Важливу роль під час розміщення обладнання в непродовольчих магазинах відіграє вибір місця для примірочних кабін. їх слід розміщувати у кінці ліній вішал. Банкетки для примірювання взуття розміщують паралельно лініям гірок на відстані не менше 2 м від обладнання з товарами.

Важливим елементом планувань торговельних залів є раціональна спрямованість основних потоків покупців, яка досягається шляхом відповідного розміщення обладнання. Тривала практика роботи магазинів доказала, що найбільш раціональним с таке планування торгового залу, коли покупці рухаються по колу проти годинникової стрілки, повертаючись до початкового пункту руху. Це зумовлено тим, що покупці відбирають товари в інвентарні корзини, взяті при вході, і повертають їх при виході з магазину. Тому цей напрям руху покупців треба використовувати таким чином, щоб усі товари були доступні для огляду і відбору, а потоки покупців за можливості не перетиналися. Однак не слід жорстко спрямовувати потоки покупців за визначеними маршрутами за допомогою загороджувальних решіток, декоративного обладнання тощо. Покупцям слід надати свободу у виборі маршрутів пересування в торговельному залі.

Маршрути руху покупців мають починатися в зоні найбільш інтенсивної торгівлі, де розміщені товари, що користуються найбільшим попитом. Ділянки індивідуального обслуговування доцільно розміщувати в глибині торговельного залу.

Боксове планування (рис. 13.4) застосовують у магазинах, планування приміщень яких потребує розділу торговельного залу на окремі частини, або при використанні продажу товарів за зразками з індивідуальним обслуговуванням. Бокс являє собою ізольовану частину торговельного залу зі своїм вузлом розрахунку. Три сторони боксу закриті обладнанням, а в четвертій розташована зона входу-виходу і розрахунковий вузол. Воно менш ефективне, ніж лінійне планування, оскільки потребує більше персоналу, а також ускладнюється технологічний процес.

Рис. 13.4. Схема боксового планування торговельного залу магазину

Виставкове планування застосовується при продажу товарів за зразками. Зал поділяється на частини — демонстраційну, розрахункового вузла, зберігання і видачі товарів.

Вільне планування передбачає розставлення обладнання без певної геометричної форми відповідно до форми торговельного залу.

Для визначення ефективності розміщення обладнання на площі торговельного залу застосовують такі показники:*

коефіцієнт заставленої площі — відношення сумарної площі для встановлення обладнання до загальної площі торговельного залу;*

коефіцієнт демонстраційної площі — відношення сумарної демонстраційної площі обладнання до загальної площі торговельного залу.

У магазинах, які застосовують традиційний метод продажу товарів, коефіцієнт заставленої площі, як правило, не перевищує 0,1—0,15, тобто площа торговельного залу використовується дуже неефективно. Значно ефективніше використовується площа торговельного залу в магазинах самообслуговування, де рекомендований коефіцієнт заставленої площі коливається в межах 0,27—0,33, а демонстраційної площі —0,65—075.

Підвищення коефіцієнтів заставленої і демонстраційної площі залежить від багатьох чинників, основними з яких є максимальне використання стін торговельного залу для встановлення обладнання, оскільки пристінне обладнання має значно більшу демонстраційну площу, ніж острівне.

Вузол розрахунку

Одним з найважливіших елементів процесу продажу товарів є розрахунок з покупцями за товари, який здійснюється у вузлі розрахунку. Основним завданням при цьому є забезпечення високої швидкості розрахунку й ефективність обліку і контролю за збереженням товарно-матеріальних цінностей у торговельному залі. Експериментально доказано, що в черзі біля вузла розрахунку люди починають нервувати вже через 15 секунд. Через хвилину чи дві покупці вже розмірковують, чи не піти їм-ще куди-небудь за потрібним товаром. Якщо покупці бачать великі черги біля кас, вони, як правило, залишають магазин.

У магазинах можуть застосовуватися централізована і децентралізована форми розрахунків з покупцями. При централізованій покупці оплачують вартість покупки в будь-який з кас, розміщених при виході з магазину, а при децентралізованій — при виході з секцій або розміщених усередині або в кінці ліній обладнання.

Вузол розрахунку розміщують так, щоб не виникали зустрічні і перехресні потоки покупців і щоб, прямуючи до виходу, покупці неодмінно проходили біля однієї з кабін. Крім касових кабін для влаштування вузлів розрахунку використовуються столи для пакування товарів покупцями, для зберігання особистих речей покупців.

Важливе значення має встановлення кількості касових кабін, що визначає пропускну здатність вузла розрахунку. Для визначення кількості робочих місць контролерів-касирів використовують рекомендовані норми площі торговельного залу на одне робоче місце, диференційовані по товарних групах і розмірах магазинів (табл. 13.1).

Таблиця 13.1

Рекомендовані норми площі торговельного залу на одне робоче місце контролера-касира

Групи товарів | Розмір торговельної площі, м2

до 650 | 650—1500 | понад 1500

Продовольчі, господарські, спортивні, галантерея, парфумерія | 60 | 80 | 100

Одяг, взуття, трикотаж, білизна, тканини, культтовари | 80 | 100 | 120

За потреби залежно від конкретних умов діяльності магазину кількість робочих місць контролерів-касирів може коригуватися виходячи з інтенсивності потоків покупців у "години пік" із застосуванням теорії масового обслуговування.

Рис. 13.5. Схеми влаштування вузлів розрахунку

Касові кабіни рекомендується встановлювати в одну лінію по прямій, можна також установлювати їх східцями (рис. 13.5). Кабіни встановлюються таким чином, щоб касири були повернеш обличчям до покупців, що виходять із залу. Відстань між касовими кабінами — 0,6 м. При цьому покупці повинні проходити ліворуч від контролера-касира. Для прискорення розрахунків з покупцями в години пікового навантаження в магазинах рекомендується застосовувати тандемний метод розрахунку, при якому вузол розрахунку утворюється поєднанням в єдине ціле двох, касових кабін, розташованих одна за другою, у першій з яких установлений, касовий апарат. Контролер-касир, який сидить за касовим апаратом, реєструє відібрані покупцем товари і вибиває чек, а касир, який сидить у другій кабіні, приймає від покупця гроші і видає йому здачу.

Улаштування кафетеріїв

Кафетерії влаштовуються у великих магазинах для швидкого обслуговування відвідувачів. Площі кафетеріїв, барів, буфетів розраховуються згідно з нормами проектування підприємств громадського харчування (табл. 13.2):

Таблиця 13.2

Питомі показники нормованої площі приміщень кафетеріїв залежно від торгової площі магазинів

Приміщення | Питомі показники нормованої площі приміщень кафетерію на кожні 10 м торговельної площі магазину при величині площі магазину

до 400 м2 | додатково на кожні 10 м2понад 400 м2 | до 1000 м2 | додатково на кожні 10 м2понад 1000 м2 | до 3500 м2 | додатково на кожні 10 м2понад 3500 м2

Торговельний зал | 0,3 | 0,1 | 0,13 | 0,1 | 0,12 | 0,07

Підсобні приміщення | 0,15 | 0,1 | 0,12 | 0,08 | 0,08 | 0,08

При влаштуванні кафетеріїв їх слід розміщувати з доступом для покупців (у продовольчих магазинах і відділах) із зовнішнього боку розрахункового вузла (поза контрольною зоною) або в приміщеннях з окремим входом для покупців. Від торгового залу кафетерій зазвичай відокремлюється декоративною решіткою.

Відділи замовлень

У продовольчих магазинах з площею торговельного залу понад 400 кв. м (на селі — більше ніж 250 м ) можуть організовуватися відділи замовлень. Такі відділи розміщують безпосередньо поряд з приміщеннями для зберігання товарів. У хід у відділ може поєднуватися зі входом у кафетерій або розмішуватися окремо з боку вулиці.

Площа відділу замовлень поділяється на такі функціональні зони: приймання і оформлення замовлень, фасування і комплектування замовлень, зберігання і видавання замовлень.

Площа приміщень відділу замовлень розраховується залежно від торговельної площі магазину (табл. 13.3).

Таблиця 13.3

Питомі показники нормованої площі приміщень відділу замовлень залежно від торгової площі магазинів

Приміщення | Питомі показники нормованої площі приміщень відділу замовлень

на кожні 10 м2 торговельної площі при величині площі магазину 400 м2 | на кожні 10 м2 торговельної площі при величині понад 400 м2або менше 400 м2

Приймання і видавання замовлень | 0,3 | 0,28

Комплектування і фасування | 0,4 | 0,2

Література

1. Бершн Б, Зване Д. Розничная торговля: стратегический подход: Пер. с англ. — М.: Изд. Дом "Вильяме", 2003. — 1184 с.

2. Бизюк В. И. Торгово-технологическое оборудование: Учебник. — М.: Экономика, 1990.— 190 с.

3. Бланк И. А. Торговый менеджмент. — К.: УФИМБ, 1997. — 408 с.

4. Бурмистров В. Г. Организация торговли непродовольственными товарами. — М. Экономика, 1988. — 304 с.

5. Виноградова С. И. Организация и технология торговли: Учебник. — Ми., Высшая школа, 1998.—224 с.

6. Даненбург В., Монкриф Р., Тейлор В. Основы оптовой торговли. Практический курс / СПб. "Нева-Ладога-Онега",1993. — 212 с.

7. Дашков Л. П., Памбухчиянц В. К. Коммерция и технология торговли: Учебник для студентов высших учебных заведений. — 4-е изд., перераб. и доп.- — М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К °", 2002. — 596 с.

8. Дашков Л. П., Памбухчиянц В. К. Организация, технология и проектирование торговых предприятий: Учебник для студентов высших учебных заведений. — 5-е изд., перераб. и доп. — М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К° ", 2003. — 520 с.

9. Джоунз Г. Торговый бизнес: Как организовать и управлять: Пер. с англ. — М.: ИНФРА-М, 1996. — 304 с.

10. Електронна комерція: / А. Береза, І. Козак, Ф. Левченко та ін.