Конференція висловила переконання, що високі досягнення в економічному та торгівельному співробітництві між країнами-членами призведуть до створення необхідної основи для поступового розвитку в напрямку зміцнення економічної інтеграції, яка має своєю кінцевою метою створення Ісламського спільного ринку. В цьому плані Конференція зазначила, що створення Ісламського спільного ринку є довготривалим процесом" який включає такі етапи, як порівняльна оцінка переваг країн-членів, вибір пріоритетних сфер співпраці, створення умов для вільного доступу до ринку, визначення політичної компетенції і створення Ісламської зони вільної торгівлі. Як зазначено в резолюції 36/29-Е від 27 червня 2002 року, економічна співпраця у формуванні спільних ринків між окремими країнами-членами є важливим кроком на шляху до створення зони вільної торгівлі між всіма державами-учасницями ОІК, яка стане основою для Ісламського спільного ринку. Саме формування регіональних і субрегіональних економічних груп є необхідною умовою для створення зони вільної торгівлі та Ісламського спільного ринку. Для вивчення шляхів і методів реалізації цієї мети в Тегерані (Іран) з 27 по 28 вересня 2000 року проводився "Міжнародний семінар по дослідженню шляхів і методів створення Ісламського спільного ринку".

27 червня 2002 року Конференція прийняла резолюцію 4 29-Е, в якій закликала країни-учасниці активізувати торгівельний обмін і усунути всі перешкоди, які гальмують цей процес.

Конференція "закликала до зміцнення економічної та політичної співпраці між країнами-членами з метою уникнення в подальшому непорозумінь на міжнародному рівні, особливо в фінансовій та інвестиційній галузях, в торгівлі технологіями тощо" [10, с. 89].

Конференція закликала країн-членів пришвидшити створення регіональних економічних груп та розпочати реалізацію існуючих програм щодо пожвавлення економік держав-учасниць.

З цією метою укладено такі угоди, як Загальна угода з питань економічної, технологічної та комерційної співпраці, Договір про заохочення, захист та гарантію інвестицій, Договір про створення торгівельної системи країн-членів ОІК, крім цього був підписаний ще статут Інституту з питань стандартизації.

Для Конференції пріоритетним є розвиток малого бізнесу. З цього питання вона 27 червня 2002 року прийняла резолюцію 30/29-Е, в якій підкреслила важливість збільшення участі приватного сектора в економічній співпраці між країнами-учасниця-ми; висловила необхідність негайного впровадження "Плану дій по зміцненню економічної і торгівельної співпраці між країнами-членами ОІК". Присвячена цьому питанню Міністерством економіки і торгівлі ОАЕ, Торговою палатою Абу-Дабі та Ісламським банком розвитку з 21 по 22 травня 2000 року була проведена міжнародна конференція "Зміцнення малого і середнього бізнесу на порозі до глобалізації та лібералізації".

Конференція звернулась з проханням до Генерального секретаря ОІК надати всі необхідні директиви відповідним інститутам ОІК, щоб "завершити вивчення питання розвитку шляхів створення Ісламського об'єднання фінансових ринків та розвитку інструментів фінансової політики країн-членів" [9, с. 78].

Конференція привітала проведення першого Ісламського форуму міністрів туризму, який проходила в Ісфахані (Іран) з 3 по 4 жовтня 2000 року. На цій зустрічі наголошувалося на важливості туризму як най перспективнішої сфери, а також на необхідності забезпечення вагомої частки країн-членів ОІК у цій галузі. Щодо співпраці у сфері туризму була прийнята резолюція 31/29-Е від 27 червня 2002 року. В ній наголошується на необхідності створення спеціальних туристичних груп цих країн, організації різних виставок для ознайомлення з культурою та традиціями інших країн. Йдеться також про інвестиційні вкладення в туристичну галузь країн-учасниць.

Діяльність у сфері культури

Конференція підкреслила "важливість ісламської єдності, координації зусиль у всіх галузях загальної зацікавленості, враховуючи специфіку культурних, національних та релігійних особливостей ісламських народів, та необхідності створення науково-дослідницьких інституцій, які б уможливили реалізацію програми в галузі ісламської культури". Конференція закликала країн-членів та арабські та ісламські інститути зробити внесок у культурні проекти Організації, схвалені Консультативною радою з метою реалізації стратегічних завдань ОІК.

З 26 по 26 жовтня 2000 року в Дакарі проходила Шоста конференція Консультативної ради, і саме тоді були зроблені основні кроки щодо реалізації культурних та інформаційних програм ОІК. Конференція схвалила рішення Генеральної Асамблеї ООН про визнання 2001 року "Роком діалогу між цивілізаціями". Конференція прийняла два документи, підготовлені міжнародними експертами країн-учасниць, які називаються "Глобальний план дій" та "Глобальна програма дій діалогу між цивілізаціями". Також був створений Ісламський комітет для продовження співпраці в сфері культури та інформації між країнами-учасницями ОІК та ООН.

Діяльність у сфері інформації та комунікації

Конференція висловила своє задоволення щодо діяльності в галузі інформації та комунікації, яка здійснюється Постійним комітетом з інформаційних та культурних справ. Цей Комітет очолює президент Сенегалу Абдула є Вейд. Конференція схвалила напрямки діяльності, визначені президентом Сенегалу в його доповіді на саміті, який відбувся після п'ятої сесії Конференції міністрів інформації.

Вони мають пришвидшити спільні ісламські ДІЇ у сфері інформації.

Конференція схвалила пропозицію Генерального секретаря ОІК, в якій підкреслила необхідність відродити сектор інформації та комунікації для поширення знань про культурну спадщину та цінності ісламу.

Конференція закликала країн-членів зобов'язати приватні та державні ТВ-канали зміцнити між собою співпрацю, а саме збільшити обмін новинами, програмами тощо [10, с. 67].

За час існування ОІК проведено дев'ять самітів. Головні проблеми, що розглядалися - палестинська (з цього приводу ухвалено 50 із 142 резолюцій) та міжнародного тероризму. "Учасники самітів підкреслювали, що терористи, які виступають під ісламськими гаслами, створюють ісламу негативний імідж, їхня діяльність не має з цією релігією нічого спільного. Генеральний секретар ООН Кофі Аннан зазначив, що екстремісти спричиняють викривлені уявлення про іслам, притому сама назва релігії походить від слова "мир". Генеральний секретар Ліги арабських держав Ісмат Абдель Мегід підкреслив, що окремі західні країни застосовують назву "іслам", пов'язуючи її з тероризмом, проте це релігія миру та віротерпимості" (1, с. 377].

Учасники самітів підкреслювали необхідність подальшого зростання ролі мусульманських країн та ОІК у міжнародних відносинах.

Ухвалено також рішення щодо створення мусульманського спільного ринку. Це важливий крок на шляху підтримки мусульманської солідарності та зростання ролі ісламського світу.

Учасники самітів засудили концепцію зіткнення цивілізацій, підкресливши важливість підтримання відносин та діалогу між пічними культурами та релігіями.

Сіамський фактор відіграє важливу роль у незалежних державах що виникли після розпаду СРСР. До ісламського "ну Тяжать народи Північного Кавказу, зокрема Чечня. Мусульманські меншини є у Грузії та в Україні.

Список використаної літератури

1. Гайдуков Л. Ф. Міжнародні відносини та зовнішня політика 1980—2000. — К.: Либідь, 2001. — 621 с.

2. Герчикова И. Н. Международные экономические организации: регулирование мирохозяйственных связей и предпринимательской деятельности. — М.: Консалтбанкир, 2000. — 624 с.

3. Дюразель Ж. Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів.— К.: Основи, 1999.— 903 с.

4. Кальвокориш П. Світова політика після 1945 року: В 2-х т. — М., 2000. — 231 с.

5. Камінський А, Вступ до міжнародних відносин: Курс лекцій. — Л.: Світ, 1995. — 144 с.

6. Коппель О. А., Пархомчук О. С. Міжнародні відносини XX століття. — К., 1999. — 189 с.

7. Статут ОІК. — Джидда, 1972 р.

8. Сучасні міжнародні відносини. — М., 2000. — 257 с.

9. Dr. Aley Eddine Helal & Nivin Mosaed: The arab political systems: causes of continuation and change. — Beirut: The arab unity studies center, 2000. — 163 p.

10. Mr. Gamil Matar & Dr. Aley Eddine Helal. The arab regional regim: a study on arab political relations. — 3-d edition. — Beirut: The arab unity studies center, 1988. — 245 p.