Джерела описово-статистичного характеру з історії Волині другої половини XVI - першої половини XVII століття представлені такими їх різновидами: інвентарі, створювані при проведенні маєткових операцій та при введенні у володіння державними маєтностями новопризначених старост; ревізії утворились внаслідок здійснення інвентаризації прибутків; люстрації, тобто загальнодержавні обстеження господарсько-фінансового стану королівщин (державних маєтностей) з метою отримання детальних свідчень про стан та результати експлуатації державних володінь та прибутків; податкова (фіскальна) документація - поборові та подимні реєстри [21, с.7].

Одними з різновидів джерел для вивчення історичної демографії Волині другої половини XVI - першої половини XVII ст. є поборові реєстри, які утворились внаслідок обліку сплати відповідного податку, який платило все населення Речі Посполитої, за винятком привілейованих верств. Даний податок називався побор. Поборові реєстри поділяють на первинні поборові реєстри, в які вписували поточні дані сплати платежу - квитами та рекогніціями [14, с.103]. На основі таких первинних поборових матеріалів поборці створювали реєстри, які називають сумаріуші [22, с.576]. Можна припустити, що інформація під час переписування документу могла спотворюватись, подаватись неповно. Також помилки могли з'являтись і від використання двох мов - руської і польської. Тому більш інформативні, порівняно із сумаріушами, є первинні поборові реєстри (квити, рекоґніції) [16, с.189]. Первинні поборові реєстри могли мати різні назви - "реєстр вибрання побору", "реєстр побору", "реєстр списання людей, з яких податок вибран" [14, с.102]. Сумарні поборові реєстри воєводств також мали різні назви, так, наприклад, за 1570 р. - "Regestr summariae zebrany poborow...", за 1577 р. - "Summaryusz z regestow...", за 1583 р. - "Regestr wybrania poboru..." і т.д. [14, с.102].

Структурними елементами поборового реєстру були прізвище власника, від кого надходила грошова сума, кількість населення різних категорій та вказівка на розмір сплачуваного податку, загальна сума податку. Якогось чіткого формуляра заповнення поборових реєстрів не було, свідченням цього є подана інформації в різних поборових реєстрах (наприклад, в одному подавалась більш ширша інформація, в іншому скупіша, сам порядок подачі даних також різний і т.д.). Поборові реєстри не фіксують неоподатковуваного населення - шляхту, католицьке духовенство, фільваркову челядь [3, с.206]. З даного різновиду джерел можемо почерпнути інформацію про певне соціальне становище населення, яке вказане в побо- ровому реєстрі. Наприклад, з розміру земельного наділу можна дізнатись про забезпеченість мешканців землею. В поборових реєстрах вказуються ремісничі категорії населення. Часто разом з іменем вказано вид ремесла, іноді на зайнятість вказує прізвище або прізвисько. В поборових реєстрах міститься перелік чоловічого населення, категорії населення, розмір сплачуваних податків. В поборових реєстрах вказана значна кількість ремісників та їх спеціалізація. Так, наприклад, показники реєстрів 1577, 1583 рр. в Луцьку свідчать про розвиток ремісництва та вказують на розмір оподаткування ремісників [3, с.224]. Побор 1576 р. м. Острога внесено зі 101 "дому убогого" і господарів домів - ремісників [23, с.47].

Поборові реєстри, що стосуються Волинського воєводства збереглися і опубліковані за 1570, 1577, 1583 рр., а також неопубліковані за 1576, 1582, 1589 рр. [14, с.108]. Варто відзначити про незбереженість для Волині найбільш повного реєстру 1578 р. [16, с.189], тому більш повними і репрезентативнішими для вивчення історико-демографічних питань А. Павінський та О. Яблоновський вважають поборові реєстри 1583, 1589 рр. Наприклад, для Волині опубліковані первинний поборовий реєстр Острозької волості та Здовбицького двору 1576 р., первинний поборовий реєстр Острозької волості 1604 р. [23]. Для Ковельського староства зберігся поборовий реєстр 1576 р., який окрім вищенаведених даних, спеціально виділяє організацію сільських ремісників, об'єднаних у війтівства [3, с.119].

Історико-демографічні дослідження, що стосуються Волинського воєводства другої половини XV! ст. здебільшого доводиться робити на основі списків побору [3, с.202]. О. Яблоновський проводив підрахунок населення воєводств і повітів Речі Посполитої в другій половині XVІ ст. на основі поборових реєстрів, зокрема, на основі поборового реєстру 1578 р. [19]. Складність обрахунку населення за цією групою джерел полягає в тому, що побор вносили з різних об'єктів: земельних наділів, млинів, ступ, рудень, торговців, ремісників та ін. Наприклад, О. Яблоновський вираховує число людей, виходячи з кількості обкладеної податком селянської землі. Всі земельні наділи селян він зводив до ланів, на кожен лан рахуючи 12 осіб, і додавав до них ще 6 осіб інших категорій на кожен лан [3, с.204]. Проте, ці обрахунки заперечив О.І. Баранович, вказуючи, що в дійсності на Волині землю на лани не міряли, тут були дворища, а в деяких місцях земля перемірялась на волоки, тому лан на даній території, говорить О. Баранович, є умовною одиницею [3, с.204]. Ще одним досить слушним зауваженням до О. Яблоновського є те, що побор могли зби- рати з одного господаря кілька разів, наприклад, окремо за землю, окремо за млин, окремо за ремесло. Даний факт, в свою чергу, може ставити під