J. Sprawa przyl^czenia Podola. - S.171). Місцевість Буславиці розташована у Раціборському повіті (Slownik geograficzny Krфlestwa Polskiego i innych krajфw slowianskich / Pod red. F.Sulimirskiego i in. - Warszawa, 1880. - T.I. - S.481). Із певною долею ймовірності можемо віднести Пашка Бусловича до сілезьких прибульців.
Василь Вінницький, князь - свідок надавчого документа на Бакоту з прилеглими селами, виданого князями Костянтином і Федором Коріатовичами пану Немирі (1388 р.) (Tзgowski J. Sprawa przyl^czenia Podola. - S.171). На думку Я.Тенґовського, згадуваний у документі князь Василь є тотожним князеві Василеві Божському (Wasilio duce dicto Boszki // Zbiфr dokumentфw znajduj^cych siз w Bibiliotece hr. Przezdzieckich w Warszawie / Wyd. A.Chmiel. - Krakфw, 1890. - №VI. - S.12) - свідкові документа князя Свидриґайла, виданого кам'янецьким домініканцям у 1401 р., а також, як припускає Я.Тенґовський, батькові князя Федька Несвизького (Tзgowski J. Jeszcze o pochodzeniu kniazia Fiodora Nieswickie- go // Genealogia. - 1996. - T.8. - S.87-90).
Васнович Пашко - свідок (як Pasko Vasnovic) надавчого документа на Бакоту з прилеглими селами, виданого князями Костянтином і Федором Коріатовичами пану Немирі (1388 р.) (Tзgowski J. Sprawa przyl^czenia Podola. - S.171); свідок (як Пашко Васнович) документа Федора Коріатовича панові Гриньку на Сокілець (1391 р.) (Груша А. Невядомая грамата Фёдара Карьіятовіча за 1391 г. - С. 134).
Верозуб Ходор - свідок надавчого документа на Бакоту з прилеглими селами, виданого князями Костянтином і Федором Коріатовичами пану Немирі (1388 р.). (Tзgowski J. Sprawa przyl^czenia Podola. - S.171). Як Ходко Верозуб згадується серед свідків надання князем Федором Коріатовичем пану Гриньку Сокільця (1391 р.) (Груша А. Невядомая грамата Фёдара Карьіятовіча за 1391 г. - С.134). У документі Свидриґайла, виданому для кам'янецьких домініканців (1401 р.), зазначено Дем'яна Верозуба - можливо, брата Ходора (Zbiфr dokumentфw znajduj^- cych siз w Bibiliotece hr. Przezdzieckich w Warszawie / Wyd. A.Chmiel. - Krakфw, 1890. - №VI. - S.12).
Вишко Товстий - свідок надавчого документа на Бакоту з прилеглими селами, виданого князями Костянтином і Федором Коріатовичами пану Немирі (1388 р.). (Tзgowski J. Sprawa przyl^czenia Podola. - S.171). Вишко Товстий засвідчив надавчий документ, виданий князем Федором Коріатовичем панові Гриньку на Сокілець (1391 р.) (Груша А. Невядомая грамата Фёдара Карьіятовіча за 1391 г. - С.134).
Вишко Худий - свідок надавчого документа на Бакоту з прилеглими селами, виданого князями Костянтином і Федором Коріатовичами пану Немирі (1388 р.). (T^gowski J. Sprawa przyl^czenia Podola. - S.171).
Гневомир Лютко - свідок надавчого документа на Бакоту з прилеглими селами, виданого князями Костянтином і Федором Коріатовичами пану Немирі (1388 р.). (T^gowski J. Sprawa przyl^czenia Podola. - S.171). У Перемишльській землі є два села під назвою Лютек. Серед відомих Лютковських (Лутковських) немає жодного Гневомира (Пашин С. Перемышльская шляхта. - С.72). Можливо, маємо справу з неправильним прочитанням цього документа копіїстом XVIII ст.
Голоданець Олешко - свідок акта князів Юрія та Олександра Коріатовичів, виданого місту Кам'янцю (1374 р.) (Львівська національна наукова бібліотека України ім. В.Стефаника. - Відділ рукописів. - Ф.141. - Спр.2250/Ш. - Арк.2).
Грегор - писар князя Федора Коріатовича (Zrodla dziejowe. - T.V. - S.22).
Гринько із Сокільця - свідок акта князів Юрія та Олександра Коріатовичів, виданого місту Кам'янцю (1374 р.), як Гринько червоногродський воєвода (Hrynko czerwonogrodzki wojewoda) (Львівська національна наукова бібліотека України ім. В.Стефаника. - Відділ рукописів. - Ф.141. - Спр.2250/Ш. - Арк.2). У 1375 р. як подільський староста князів Коріатовичів (Гринко панъ староста подольскии) був свідком надавчого документа князя Олександра домініканському монастиреві у Смотричі (Розов В. Українські грамоти. - №10. - С.20). У 1391 р. отримав від князя Федора Сокілець із прилеглими селами (Груша А. Невядомая грамата Фёдара Карьіятовіча за 1391 г. - С.130-134). У 1400 р. присутній (як Hriczkone de Sokolicz) у переліку свідків надавчого документа князя Свидриґайла, виданого кам'янецьким францисканцям (Kurtyka J. Najstarsze dokumenty dla franciszka- now kamienieckich z lat 1400 i 1402 // Roczniki historyczne. - Poznan, 2001. - R.LXVII. - S.163), а також свідок (як Rincone de Sokolecz) документа князя Свидриґайла для кам'янецьких домініканців (Zbior dokumentow znajduj^cych si§ w Bibiliotece hr. Przezdzieckich w Warszawie / Wyd. A.Chmiel. - Krakow, 1890. - №VI. - S.12). У 1404 р. присутній (як Гринко Соколецкий) серед учасників уреґулювання суперечки між Владиславом II Яґайлом та Ядвіґою й Ельжбетою Пілецькими за місто Тичин і Заліську волость (Розов В. Українські грамоти. - №38. - С.70).
Карабчіївський Прокіп - свідок документа, виданого князем Олександром Коріатовичем смотрицьким домініканцям (1375 р.) (Розов В. Українські грамоти. - №10. - С.20). О.Груша припускає, що «пан Прокіп» (свідок надавчого документа Гринькові на Сокілець) і Прокіп Карабчіївський можуть бути однією й тією ж особою (Груша А. Невядомая грамата Фёдара Карыятовіча за 1391 г. - С.134., також прим.24).
Карабчіївський Семенко - разом із Прокопом Карабчіївським та смотриць- ким воєводою Рогозкою посвідчив надавчий документ, виданий князем Олександром Коріатовичем смотрицьким домініканцям (Розов В. Українські грамоти. - №10. - С.20).
Кобіяк Васько - свідок акта князів Юрія та Олександра Коріатовичів, виданого місту Кам'янцю (1374 р.) (Львівська національна наукова бібліотека України ім. В.Стефаника. - Відділ рукописів. - Ф.141. -
