протидії відмиванню "брудних" грошей у різних державах, а також контактні адреси і телефони для налагодження міжнародних зв'язків і обміну думками про підвищення ефективності таких законів. Система IMoLIN складається з декількох частин: міжнародна база даних із запобігання відмиванню грошей (AML1D), яка являє собою збірник проаналізованих законів та інших нормативно-правових актів, у якому розглядаються два основні різновиди заходів для недопущення відмивання грошей: внутрішнє законодавство і міжнародні угоди, а також надана інформація про контактних осіб, їхні номери телефонів і адреси. Ця, захищена від злому, багатомовна база даних - важливий інструмент аналітичної роботи для юрис-тів-міжнародників. Переваги IMoLIN також полягають у наявності доступу до електронної бібліотеки, текстів документів і публікацій, проектів законів, законодавства різних країн, дослідницької й іншої інформації, яка відноситься до протидії відмиванню грошей. Крім того, тут публікуються анонси майбутніх подій у сфері протидії відмиванню грошей, включаючи оголошення про майбутні семінари, тренінги, конференції, як на національному, так і на міжнародному рівні.
Коротко зупинимося на діяльності деяких з перерахованих організацій.
Важливе джерело інформації, яка збирається групою ФОПАК, - "Енциклопедія зведень про фінансові активи" (Financial Assets Encyclopedia). Починаючи з 1992 p., енциклопедія видається у формі великої картотеки, а її зміст з часом оновлюється і доповнюється. У ній можна знайти перелік правових норм щодо відмивання грошей, які прийняті в державах, котрі входять до Інтерполу; список адрес поліцейських підрозділів у різних країнах, зайнятих розслідуванням відмивання грошей та інших господарських злочинів, а також конфіскацій злочинного здобутку; тексти великих за обсягом міжнародних Конвенцій, а також зразки законопроектів, розроблених під час нарад членів Інтерполу.
Останнім часом група почала здійснення спеціальної програми, яка отримала назву "відмивання (грошей) на Сході" (Project Easlwash). її завдання - виділення з інформації даних, які надходять, стосовно відмивання "брудних" грошей у країнах СНД та інших посткомуністичних державах. Аналогічна програма присвячена аналізу інформації про відмивання грошей італійською мафією. Важливою ініціативою групи ФОПАК є спроба підрахувати загальну суму грошей, які відмиваються в усьому світі. Цінність портфеля групи, відомого за назвою "Справа про відмивання грошей", залежить винятково від того, наскільки точною і вичерпною буде інформація, яка надходить у її розпорядження від членів Інтерполу.
Стурбованість Інтерполу явищем відмивання грошей поділяє Всесвітня митна організація, яка підтримує з Інтерполом тісний контакт у цій та інших сферах діяльності. Всесвітня митна організація, створена в 1952 р. з метою формування законодавчих основ співробітництва між митними службами різних країн світу, має у своєму розпорядженні значно менший персонал, ніж Інтерпол. Найважливішими завданнями організації визнані спрощення і гармонізація митних процедур, а також посилення результативності митного контролю.
У галузі дотримання митних правил організація надає своїм членам допомогу, аналогічну тій, яку надає Інтерпол. Так само, як Інтерпол, вона має у своєму розпорядженні повноваження з проведення оперативної роботи. При розслідуванні деяких справ, таких як незаконна торгівля наркотиками, діяльність цих двох організацій збігається, що іноді стає причиною розбіжностей. У випадках же з відмиванням грошей підставою підключення до розслідування робочої групи стає факт, що в деяких країнах за дотримання закону в цій сфері відповідальність несуть митні служби або міністерство фінансів, якому ці служби п ід порядкову ються. Всесвітня митна організація координує також обмін інформацією між її членами, бере участь у розробці навчальних програм, а також займається пропагандою правових норм і законодавчих актів.
Функції і діяльність ФАТФ
На сьогоднішній день провідною міжнародною організацією, яка бореться з відмиванням грошей та іншого майна, набутого кримінальним шляхом, є, безумовно, Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей - ФАТФ (FATF - Financial Action Task. Force) -впливовий міжурядовий орган, створений у липні 1989 р. на паризькій зустрічі глав держав "великої сімки", який об'єднує на сьогоднішній день 31 країну і 2 міжнародні організації. Донедавна у ФАТФ входило 29 країн; на берлінській сесії в червні 2003 року як повноправні члени до неї були прийняті Росія і Південно-Африканська Республіка, які раніше брали участь у роботі Групи як спостерігачі.
На першому етапі пріоритетом цього мозкового центру зі штаб-квартирою в Парижі була боротьба з відмиванням доходів, отриманих від торгівлі наркотиками. Діяльність FATF має три головних напрями. Перший полягає в поширенні дії прийнятих рекомендацій на всі континенти і регіони земної кулі. Другий напрям - перевірка того, як виконуються в державах-членах і як впроваджуються в інших державах заходи для боротьби з відмиванням грошей, засновані на 40 рекомендаціях FATF, які є керівництвом до дії. Третій напрям - відстеження загальносвітових методів і схем відмивання злочинно нажитих капіталів і розробка контрзаходів.
Діяльність ФАТФ багатогранна, що дуже важливо для боротьби з таким міжнародним явищем, як відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом. Група поєднує експертів, які визначають політику в законодавчій, економічній і правоохоронній галузях, а також володіє великими технічними можливостями, а її співробітники мають дуже цінні спеціальні знання і досвід прийняття рішень у сфері фінансів, юстиції, іноземних справ та інших галузях.
Отже, ФАТФ - це міжурядовий орган, метою діяльності якого є розвиток і впровадження на міжнародному рівні заходів і стандартів боротьби з відмиванням грошей. ФАТФ відстежує процеси імплементації таких заходів, вивчає способи і техніку відмивання грошей, розробляє превентивні і запобіжні заходи, сприяє загальносвітовій імплементації стандартів боротьби з відмиванням грошей. Виконуючи зазначені, функції,
ФАТФ співробітничає 3 багатьма міжнародними організаціями, чия діяльність також спрямована на протидію відмиванню "брудних" грошей.
ФАТФ не має чітко визначеного статуту. Крім того, рішення щодо продовження терміну її діяльності ухвалюється кожні п'ять років. Уже двічі ухвалювалося рішення продовжити її роботу, чергове рішення з питання необхідності продовження її роботи ухвалено в поточному році. ФАТФ буде продовжувати роботу, тільки якщо уряди країн-членів вважатимуть це необхідним.
Як уже вказувалося, до складу ФАТФ ввійшли експерти з різних галузей наукової і практичної діяльності, чиїм головним завданням були розробка і визначення основних напрямків у сфері боротьби з відмиванням грошей. Більше того, ФАТФ стала єдиним міжнародним органом, який зосередив свої зусилля винятково на викорінюванні явища відмивання грошей та внес фундаментальний вклад в еволюцію норм міжнародного права.
Процес зародження ФАТФ починається у 80-х роках XX ст.. Саме в ті роки відзначено небачений раніше темп зростання двох тривожних явищ: наркоманії і тісно пов'язаної з нею зростаючої фінансової могутності наркосиндикатів та інших організованих злочинних груп. Процес цей досяг своєї "критичної маси" наприкінці 1980-х років. Це й спонукало глав "Сімки" (семи найбільших промислово розвинутих країн світу) на зустрічі в Парижі, яка відбулася в червні 1989 p., ухвалити рішення про необхідність невідкладних і рішучих дій, як на рівні окремих країн, так і на міжнародному рівні, з метою викорінювання нелегального виробництва і споживання наркотиків, нелегальної торгівлі ними, а також відмивання отриманих у такий спосіб доходів.
У такій ситуації держави "Сімки" (США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Канада, Італія і Японія) створили спеціальну групу з протидії відмиванню грошей, яка складається з представників цих країн. У рамках наданих їй повноважень група одержала завдання "давати оцінку результатам попереднього співробітництва в галузі запобігання використання банків і фінансових установ для відмивання грошей, а також рекомендувати використання додаткових засобів, у тому числі відновлення законодавчих систем та інших нормативних актів, щоб вони дозволили підсилити результативність багатостороннього співробітництва між органами правосуддя різних країн" [Цит. за: 43, с. 344].
Держави — учасниці конференції запропонували восьми іншим країнам (Австралії, Австрії, Бельгії, Іспанії, Голландії, Люксембургові, Швейцарії і Швеції) підтримати цю ініціативу і провести зустріч з їх участю під головуванням Франції. Протягом наступних декількох місяців у спільних з ФАТФ заходах взяли участь понад 130 експертів, які представляли різні міністерства, органи правосуддя й охорони порядку, а також банківського контролю. Результатом цих зусиль стала визначна доповідь, опублікована в лютому 1990 р. Вона містила докладний аналіз різних аспектів явища відмивання грошей, у тому числі його масштабів і характеру, а також огляд задіяних на той час міжнародних інструментів і програм в окремих країнах, які протидіють цьому явищу.
Головним стрижнем доповіді стали.40 Рекомендацій, підготовлених ФАТФ. У процесі їхньої підготовки група керувалася духом і буквою Віденської Конвенції, а також Декларацією принципів контролю над банками, розроблених Базельським комітетом банківського нагляду.
У доповіді ФАТФ 1990 р. її автори одноголосно виділили три види першочергових заходів, названих як основа концепції Рекомендацій, на яку будуть спиратися чисельні прийняті надалі конкретні пропозиції. Рекомендації (за задумом їхніх авторів) були націлені на те, щоб усунути основні перешкоди, які стоять на шляху міжнародного співробітництва, а також підсилити їх ефективність. Три види таких заходів набули вигляд наступних Рекомендацій, які виокремлені в розділ А:
1. Кожна держава повинна, без довгих зволікань, вжити заходів до ратифікації, з метою повного виконання постанов Віденської Конвенції,
