Електронна торгівля

План

1. Сутність і зміст електронної торгівлі
Поняття електронної торгівлі
Особливості електронної торгівлі

2. Системи і форми електронної торгівлі
Системи електронної торгівлі
Форми електронної торгівлі

Останнім часом електронні технології, Інтернет-комунікації суттєво розширили сфери використання електронних засобів і поклали початок розвитку принципово нового напрямку — електронного бізнесу, який у західних країнах називають "економікою XXI сторіччя".

Найбільш прогресивною складовою електронного бізнесу є електронна торгівля (e-com). Її масштаби зростають неймовірними темпами. За даними різних моніторингових компаній обсяги електронної комерції зросли у світі з 120—150 млрд. дол. США в 1997 році до 1 трлн в 2002 році. За їх прогнозами у 2005 році обіг Інтернет-торгівлі досягне понад 4 трлн дол. США, тобто 25 % обігу світової торгівлі.

Високі темпи і вражаючі масштаби розвитку електронної комерції у світі зумовлені сукупністю чинників економічного, соціального, електронно-технологічного, організаційно-правового характеру. Відокремимо три найсуттєвіші:

Перший — лібералізація економічної діяльності і глобалізація економіки. Дія цих чинників виявляється у вільному переміщенні капіталу, товарів, послуг, технологій як усередині окремих країн, так і в міжнародному масштабі.

Другий — мультифункціональність Інтернету. Постійне оновлення ресурсів, інструментаріїв, комп'ютерних технологій в Інтернеті зумовлює перспективність і надає універсальний характер цій мережі, суттєво розширює всі сфери бізнесу — у тому числі і комерційного. Переваги Інтернету полягають у тому, що він надійно забезпечує не лише окремі комерційні операції, а всі стадії комерційного процесу.

Третій — доступність і ефективність електронної торгівлі. Електронна торгівля доступна для широкого кола суб'єктів ринку в організаційно-технічному та фінансово-економічному плані. Крім того, цей вид торгівлі відрізняється високою ефективністю і окупністю витрат.

Сутність і зміст електронної торгівлі

Поняття електронної торгівлі

Електронна торгівля як поняття має багато авторських та кілька офіційних визначень. Якщо узагальнити офіційні визначення (європейської комісії, організації економічної кооперації та розвитку, світової організації торгівлі СОТ), то сутність електронної торгівлі полягає в організації процесу товарно-грошового обміну у формі купівлі-продажу на базі електронних технологій. Більш широко трактується це поняття Комісією ООН з міжнародного торгового права (UNCITRAL): електронна торгівля — це організація і технологія купівлі-продажу товарів, послуг електронним способом з використанням телекомунікаційних мереж та електронних фінансово-економічних інструментів.

Отже, обидва визначення містять купівлю-продаж, що здійснюється електронними засобами, причому у віртуальному режимі.

Електронна торгівля, на відміну від електронної комерції, охоплює не весь процес товарно-грошового обміну, а тільки ту його частину, яка безпосередньо пов'язана з купівлею-продажем. Таке твердження належить до електронної роздрібної торгівлі. Що стосується електронної оптової торгівлі, то діапазон функцій тут значно ширше. Але в цілому електронна комерція поняття складніше, ніж електронна торгівля. Остання є частиною електронної комерції.

Будучи динамічною моделлю ведення бізнесу, електронна роздрібна торгівля розвивається не тільки швидкими темпами, але й широкомасштабно охоплює дедалі більше нових операцій та процесів:

- установлення контакту (не фізичного) між "покупцем" і "продавцем"; У обмін комерційною інформацією;

- повний цикл інформаційного супроводу покупця;

- пошук, демонстрація, вибір, консультація, конкурентоспроможність товару;

- продаж товарів, у тому числі електронних продуктів, надання послуг;

- взаєморозрахунки (у тому числі з використанням електронного переказу грошей, кредитних карток, електронних грошей);

- управління процесом доставки товарів безпосередньо покупцю або за вказаною ним адресою;

- післяпродажне обслуговування.

Особливості електронної торгівлі

Залежно від формату електронної торгівлі наведені функції можуть бути розширені або звужені. Отже, за змістом своєї діяльності електронна торгівля суттєво відрізняється від реальної роздрібної торгівлі. їй притаманні характерні риси, особливості. Серед них можна виділити головні:

Віртуальність — брак особистого контакту між фізичними особами-суб'єктами процесу купівлі-продажу, тобто електронна роздрібна торгівля здійснюється в режимі on-line. Реально ж роздрібна торгівля здійснюється в режимі off-line, де безпосередній фізичний контакт обов'язковий.

Інтерактивність — адекватне інформаційне забезпечення покупця (споживача) його запиту у вигляді інтерфейсу, тобто німого діалогу.

Глобальність — брак часових, просторових, адміністративних, соціально-демографічних, асортиментно-товарних меж.

Динамічність — спроможність on-line торгівлі до моментальних змін і адаптації до нових умов.

Ефективність — спроможність забезпечити прибуток, інші економічні вигоди, а також соціальний ефект.

Отже, електронну торгівлю відрізняють особливості і характерні риси, яких бракує в реальних традиційних формах торгівлі.

Характерним для електронної торгівлі є те, що ця форма має значні переваги навіть перед прогресивними формами реальної (off-line) торгівлі. Щоправда, їй притаманні також і вади. Переваги і вади можуть бути поділені між основними суб'єктами процесу купівлі-продажу таким способом (табл. 21.1).

Таблиця 21.1

Переваги і вади електронної роздрібної торгівлі

Основні переваги | Вади

1 | 2

Для торговельної компанії | Для торговельної компанії

1. Розширення торгівлі, вільний рух товару, послуги без обмежень і бар'єрів | 1. Складність реалізації технічних, технологічних проектів, відсутність кадрів

2. Безперервність роботи торгівельного об'єкта. Максимальна інтенсивність торговельного обслуговування | 2. Несумісність платіжних систем різних країн

3. Зменшення витрат обігу, а також утримання інфраструктури | 3. Брак правових механізмів

Закінчення табл. 21.1

1 | 2

4. Вбудовані засоби реклами, маркетингу, інформації. | 4. Можливий несанкціонований доступ до товару та грошових засобів, конфіденційної інформації

5. Прискорення розрахунків

6. Відсутність обмежень комерційного бізнесу

Для покупця | Для покупця

Доступність до товару: територіальна, демографічна, часова | 1. Невпевненість, скутість при здійсненні дорогих покупок

2. Економія часу і грошей | 2. Перебої з доставкою товару

3. Зручність і високий рівень торговельного обслуговування | 3. Складність процесу повернення та обміну товару

4. Доставка товару за конкретною адресою

5. Морально-психологічна перевага при відвіданні сайта, ознайомлення з товаром, його характеристиками

Системи і форми електронної торгівлі

Системи електронної торгівлі

У сфері електронної комерції склалося кілька систем. За об'єктами і суб'єктами, які є їх складовими елементами, такі системи можна поділити так:*

Система В2В (бізнес-бізнес) включає всі рівні і види взаємодії між суб'єктами — юридичними особами (виробниками і споживачами, продавцями і покупцями) з приводу розподілу, обміну, купівлі-продажу, споживання. Ця система значною мірою характерна для оптової електронної торгівлі.*

Система В2С (бізнес-споживач) характеризується тим, що учасниками комерційного процесу є фізичні особи та юридичні особи (торговельні компанії). Взаємодія між ними, що базується на електронних технологіях, спрямована на забезпечення купівлі товару в Інтернет-магазині або інших формах електронної комерції. Ядром системи В2С, безперечно, є електронна роздрібна торгівля.*

Система G2B (адміністрація-бізнес) — це обслуговування державного замовлення. Система охоплює всі види угод, які здійснюються між компаніями й урядовими організаціями. Ідеться про торговельні угоди по закупівлі товарів, продукції, надання послуг для державних потреб і за державні гроші.*

Система С2С — (споживач-споживач) відрізняється тим, що в ній взаємодіють споживачі — фізичні і юридичні особи — для обміну комерційною інформацією і здійснення обміну товарами, досвідом, послугами. До цієї системи примикає аукціонна торгівля між фізичними особами, комісійна торгівля, бартерні угоди.

Формуються також інші системи, але вони менше розповсюджені і не такі масштабні, як перелічені вище.

Отже, система В2С передбачає використання Інтернет-технологій для взаємодії торговельних компаній з роздрібними покупцями, забезпечення повного циклу роздрібного продажу товарів та послуг. Слід зауважити, що в системі В2С склад учасників набагато складніше і крім продавців і покупців включає низку фінансових установ, комп'ютерних центрів та ін.

Покупцями, безпосередніми споживачами виступають переважно громадяни (фізичні особи) України, інших держав, особи без громадянства, а також установи, соціальні заклади" інші види споживачів (юридичні особи).

Продавцями в системі В2С можуть бути різні організаційні форми електронної торгівлі: Інтернет-магазини, торговельні ряди, Web-вітрини, торговельні автомати, електронні аукціони тощо.

Фінансові установи — банк продавця, банк покупця, банк-емітент, банк-еквайр. Комунікаційну мережу формують провайдери, сервери, процесингові центри та ін. Систему доставки в В2С становлять кур'єрські служби, транспортні агентства, служби доставки, пошта, власні служби доставки.

Схематично структуру системи В2С можна подати так (рис. 21.1):

Рис. 21.1. Основні структури/ елементи системи В2С

Усі складові елементи В2С взаємодіють у системі взаємозв'язків, причому як прямих, так і зворотних. У цьому гарантія стійкості й надійності системи В2С.

Важливими елементами системи В1С є організаційні форми електронної торгівлі. Вони мають єдину цільову спрямованість — забезпечення процесу роздрібної купівлі-продажу, але відрізняються складом, структурою, роллю в системі В2С. Підприємства, які пропонують специфічні чи нетрадиційні для Web товари або торгівельні послуги називають ще e-teilеr.

Форми електронної торгівлі

Електронна вітрина належить до простих організаційних форм електронної роздрібної торгівлі в системі В2С. Вона може мати самостійний характер або виступати складовою Інтернет-магазину. Електронна вітрина являє собою спеціалізований Web-сайт, який містить інформацію про перелік товарів, які пропонуються покупцям, та порядок розміщення замовлення на такі товари. Мета Web-вітрини у даному разі полягає у зборі попередніх замовлень для їх виконання у реальному режимі.

Схематично Web-вітрина зображена на рис. 21.2.

Рис. 21.2. Інтернет-вітрина самостійна

Судячи з рис. 21.2, Інтернет-вітрина є лише інструментом (засобом) для залучення покупців. Вона не може забезпечити повний цикл купівлі-продажу товару. Це завдання виконує Інтернет-магазин.

Інтернет-магазин — це спеціалізований Web-сайт, який забезпечує повний цикл купівлі-пролажу товарів через Інтернет в інтерактивному режимі з використанням електронного каталогу. Отже, Інтернет-магазин забезпечує виконання таких операцій: ознайомлення, вибір товару, оформлення замовлення, проведення взаєморозрахунків, відстежування виконання замовлення.

Для функціонування Інтернет-магазину необхідно мати як