Семен Юрійович, князь - свідок надавчого документа на Бакоту з прилеглими селами, виданого князями Костянтином і Федором Коріатовичами пану Немирі (1388 р.) (T^gowski J. Sprawa przyl^czenia Podola. - S.171). Це - єдина згадка про вказану особу у джерелах. Я.Тенґовський припускає, що князь Семен Юрійович також був Коріатовичем - сином співволодаря Поділля князя Юрія Коріатовича, і або помер після цієї згадки, або загинув у битві на Ворсклі (T^gowski J. Pierwsze pokolenie Giedyminowiczow. - S.169-170).

Скепецький Якушко - свідок надавчого документа на Сокілець, виданого князем Федором Коріатовичем панові Гриньку (1391 р.) (Груша А. Невядомая грамата Фёдара Карьіятовіча за 1391 г. - С.133).

Слупич Павло - свідок надавчого документа на Бакоту з прилеглими селами, виданого князями Костянтином і Федором Коріатовичами пану Немирі (1388 р.) (T^gowski J. Sprawa przyl^czenia Podola. - S.171); свідок (як Павел Ступич) надавчого документа на Сокілець, виданого князем Федором Коріатовичем панові Гриньку (1391 р.), а також надання для пана Бедришка (1392 р.) (Груша А. Невядомая грамата Фёдара Карьіятовіча за 1391 г. - С.133; Zrodla dziejowe. - T.V. - S.22). У відомому за реґестами листі Федора Коріатовича до князя Скирґайла Павла Слупича названо кам'янецьким воєводою (servum suum Paulum Slupicz vieuodam camenecensem) (Halecki O. Z Jana Zamoyskiego inwentarza Archiwum Koronnego. Materialy do dziejow Rusi i Litwy w XV wieku. - Krakow, 1917. - S.20; Kurtyka J. Repertorium. - №28. - S.158).

Супрон - князівський писар, з-під руки якого вийшов акт Юрія та Олександра Коріатовичів щодо надання Кам'янцю міського права (1374 р.) (Львівська національна наукова бібліотека України ім. В.Стефаника. - Відділ рукописів. - Ф.141. - Спр.2250/ІІІ. - Арк.2).

Франчко - князівський підчаший і свідок надавчого документа на Бакоту з прилеглими селами, виданого князями Костянтином і Федором Коріатовичами пану Немирі (1388 р.) (T^gowski J. Sprawa przyl^czenia Podola. - S.171).

Цетко Якуш - свідок надавчого документа на Бакоту з прилеглими селами, виданого князями Костянтином і Федором Коріатовичами пану Немирі (1388 р.) (T^gowski J. Sprawa przyl^czenia Podola. - S.171).

Чемерович Ходко - свідок надавчого документа на Бакоту з прилеглими селами, виданого князями Костянтином і Федором Коріатовичами пану Немирі (1388 р.) (T^gowski J. Sprawa przyl^czenia Podola. - S.171). Також посвідчив (як Ходько Чемеревич) надання князем Федором Коріатовичем панові Гринькові Сокільця (1391 р.) (Груша А. Невядомая грамата Фёдара Карьіятовіча за 1391 г. - в 134). 1 жовтня 1399 р. у Львові від короля Владислава II Яґайла отримав села Надієве з присілком та Кропивники з усіма правами (Archiwum Lubartowiczow Sanguszkow - T.I. - №XXII. - S.22; Розов В. Українські грамоти. - №32. - С.58- 59). 23 квітня 1400 р. учасник (як пан Чемер) дільчого акту старости руської землі Яна Тарновського між селами Лопатники і Верчани, що відбувався на прохання Михайла Процевича (Купчинський О. Забуті та невідомі староукраїнські грамоти XIV - першої половини XV ст. // Записки Наукового товариства імені Шевченка. - Л., 1997. - Т.233. - С.349). У 1404 р. значиться (як Ходко Чемер) серед учасників уреґулювання суперечки між Владиславом II Яґайлом та Ядвіґою й Ельжбетою Пілецькими за місто Тичин і Заліську волость (Розов В. Українські грамоти. - №38. - С.70). Учасник і свідок (як пан Ходко Чємєрь), який завісив власну печатку («а к тому и нашихъ слугъ зємляньские пєчати пана Ходкова Чємєрєва печать») розмежувального акту князя Федора Любартовича, що відбувся між Данилом Дажбоговичем Задеревецьким та братами Облазницькими (Жидачів, 17 грудня 1411 р.) (Розов В. Українські грамоти. - №43. - С.77-70; тут див. історію публікації та критику цього документа). 15 серпня 1412 р. князь Федір Любартович установив межу між землями, належними панам Іваськові Дідошицькому та Федорові Чолганському у Галицькій землі. Межа проходила біля с. Надієве, яким володів Ходко Чемер («tho Chodkowe Czemierowo ku Nadziiewv») (Купчинський О. Забуті і невідомі українські грамоти. - С.352). Чемеровичі - село в Перемишльській землі (див.: Makarski W. Nazwy miejscowosci dawnej ziemi przemyskiej. - Lublin, 1999. - S.58-59). Про Чемеровських у XV ст. див. дослідження С.Пашина (Пашин С.С. Перемышльская шляхта второй половинь XIV - начала XVI века. - С.73 (Чемешовские)).

Яцко - свідок надавчого документа на Бакоту з прилеглими селами, виданого князями Костянтином і Федором Коріатовичами пану Немирі (1388 р.) (T^gows- ki J. Sprawa przyl^czenia Podola. - S.171).

Шабульдо Ф. Литовська «Задніпрянщина»: незнаний аспект синьоводської проблеми // Шабульдо Ф. Синьоводська проблема: Можливий спосіб її розв'язання. - К., 1998. - С.5-50; Його ж. Кондомініум в українських землях XIV століття // Записки Наукового товариства імені Шевченка. - Л., 2006. - T.CCLI: Праці історично-філософської секції. - С.7-22. Тут подано докладну літературу питання.

Kurtyka J. Podole pom^dzy Polskq i Litw^. w XIV i 1 polowie XV wieku // Kamieniec Podolski. Studia z dziejow miasta i regionu / Pod red. F.Kiryka. - Krakow, 2000. - T.I. - S.9-59.

Під Великим Поділлям мається на увазі територія, яка на південному заході і півдні