У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


(Загорський - замковий слуга, Іван - замковий сторож, Васько - замковий слуга, Вань- ко, Собаченя, Xибовський і Мисько Поберезник), в Кпопотині - 2 (Гацько, Яцько Жид). Знаходимо інформацію і про таку категорію населення, як коморники - ті, хто не маючи власного житла, мешкав у коморах інших господарів - таких випадків інвентар фіксує досить багато в кожному місці. Наступною категорією бідних міщан були парканники - люди, які мешкали при парканах і не мали земельних наділів, ця категорія в інвентарі зазвичай подається окремо [26, с.140-391].

Як ми попередньо вказували, більшість міщан були зайняті в аграрному секторі, то доцільно було б їх дрібніше диференціювати за кількістю землі, якою вони володіють. В другій половині XVІ - першій половині XVN ст. існувала система волочного землеволодіння. Волока - міра земельної площі, що дорівнювала на українських землях - 23,89 га. Таким чином з інформації, яка міститься в інвентарі 1620 р. міщан Бере- здова можна поділити на шість категорій залежно від кількості землі: 1 волока - 32 чол.; 1,5 волоки - 1 чол. (Сень Гонтар); 0,5 волоки - 84 чол.; третя частина волоки - 25 чол.; дві третини волоки - 1 чол. (Ти- мошеня Васько - сотник); чверть волоки - 1 чол. (Кирило Сидореня) [26, с.207-218]. В Клапотині на чотири категорії: волока - 24 чол.; півволоки - 31 особа; чверть волоки - 3 особи; третина - 4 чол. [26, с.223- 229]. В Полонному на дві категорії: волока - 60 чол.; півволоки - 108 осіб і т. д.

Якщо аналізувати етнічний склад, то слід сказати, що на території Волині він був досить строкатий. На вулицях міст проживали не лише українці, а й поляки, євреї, татари, турки, угорці, литовці, молдавани, цигани, вірмени. В містах південно-східної Волині значними етнічними групами, окрім українців, були євреї і татари, які утворювали в місці свої осередки і жили на окремих вулицях. Так, наприклад, в першій половині XVN ст. єврейська община в Полонному становила 22% всього населення і жила на окремій вулиці. За інвентарем 1620 р. в Берездові зафіксовано 18 єврейських сімей, в Ллапотині було 29 єврейських сімей, тут же зафіксовано "дім шкільний жидівський" [26, с.140-390]. Значною була частка польського населення, здебільшого це були представники вищих верств населення, про етнічний склад ми можемо говорити, судячи з прізвищ, вказаних в інвентарі. Отже, поляків за інвентарем 1620 р. нараховуємо в Полонному близько 33 сімей, про потужність польського осередку тут свідчить побудова костелу в 1604 р., в Берездові вказується чотири польські сім'ї, в Ллапотині - 15 [26].

Таким чином, інвентарі дають нам детальну інформацію про об'єкта описання, що дозволяє вивчити різні аспекти історико-демографічних показників, і незважаючи на їх недостатню вивченість та те, що в інвентарях, зазвичай, представлені невеликі території, вони є досить таки точними, повними та репрезентативними.

Окрім вищенаведених джерел описово-статистичного характеру важливе значення мають і додаткові, дотичні джерела. Так, наприклад, ними можуть служити приватні акти, скарги, документи гродських судів, тестаменти. Дані джерела не лише можуть містити інформацію про певні визначені території, а й епізодичні свідчення про склад родини, міграційні рухи, ментальні уявлення, тільки завдяки чому можливе цілісне уявлення про демографічні процеси.

Таким чином, джерельна база історико-демографічних досліджень Волині другої половини XVI - першої половини XVII ст. включає в себе різноманітні категорії описово-статистичних та актових джерел. їх використання полегшується наявністю у працях українських і зарубіжних істориків часткової характеристики цих документів, проте варто зазначити, що значна частина з них не є опрацьованою. Здебільшого це стосується інвентарних описів XVII ст. Першочергове значення для вивчення історико-демографічної ситуації мають інвентарі, люстрації, подимні і поборові реєстри, в яких містяться дані про кількість і географію міських поселень, їх правовий статус і адміністративний устрій, а також дозволяють визначити кількість населення міст і містечок, розвиток торгівлі, ремісничого виробництва та промислів. В поборових реєстрах, люстраціях ХУІ ст. і інвентарях, подимних реєстрах містяться дані, на основі яких, можна прослідкувати динаміку росту населення з середини ХУІ - до середини ХУІІ ст., визначити характер занять, етнічний склад як маленьких містечок так і регіону в цілому.

Джерела та література

Владимирський-Буданов М. Передвижение южно-русского населения в епоху Богдана Хмельницького // Киевская Старина. - Т. ХХІІ, 1888.

Баранович О.І. Залюднення України перед Хмельниччиною: Волинське воєводство. - К., 1931.

Баранович А.И. Население предстепной Украины в ХУІ в. // Исторические записки. - Москва, 1950. - Т. 32.

Баранович А.И. Украина накануне освободительной войны середины ХУІІ в. - М., 1959.

Компан О.С. До питання про заселеність України в ХУІІ ст. // Український історичний журнал. - К., 1960. - №1.

Крикун М.Г. Питання демографії Польщі доби пізнього феодалізму в сучасній польській історіографії // Проблеми слов'янознавства. - Львів, 1976.

Крикун М.Г. Питання чисельності населення на Правобережній Україні другої половини ХУІ - середини ХУІІ ст. у радянській історіографії // Вісник Львівського університету. - Львів, 1980. - Вип. 16.

Крикун М. Чисельність населення Волинського воєводства у першій половині ХУІІ ст. // Вісник Львівського університету. Сер. Історія. - Львів, 1988. - Вип. 24.

Ворончук І.О. До питання методології і методики обрахунку міської людності України ХУІ - п.


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10