ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА В УСНИХ ІСТОРІЯХ БОЛГАР ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ'Я - оспівувався героїзм радянських воїнів, причетність до яких, хоча б опосередкован�...

Стаття - ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА В УСНИХ ІСТОРІЯХ БОЛГАР ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ'Я

оспівувався героїзм радянських воїнів, причетність до яких, хоча б опосередковану, намагався довести кожен [9]. На фоні масового захоплення Червоною Армією, пам'ять окремих людей про виснажливу працю далеко від фронту, не мала права на вивільнення, навіть, у місцевих піонерських гуртках, а тим більше на загальнодержавному рівні. Нажаль, в наш час залишилось зовсім мало живих свідків трудових подвигів «солдатів» Трудармії, оскільки, в основному, це були люди вже среднього віку на 1943-1945 роки - молодші ж, одних забрали в Німеччину, інші, хто був до війни кадровим військовим, продовжували служити, - саме тому, основна інформація отримується від осіб, що самі свідками не були, але чули від родичів, знайомих, тих на чию долю це випало. Так чи інакше, розповіді щодо Трудармії ще лаконічніші ніж усні історії остарбайтерів, досить часто, факт перебування у Трудармії замінюється географічною орієнтировкою - «Гур'єв», а опис подій - «працювали», «будували». Проявами залишків ідеологічного тиску з боку колективної пам'яті та суспільної думки в більшості інтерв'ю є репліки на початку оповіді, коли респондент, аби зняти з себе можливі обвинувачення, апелював до офіційного, загальнодержавного рішення - «...болгар тоді в армію не брали...» [10]. Спогади як остарбайтенів, так і трудармійців, відкривають багато нових аспектів історії Другої Світової війни, змушуючи все більше уваги приділяти історіям маленьких людей, в яких, однак, відбиваються загальнодержавні процеси та соціо-культурні трансформації.

Не менш цікавими є підбірки спогадів повоєнної відбудови, оскільки вони торкаються лише окремої групи респондентів. В зв'язку з нестачею чоловічої робочої сили, відновлення індустріальних центрів йшло за рахунок жінок, в більшій масі своїй, з сільської місцевості, тому, досить багато робочих рук було відправлено у Запоріжжя і з болгарських селищ. В основному, це були жінки роком народження до 1925, а звідси і обмежене коло респондентів. Як правило, спогади цих подій насичені окремими подробицями, які повинні передати в повній мірі важкість випробування для жінок - це й опис процесу відбору робітниць у колгоспі, і важкий шлях до місця призначення, і, головне, наголошення на тяжких будівельних роботах. Відкладення у пам'яті людей таких яскравих образів відновлювальних робіт, можна пояснити кількома факторами. По-перше, це був візит представника аграрної традиційної культури у світ індустріального суспільства, картина руйнації якого після нищивних боїв, глибоко вразила людину, свідомість якої, лише почала звикати до механізованого сільського господарства. А по-друге, це дія соціо-культурного фактору, оскільки, в основном, це були жінки середнього віку, то вони дуже добре пам'ятали соціально-економічні перетворення кінця 20-х - початку 30-х років, голод та репресії, тому спогади робіт в індустріальних центрах були для них ще одним яскравим прикладом знущань радянського режиму [11]. Саме це покоління у болгарскьих селах Північного Приазов' я винесло на собі тягар робіт і в Трудармії, і повоєнної відбудови економічних потужностей.

Підводячи підсумки усноісторичних студій такої багатогранної та дискусійної теми як Друга Світова війна, варто зазначити важливість регіоналізації наукових проблематик, оскільки саме мікрорівень дозволяє простежити соціальні, психологічні та, навіть, економічні трансформації. Дослідження усних оповідань болгарського населення Північного Приазов'я демонструє неможливість однозначного судження про події окупації та необхідність перегляду деяких загальноприйнятих постулатів. Перш за все, це розвінчення міфу про нелюдське обличчя окупантів, однак, звісно, не реабілітуючи військових злочинців за їх звірства, але й і не розвішуючи ярлики направо і наліво. Також вимагають перегляду і соціально-побутові та структурні зв'язки суспільства і не лише Північного Приазов'я, а всієї Південної України. Що ж стосується болгарських громад, то пам'ять Другої Світової війни, у вигляді усних історій, є яскравою ілюстрацією залишків традиційного аграрного суспільства, із притаманим йому набором етичних норм та настанов, збереження основних рис загальнохристиянського способу життя, а також драматичної ломки свідомості болгар Північного Приазов'я під тиском соціально-економічних та геополітичних потрясінь.

Джерела та література

Рукописний відділ при Запорізькому відділенні Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського (РВЗВІУА), фонд «Археографічно-етнографічна експедиція до с. Преслав Приморського району Запорізької області, серпень 2004», опис 5, спр. 263 «Інтерв'ю із Соломоновою В.Г., 1930 року народження» (аудіозапис), хв.10-11.; РВЗВІУА, фонд «Археографічно- етнографічна експедиція до пгт. Якимівка Якимівського району Запорізької області, серпень 2005», опис 6, спр. 64 «Інтерв'ю із Греджевою Н.Є., 1930 року народження» (аудіозапис), хв. 67-68.; РВЗВІУА, фонд «Археографічно-етнографічна експедиція до с. Преслав Приморського району Запорізької області, серпень 2004», опис 5, спр. 270 «Інтерв'ю із Хоменко Т.М., 1926 року народження» (аудіозапис), частина 1.2, хв.8-16.

РВЗВІУА, фонд «Археографічно-етнографічна експедиція до с. Преслав Приморського району Запорізької області, серпень 2004», опис 5, спр. 256 «Інтерв'ю із Малевим О.Ф., 1922 року народження та Гіновою М.І., 1924 року народження» (аудіозапис), хв. 18-19.

РВЗВІУА, фонд «Археографічно-етнографічна експедиція до с. Преслав Приморського району Запорізької області, серпень 2004», опис 5, спр. 264 «Інтерв'ю зі Стояновською Р.О., 1912 року народження» (аудіозапис) частина 3, хв. 4-6.; РВЗВІУА, фонд «Археографічно-етнографічна експедиція до с. Преслав Приморського району Запорізької області, серпень 2004», опис 5, спр. 256 «Інтерв'ю із Малевим О.Ф., 1922 року народження та Гіновою М.І.,

Сторінки: 1 2 3 4