ЗАПОВІТИ КОЗАЦЬКОЇ СТАРШИНИ ГЕТЬМАНЩИНИ: КІЛЬКІСТЬ, ГЕОГРАФІЯ - гадяцьким за заслуги у війні з Туреччиною і пробув ним до 9 вересня 1726 р. Він записа...

Стаття - ЗАПОВІТИ КОЗАЦЬКОЇ СТАРШИНИ ГЕТЬМАНЩИНИ: КІЛЬКІСТЬ, ГЕОГРАФІЯ

гадяцьким за заслуги у війні з Туреччиною і пробув ним до 9 вересня 1726 р. Він записав дружині Уляні Бутовичівні з сином Миколою власний двір житловий, 3 шинкових двора в Гадячі та один за містом, хутір в степу Ковальовському з млинами, млин в Опішні на р. Ворсклі, млини на Рашівській греблі з полем та лісами, млин в одне коло на Хоролі, новозбудований двір в Рашівці, поле під Рашівкою, хутір під с. Сарами з полем та лісами, бровар, солодовня та ліс в Березовій луці, двір шинковий у містечку Веприку та ліси там же, ліс під Будищами полтавськими, усі грунти "где не есть", домашні рухомі пожитки, казани та селітрені заводи, худобу, гроші. Своїм онукам (дітям сина Стефана) - млин в с. Ілаговці з усіма грунтами, дворищем, худобою, одягом. Племіннику Михайлу Олексійовичу - 4 клячі, хутро лисяче та сукно; сестринцю Вітковичу - пару коней; своїй свячниці - коло млива в Ратавці та 20 карб. Сину Стефану батько заборонив турбувати Уляну Бутовичівну через те, що "я ему своим старанием маетность достал и грамоту исправил", млин купив під час одруження та виділив худобу й срібло [23, арк.151].

З тестаментів мешканців Ніжинського полку особливу увагу привертають заповіти генерального обозного Петра Михайловича Забіли від 21 січня 1681 р. [23, арк.22-23зв.], Грицька Чорного, жителя і козака новомлинського від 14 квітня 1681 р., Павла Опанасовича з Глухова від 29 травня 1681 р. [23, арк.24-24зв.], Петра Михайловича Забіли з 19 січня 1686 р. [23, арк.27-28зв.], Кості (вірогідно, Голуба) від 26 листопада 1688 р. [23, арк.25], протопопа ніжинського Павла Пучковського, датований в проміжку 16981701 рр. [37, с.172-175; 18, с.985-986], глухівського сотника Євстафія Єфремовича (1704 р. [46, арк.1]), генерального обозного Івана Ломиковського від 25 березня 1711 р. [47, с.71-85; 18, с.1001-1007], Євдокії Павлихи Ханевської, жительки батуринської від 17 квітня 1716 р. [23, арк.91-92зв.], генерального судді Олексія Михайловича Григоровича - Туранського (1716 р. [23, арк.287-290зв.]), Меланії, удови протопопа глухівського Максима Софоновича (1725 р. [23, арк.129-131]), генерального писаря Семена Савича (1725 р. [23, арк.135-143]), Феодори, вдови Івана Бистрицького (4 січня 1726 р. [23, арк.147-148зв.]), генерального осавула Івана Мануйловича (6 листопада 1734 р. [23, арк.180-183зв.]), Домникії Андріївни Кандиби, доньки генерального судді (4 вересня 1749 р. [23, арк.262-266зв.]), бунчукового товариша Романа Івановича Янова (1758 р. [23, арк.302-308зв.]), козака Глухівської сотні Петра Павловича Лесенка (1778 р.) [48, арк.1-4].

Відомий тестамент доньки Івана Чарниша Ганни Іванівни Андрієвої Войцеховичової, написаний нею 1 травня 1744 р. через хворобу [23, арк.234]. Своїм тестаментом вона заповіла чоловіку та малолітнім синам Олексію й Володимиру майно, яке перейшло до неї від покійних батьків: млин в 8 каменів на р. Сеймі в м. Нових Млинах та ще один камінь на тій самій річці під м. Батурином, а також усі двори, плеци, сади й угіддя . На випадок смерті синів, усе майно мало перейти до чоловіка. Підписав духівницю замість заповідачки священик смичанський Іван Знойко.

Тестаменти осавула полкового миргородського Василя Лагоди в таборі під Могилевим литовським від 23 липня 1701 р. [23, арк.43-46], судді полкового миргородського Григорія Зарудного від 6 серпня 1703 р. [18, с.996-997], полкового обозного миргородського Василя Онисимовича Базилевського від 16 травня 1708 р. [23, арк.64-65зв.], витяг з тестаменту протопопа миргородського Леонтія Пилиповича (між 1717 та 1720 рр. [23, арк.194]), Лаврентія Васильовича з Білоцерківки від 25 січня 1744 р. [23, арк.237-238зв.], Мойсея Кириловича Коденця [23, арк.292-298зв.], бунчукового товариша Михайла Малами від 24 вересня 1757 р., Андрія Федоровича Ласкевича від 4 вересня 1760 р. [23, арк.308-309] доповнюють корпус джерел до історії Миргородського полку.

Чернігівський полк, мабуть, найбільше документований тестаментами у порівнянні з іншими полками. Цьому слід завдячити нащадкам любецької шляхти, які відзначалися високом рівнем культури стосовно збереження документів. Серед тестаментів мешканців полку збереглися духівниці зем'янина тракту Любецького Кирила Фая (грудень 1665 р.) [23, арк.14-14зв.], Івана Яцькевича, жителя Любецької сотні (1667 р. [49, арк.1-2]), підданого Полуботка Юхима Васильовича Спита на маєток, який він передає любецькому сотнику (1694 р. [50, арк.1-2]), чернігівського полковника Якова Кіндратовича Лизогуба (15 травня 1698 р. [12, с.10-14; 18, с.977-981]), Пелагеї Зарецької, мешканки Любецької сотні (1701 р. [51, арк.1- 2]), священика любецького Григорія Прокоповича своїй доньці і зятю (13 березня 1703 р. [52, с.493-496]), пана Григорія Романовича з Седніва від 23 листопада 1703 р. [23, арк.51-52зв.], любецького мешканця

Павла Полгоіди (1704 р. [53, арк.1-2]), Івана Красковського з Любеча (1706 р. [23, арк.56-57]), Івана Харитоновича Молявки з с. Масани від 11 серпня 1706 р. [23, арк.58-61зв.], значного військового товариша Філона Ращенка з Роїще від 8 січня 1709 р. [23, арк.66-67], Самійла Мокрієвича (1710 р.) [23, арк.68-69зв.], колишнього сотника любецького Василя Устимовича (травень 1719 р. [23, арк.93-94зв.]), Семена Івановича Малявки своїй дружині (1721 р. [54, арк.1-2]), священика шиберинівського Семена Івановича Молявки від 22 вересня 1721 р. [23, арк.107-108], Дем'яна Посудевського доньці Ірині Желяховській на слободу Вертіївку в с. Плехів (пізніше 1721 р. [55, арк.745-745зв.]), Настасії Василівни, удови Івана Мокрієвича (23 січня 1724 р. [23, арк.127-128]), черниці Єфросинії, в першому шлюбі Заборовської,

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8