Разом з тим керівництво ФАТФ наполягло на тому, що необов'язково будь-яке ділове зауваження чи порада повинні з'являтися лише у формі офіційно прийнятого й опублікованого коментаря. Прикладом можуть бути конкретні заходи й ефективні дії стосовно винятково важливого питання — використання телеграфних та електронних переказів в операціях з відмивання грошей. За результатами аналізу, проведеного ФАТФ, була звернена увага на необхідність вживання додаткових заходів, спрямованих на запобігання використанню цих засобів зв'язку для стирання "аудиторських слідів", надто важливих для потенційного розслідування. Проблема полягає насамперед у тому, що в "замовленнях на здійснення платежів часто уникають називати прізвища справжнього поручителя і бснефіціара". Практичне вирішення даної проблеми ФАТФ доручила в 1992 р. спеціально створеному підрозділу. Цей підрозділ запросив до співробітництва Об'єднання всесвітніх фінансових телекомунікацій (SWIFT) - найбільшого на планеті виробника послуг у сфері грошових переказів.

Таке співробітництво принесло позитивні результати. Організація СВ1ФТ поєднує багатьох членів, у тому числі комерційні й інвестиційні банки, об'єднання маклерів і брокерів, а також інші фінансові установи. Після нарад з керівництвом ФАТФ голова правління СВ1ФТ доручив у червні 1992 р. "усім клієнтам системи ввести на бланках замовлень СВІФТ МТ 100 (грошові перекази клієнтів) рубрику для прізвища й адреси поручителів чи бенефіціарів". Він також заявив, що "рішення правління СВІФТ підтримали державні адміністрації, доказом чому можуть стати вжиті ними відповідні заходи, які спонукають користувачів СВІФТ, які функціонують на їхніх територіях, виконувати рекомендації правління'*. Тим самим ініціатива і зусилля ФАТФ принесли конкретні позитивні результати в загальних зусиллях з протидії відмиванню "брудних" грошей. У боротьбі з міжнародною злочинністю підсилюють свою активність й інші міжнародні організації, до яких відносяться:

§ Азіатсько-Тихоокеанська Група з протидії відмиванню грошей (APG), яка стала на сьогоднішній день впливовим членом Інтерполу, ФАТФ і ООН;

§ Карибська Група з протидії відмиванню грошей (CFATF), яка не тільки сприяла впровадженню в законодавства країн Карибського регіону 40 рекомендацій ФАТФ, а й розробила свої 19 Рекомендацій із протидії відмиванню грошей;

§ Експертний Комітет, який оцінює заходи, щодо протидії відмиванню грошей (PC-R-EV Commitee);

§ Офшорна Група банківських Контролерів (OGBS), яка проводить разом з ФАТФ оцінку і контроль ефективності ухвалених "антивідмивальних" законів у країнах - членах OGBS. Основна складність роботи Групи полягає в тому, що тільки близько половини офшорних банківських центрів є членами OGBS.

Усі зазначені організації дуже допомагають ФАТФ у справі імплементації всіма країнами світу 40 Рекомендацій та інших ефективних заходів боротьби з відмиванням грошей. З іншого боку, ці регіональні і міжнародні організації більш детально вивчають локальні тенденції і зміни в техніці відмивання грошей, що потім допомагає ФАТФ виробити загальні принципи і заходи для боротьби з ним.

І все-таки на міжнародній арені в справі боротьби з відмиванням грошей найбільша сила впливу ФАТФ, тому що в неї входять представники практично всіх розвинутих країн світу. Кілька разів на рік Група видає так званий "чорний список" країн, які не співробітничають з іншими в протидії відмиванню грошей (non-cooperative countries and territories - NCCT), що в подальшому погрожує введенням санкцій (контрзаходів) з боку фінансових установ країн - членів ФАТФ.

Під час роботи паризької сесії ФАТФ, яка відбулася в жовтні 2002 р., за досягнуті в справі боротьби з відмиванням "брудних" грошей успіхи з "чорного" списку були виключені Росія, Домініка, Ніуе і Маршаллові Острови. На наступній паризькій сесії в лютому 2003 р. цей список залишила Гренада, на берлінській сесії в червні 2003 р. за досягнення в реформуванні законодавства, спрямованого на боротьбу з відмиванням "брудних" грошей, з нього були виключені Сент-Вінсент і Гренадіни, на паризькій сесії ФАТФ у лютому 2004 p.- Україна і Єгипет, а на паризькій сесії в червні 2004 p.- Гватемала. На останній сесії, що відбулася у жовтні 2004 р., ФАТФ припинила фінансові санкції щодо М'янми та Науру за деякі успіхи в боротьбі з відмиванням грошей, однак залишивши їх у „чорному" списку. Таким чином, за результатами роботи сесії ФАТФ, яка проходила з 20 по 22 жовтня 2004 р. в Парижі, в цьому списку знаходяться 6 держав, які недостатньо співробітничають з іншими в боротьбі з відмиванням "брудних" грошей, а саме: Острови Кука, Індонезія, М'янма, Науру, Нігерія та Філіппіни.

Україна була внесена до "чорного" списку ще в 2001 р. За минулий час практично до кінця 2002 р. ніяких змін у законодавстві прийнято не було. З 9 по 11 жовтня 2002 р. в Парижі проходила чергова пленарна сесія ФАТФ, на якій, зокрема, розглядалося й українське питання. Як відомо, Україні і Нігерії був наданий термін до 15 грудня 2002 року для приведення свого законодавства у відповідність із міжнародними стандартами. У випадку невиконання вимог ФАТФ мала намір застосувати "контрзаходи". І хоча з деяким запізненням Верховна Рада України прийняла необхідний закон; експертів Групи він не задовольнив, тому що в ньому не були враховані вимоги, висунуті ними раніше. Тому 20 грудня 2002 р. Група рекомендувала країнам-учасницям ввести контрзаходи стосовно України, що відразу позначилося на уповільненні швидкості і підвищенні вартості банківських операцій за участю кредитно-фінансових установ нашої країни.

Відразу після введення контрзаходів були ухвалені необхідні зміни до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", а також до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів України. Тому на наступному пленарному засіданні, яке проходило в лютому 2003 р. в Парижі, санкції було скасовано. Однак "чорний" список ФАТФ Україна залишила тільки на початку 2004 р. Це стало можливим після того, як експерти Групи переконалися, що ухвалене в Україні законодавство успішно застосовується і лазівок для „відмивателів" грошей більше не існує.

Використана література

1. Амоша А., Вишневский В. К вопросу об оценке уровня налогов в Украине Экономика Украины, - 2002 - №8.

2. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента - М.: Финансы и статистика, 1995.

3. Береславська О./, та ін. Міжнародні розрахунки та валютні операції.- К.: КНЕУ, 2002.

4. Боринець СЯ. Міжнародні фінанси - К.: Знання-Прес, 2002.

5. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі - К.: Основи, 2000.

6. Ван Хорн Дж.К. Основы упріавления финансами.- М.: Финансы и статистика, 1999.

7. Влияние многосторонних торговых инициатив на благосостояние развивающихся стран// БИКИ, 2005 №41.

8. Гаман MB Державне управління інноваціями: Україна та зарубіжний досвід. - К.: Вікторія, 2004.

9. Герчикова И.Н. Международное коммерческое дело: Учебник - М.: ЮНИТИ, 2001.

10. Герчикова И.Н. Международные экономические организации.- М.: Консалтбанкир, 2000.

11. Герчикова И.Н. Международные экономические отношения.- М.: АО "Консолт - банкир", 2001.

12. Гіл Ч. Міжнародний бізнес- К.: Основи, 2001

13. Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ /Кер. авт. коя. і наук. ред. Циганкова Т.М.- К.: КНЕУ, 2003.

14. Гольцберг М., Хасан-бек А. Основы финансового инвестирования.- К.: Знания, 1998.

15. Грей сон Дж. К., О'Деля К. Американский менеджмент на пороге XXI века.М.: Экономика, 1995.

16. Денберг Р.Л. Международное налогообложение.- М.: ЮНИТИ, 1997.

17. Друкер П. Як забезпечити успіх у бізнесі.- К.: Україна, 1994.

18. Дэниеле Дж.Д.. Радеба Ли Х- Международный бизнес: Учебник - М.: Дело, 1994.

19. Економіка зарубіжних країн: Навч. посібник/За ред. Козака Ю.Г., Ковалевського В.В., Ржепишсвського К.І.- К.: ЦУЛ, 2003.

20. Зовнішньоекономічна діяльність: Навч. посібник/За ред. Козака Ю.Г., Логвінової Н.С., Сіваченка І.Ю., К.: - ЦУЛ, 2006.

21. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Навч. посібник / За ред. Козака Ю.Г., Сіваченка МО., Логвінової Н.С.- К.: ЦУЛ, 2006.