обмежується Дністром та узбережжям Чорного моря, на сході - Дніпром, на півночі - вододілом басейнів Південного Бугу та Прип'яті, а на заході - руслом річки Стрипи.
Детальніше про молдовський період діяльності князя Юрія Коріатовича див.: Czamanska I. Moldawia i Woloszczyzna wobec Polski, W^gier i Turcji w XIV i XV wieku. - Poznan, 1996. - S.42-50. Не виключено, що тут втрутилися якісь родинні справи, адже дружиною молдовського господаря Петра (1375 (?) - 1391 рр.) була Анастаия - донька князя Коріата і сестра володарів Поділля. Більш детально генеалогічні зв'язки молдовських господарів із Ґедиміновичами див.: Tqgowski J. Powi^zania genealogiczne wojewodow moldawskich Bogdanowiczow z domem Giedyminowiczow w XIV-XV wieku // Genealogia. - Poznan; Wroclaw, 1993. - T.3. - S.45-66; Idem. Pierwsze pokolenia Giedyminowiczow // Biblioteka Genealogiczna. - Poznan; Wroclaw, 1999. - T.2. - S.188-189.
Tqgowski J. Pierwsze pokolenia Giedyminowiczow. - S.189.
Останнім, хто досліджував цей документ, був Я.Куртика, на думку якого його слід датувати 7 лютого 1374 р. (див.: Kurtyka J. Repertorium podolskie. Dokumenty do 1430 r. // Rocznik Przemyski. - 2004. - T.XL. - Zesz.4: Historia. - №9 а, 9 b. - S.147-149; див. тут критичні зауваженні й літературу питання).
Про земельні володіння Львова та їх розміри: Капраль М. Національні громади Львова XVI-XVIII ст. (соціально-правові взаємини). - Л., 2003. - С.51-53.
Sperka J. Otoczenie Wladyslawa Opolczyka w latach 1370-1401. Studium o elicie wladzy w relacjach z monarchy. - Katowice, 2006. - S.202.
Akta grodzkie i ziemskie z Archiwum tak zwanego bernardynskiego we Lwowie (далі - AGZ). - Lwфw, 18T2. - T.III. - №V. - S.13-18; №XV. - S.34-36. Також див.: Капраль М. Національні громади Львова XVI-XVIII ст. - С.50-51. Тут подано різні погляди на урбаністичні процеси та зазначена основна література проблеми.
AGZ. - Lwфw, 18T5. - T.V. - №XIX. - S.23-25. Про німецьке право в межах Перемишльської землі див.: Dybek E. Lokacje na prawie niemieckim w ziemi przemyskiej w latach 1345-1434. - Lublin, 2004. - 244 s.
AGZ. - T.III. - №LIX. - S.110-111.
Розов В. Українські грамоти. - ТЛ: XIV в. і перша половина XV в. (далі - Українські грамоти). - К., 1928. - №31. - С.57.
Album dvium Leopoliensium. Rejestry przyjзc do prawa miejskiego we Lwowie 1388- 1T83 / Wyd. A.Janeczek. - Poznan; Warszawa, 2005. - T.I: 140T - Iokusch Melczer de Kamencz (№38. - S.5); 1409 - Nicolaus de Kamencz (№81. - S.T); 1413 - Paulus Bernhard (№197. - S.13); 1414 - Maternus Lamberg (№221. - S.15); 1415 - Michael Korznar de Camnicz (№239. - S.1T); 1418 - Niclos Lawbner (№325. - S.21); 1462 - Stanislaus sartor (№593. - S.31); 1466 - Iacobus Byero (№682. - S.33); 1470 - Iurek Russek pellifex (№803. - S.3T); 1470 - Hannes Schultis sutor (№811. - S.3T); 1474 - Bernhardus de Camenecz (№915. - S.40); 1475 - Bernhardus de Camenecz (№925. - S.41); 1480 - Stanislaus Smalczowany alias Focks (№1020. - S.44); 1482 - Adam Altgrosch garber off den briff von Kamencz (№1066. - S.46); 1482 - Hannes Bergesteter (№1069. - S.46); Paul Renner (№1082. - S.47); 1484 - Nicolaus gladiator de Camyenecz (№1110. - S.48); Thomas Kyszler faber (№1115. - S.48).
На це звернув увагу ВАбрагам: Abraham W. Zalozenie biskupstwa lacinskiego w Kamiencu Podolskim // Ksiзga pami^tkowa ku uczczeniu 250-tej rocznicy zalozenia Uniwersy- tеtu Lwowskiego przez krфla Jana Kazimierza. - Lwфw, 1912. - T.I. - S.10. Згадки про Фрича зі Смотрича див.: Najstarsza ksiзga miejska 1382-1389 / Wyd. A.Czolowski // Pomniki dziejowe Lwowa z archiwum miasta. - T.I. - Lwфw, 1892. - №1, 85, 142, 233, 350 а, 453.
Остання узагальнююча публікація про документи князів Коріатовичів: Tзgowski J. Dokumenty Koriatowiczфw wladcфw Podola w XIV wieku. Tendencje kulturowe Podola za Koriatowiczфw // Tekst zrфdla. Krytyka. Interpretacja. - Warszawa, 2005. - S.227-237.
Купчинський О. Aкти та документи Галицько-Волинського князівства XIII - першої половини XIV століть. Дослідження. Тексти. - Л., 2004. - С.145-152.
Латиною «viror», «viroris» має декілька значень, зокрема «зелений колір», але й також «сила» та «міць». Тому у цьому випадку варто застосувати слово «володарі», адже йдеться про князів, які у листі до святого престолу змушені були опускати згадку про свою князівську гідність перед власними іменами. Aктуальним також залишається питання про їх конфесіалізацію - імовірно, що на той час вони були охрещеними.
Abraham W. Zalozenie biskupstwa lacinskiego w Kamiencu Podolskim. - S.12.
Tзgowski J. Sprawa przyl^czenia Podola do Korony Polskiej w koncu XIV wieku // Teki Krakowskie. - T.V. - Krakфw, 1997. - S.171.
Tзgowski J. Pochodzenie kniaziфw Iwana i Fiodora Nieswickich // Genealogia. - 1996. T.7. - S.125-135; Idem. Jeszcze o pochodzeniu kniazia Fiodora Nieswickiego // Genealogia. - 1996. - T.8. - S.87-90.
Kurtyka J. Wiernosc i zdrada na pograniczu. Walki o Braclaw w latach 1430-1437 // Historia vero testis temporum: Ksiзga jubileuszowa poswiзcona profesorowi Krzysztofowi Baczkowskiemu w 70 rocznicз urodzin / Pod red. J.Smoluchy etc. - Krakфw, 2008. - S.691.
Висвітлення цієї проблеми вимагає окремого дослідження.
Про титул «пан» див.: Яковенко Н. Українська