Кочубіївку з людьми, млини на р. Ворсклі в дер. Нових Млинах, млинки, хутір з млинком, хут. Баляснівський з ставком та млинком, млинок на степу Седаковому, хут. Стрелицький, хут. На Середній Голтві, сінокіс на р. Коломаці Чутова Долина, Диканську та Ровенську пасіки. Молодший син Петро отримав: с. Кунашівку з двором, греблею та млином, дворище в с. Бахмачі, в Бахмацькій сотні с. Тиницю з людьми, двором та хутором Пісковським, в Батурині двір та млин на р. Сеймі з греблею, млин в м. Нових Млинах на р. Сеймі, грунти не подалік с. Озарич та Мельні, в Сосницькій сотні с. Змітнів з людьми; с. Рудяків над Дніпром з людьми й двором, двір в Києві на Подолі біля церкви Воскресіння Господня, частину борової пущі з двором та винокурнею, 2 млини на р. Знобі й р. Березці та хут. На р. Братовці з винокурнею й двором в Новгородській сотні. Після його смерті (помер не одруженим) у 1769 р. всі його володіння були розподілені між братами. Семену разом з братом Павлом: по половині на Орелі за Українською лінією стародавні пращурівські грунти та пасіки Жукову, Займицьку, Залеського та ін. Заповідач мав ще 5 доньок: Ганну батько позбавив спадку через те, що вийшла заміж без його дозволу, а іншим 4 (Олені, Марфі, Анастасії, Уляні) заповів по певній сумі грошей [62, с.530-535].
Тестамент полковника полтавського (1709, універсал 10.07.1710. - 1722) Івана Леонтійовича Черняка був написаний 12 лютого 1722 р. [23, арк.109-112]. Розподілив усі свої маєтності між рідними, при чому наперед визначив кому мало відійти майно, яке відписав дружині, тим самим позбавивши її права що- небудь продавати чи дарувати [17, с.421]. В тому ж році заповідач помер, а ще у 1744 р. його дружина була жива й володіла 41 двором та 3 млиновими колами.
Колишній полковник полтавський Іван Іванович Іскра в день своєї смерті 3 червня 1708 р. склав тестамент. Сину Йосипу він заповіт ліс та грунти під м. Полтавою, ліс Янохлібівський, під Решетилівкою с. Демидівку з грунтами, луками та 2 греблями, ліс під Коломаком, пасіки, 10 піщалів, "снастей что лисицу ловят", кульбаки, одяг. Зятю Дем'яну відписав "отцовский двор Коломаке близкий и отцовскии мои луки и лес" [23, арк.62-62зв.]. Дружині ж Парасці Федорівні Жученко залишив лише майно в домі, в якому вони мешкали.
Київський полк документований тестаментами остерського козака Стефана Жука від 10 березня 1681 р. [69, арк.1-2], Григорія Софоновича, протопопа остерського від 24 листопада 1705 р. [70, арк.1-4], Сергія Васильовича Солонини від 9 березня 1732 р. [71, арк.165-167], Сергія Солонини (1738 р. листопад [72, арк.1]), отамана Київської полкової артилерії Соболевського Семена (1746 р. [73]).
Наведемо узагальнюючу таблицю кількості старшинських тестаментів, які вдалося виявити в архівосховищах.
№ Назва полку Кількість тестаментів
1 Чернігівський 23
2 Стародубський 18
3 Лубенський 18
4 Ніжинський 13
5 Переяславський 10
6 Прилуцький 8
7 Гадяцький 7
8 Миргородський 7
9 Київський 4
0 Полтавський 3
Всього: 111
Як бачимо, найбільше тестаментів збереглося стосовно Чернігівського, найменше - Полтавського полків. Для майбутніх дослідників полкової історії важливо буде побачити, яку кількість таких джерел вони мають розраховувати.
Відсоток тестаментів, що збереглися, стосовно сумарної кількості відомої урядової (4392) [74, с.6] і неурядової (8628) [75, с.12] старшини складає лише 1 відсоток.
Джерела та література
Барловська А. Духівниці XVII-XVIII ст. як культурно-історична пам'ятка / А. Барловська // Сіверянський літопис. - 1998. - №1. - С. 54-59.
Барловська А. До питання про родинні пріоритети козацької старшини другої половини XVII-XVIII ст. (за матеріалами духовних заповітів) / А. Барловська // Сіверянський літопис. - 2000. - №1. - С. 33-36.
Попружна А. До соціально-побутового портрету жінки (за матеріалами духівниць козацької старшини XVII-XVIII ст.) / А. Попружна // Батуринські читання. 2007: Збірник наукових праць. - Ніжин, 2007. - С. 245-250.
Попружна А. Духовні заповіти як джерело з історії благодійництва козацької старшини (за матеріалами тестаментів другої половини XVII-XVIII ст.) / А. Попружна // Матеріали науково-практичної конференції "Культурно-релінійний розвиток Гетьманщини кінця XVII - початку XVIII століття". - Ніжин, 2006. - С. 171-175.
Кривошея О.В. Збірка духовних заповітів інституту рукопису національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського як історичне джерело / О. В. Кривошея // Гілея. - К., 2007. - Вип. 8. - С. 274-284.
Кривошея О.В. Еволюція духовних заповітів козацької старшини / О.В. Кривошея // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. - Вип. 12. Серія: Історія: Збірник наукових праць. - Вінниця, 2007. - С. 78-81.
Кривошея О.В. Духовні заповіти козацької старшини як історичне джерело / О.В. Кривошея // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства. - К., 2007. - Т. XVI. - С. 369-374.
Кривошея О.В. Трансформації маєткових господарств козацької старшини (за матеріалами духовних тестаментів) / О. В. Кривошея // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. - Запоріжжя, 2008. - Вип. XXIV: Соціальні та національні чинники революцій і реформ в Україні: проблеми взаємовпливів. - С. 36-40.
Кривошея О.В. Тестаменти як складова фамільних архівів / О.В. Кривошея // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. - Запоріжжя, 2009. - Вип. xXV!. - С. 81-91.
Кривошея О.В. Суб'єкти спадкування на матеріалах тестаментів представників козацько-старшинських родин (друга половина XVII-XViN
