Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Ефективність функціонування роздрібної мережі

Ефективність функціонування роздрібної мережі

План

1. Визначення точки беззбитковості мінімальної рентабельності

2. Оптимізація розмірів підприємств

3. Загальні показники ефективності функціонування торговельної мережі

З метою оперативної оцінки якісного стану роздрібної торговельної мережі певного регіону, виявлення регіонів з недостатнім забезпеченням торговельними підприємствами і одиницями необхідно проводити аналіз ефективності функціонування роздрібної торговельної мережі. У процесі такого аналізу здійснюється розрахунок низки показників: точки беззбитковості, точки мінімальної рентабельності, оптимальних розмірів роздрібного торговця, коефіцієнта щільності забезпечення населення роздрібними торговцями, коефіцієнта розосередження роздрібних торговців за територією, території і населення зони обслуговування одного роздрібного торговця, торгова площа на 1000 жителів, середній розмір магазину за торговою площею і товарообігом та інші локальні показники.

Визначення точки беззбитковості мінімальної рентабельності

Для забезпечення стійкого становища роздрібного підприємства на ринку необхідно визначити економічні межі обсягів його діяльності, порушення яких може призвести до банкрутства. У світовій практиці для визначення цих меж використовують точку беззбитковості і точку рентабельності.

Точка беззбитковості (Тбез) — такий обсяг товарообігу, за якого сума валового доходу від реалізації товарів дорівнює сумі поточних витрат:

де Тбез — мінімальний товарообіг, за якого роздрібним торговцем досягається точка беззбитковості, тис. гри;

Вп — витрати обігу постійні, %;

Рд — рівень валових доходів, %;

Рв.зм — рівень змінних витрат обігу, %.

Зазвичай завдання досягнення точки беззбитковості ставиться перед роздрібним торговцем на початку його створення, а саме в тих випадках, коли воно щойно впроваджується на ринок і тільки-но розпочинає завойовувати власну нішу. Однак розрахунок точки беззбитковості ще не дозволяє встановити ймовірні параметри розширення обсягів діяльності й отримуваного прибутку. Уточнення цих параметрів проводиться за допомогою показника точки мінімальної рентабельності роздрібного торговця.

Точка мінімальної рентабельності (Тм.р) — такий обсяг товарообігу роздрібного торговця, за якого сума його валових доходів не тільки покриває поточні витрати на ведення діяльності, а й утворює прибуток, розміри якого після сплати податків задовольняють власників підприємства в мінімальному рівні рентабельності на вкладений капітал.

Логічно припустити, що інвестори в галузь торгівлі обов'язково орієнтуються на поточну ставку банківського відсотка на вкладений капітал, адже якщо мінімальний рівень рентабельності (МРР) не досягає (перевищує) цього відсотка, зайняття торговельною діяльністю є недоцільним, оскільки капітал можна з мінімальним ризиком розмістити в банку чи купити акції й гарантовано отримувати дивіденди. Величина капіталу (К), вкладеного в розвиток роздрібного торговця, як і мінімальний рівень рентабельності (МРР) можуть бути виражені кількісно, до того ж не залежать від прогнозного товарообороту, а тому сума мінімального прибутку роздрібного торговця (Пmin) може бути розрахована за формулою:

де Сп — діюча ставка податку на прибуток роздрібного торговця, %.

Отже, якщо точку беззбитковості скоригувати на суму мінімального прибутку, дістанемо формулу розрахунку точки мінімальної рентабельності (Тм.р):

Якщо розрахунки засвідчать, що в процесі дальшої діяльності роздрібний торговець через низку об'єктивних чи суб'єктивних причин не здатен забезпечити точку мінімальної рентабельності, то його власникам необхідно або переглянути свою ринкову стратегію (змінювати товарний профіль підприємства), або звільнити місце на ринку і шукати інші можливості вкладення капіталу.

Оптимізація розмірів підприємств

Удосконалення торговельного обслуговування населення потребує, з одного боку, надання покупцям найсприятливіших умов для придбання товарів у широкому асортименті, що викликає необхідність концентрації торговельної мережі, тобто збільшення розмірів магазинів, а з другого — потребує максимального наближення підприємств до покупців з мстою скорочення затрат часу на придбання товарів, що обумовлює зменшення розмірів магазинів. Однак зменшення розмірів магазинів негативно позначається на економічній ефективності їх використання, оскільки організація торговельно-технологічного процесу в більших підприємствах дозволяє застосовувати різноманітні засоби механізації трудомістких процесів, раціонально організовувати працю робітників. Крім того, питомі витрати на будівництво чи реконструкції великих підприємств значно нижчі. Питання, таким чином, полягає у знаходженні оптимальних розмірів підприємств, за яких отримували б максимальні вигоди і зручності як покупці, так і самі підприємства.

Результати діяльності підприємств формуються під впливом значної кількості економіко-організаційних, технічних та інших чинників. Однак найбільший вплив на результати діяльності підприємств справляє розмір їх торгової площі (табл. 12.3).

Так, зі збільшенням площі торгового залу товарообіг на 1 м2 торгової площі має чітку тенденцію до зниження (рис. 12.3).

Таблиця 12.3

Групування магазинів "продукти" за розміром торгової площі

Групи магазинів за розміром торгової площі, м | Середня торгова площа 1 магазину, м2 | Річний товарообіг у розрахунку на

1 м торгової площі, тис. грн | 1 продавця, тис. грн

До 50 | 39 | 4,71 | 135,6

51 — 75 | 63 | 4,40 | 141,6

76— 100 | 86 | 4,18 | 146,4

101 — 150 | 125 | 3,85 | 147,6

151—200 | 183 | 3,65 | 144,0

понад 200 | 220 | 3,38 | 127,2

Рис. 12.3. Залежність товарообігу на 1 м2 торгової площі від величини площі торгового залу

Це пояснюється такими причинами:—

високе навантаження на 1 м2 торгової площі в магазинах з дуже малою торговою площею (до 75 м) викликане тим, що вони розміщені в місцях з підвищеною інтенсивністю потоків покупців. Однак у цих магазинах не створюються елементарні умови для покупців, низька культура обслуговування;—

зниження товарообігу на 1 м2 торгової площі в другій групі магазинів (76— 150 м2) викликане необхідністю створення нормальних умов покупцям для придбання товарів і підвищення культури їх обслуговування;—

дальше зменшення даного показника спричинене недовикористанням торгової площі, оскільки кожний магазин має певний радіус дії.

Залежність товарообігу на 1 м2 торгової площі від величини площі торгового залу описується рівнянням гіперболи, яке можна використовувати для визначення раціональних розмірів магазинів:

Збільшення площі торгового залу магазину позитивно впливає на продуктивність праці продавців (рис. 12.4) за рахунок:—

розширення асортименту товарів, у результаті чого зростає комплексність і завершеність купівель, а отже, зростає товарообіг магазину;—

упровадження прогресивних методів продажу товарів, що сприяє підвищенню продуктивності праці продавців;—

застосування високопродуктивного торговельно-технологічного обладнання;—

установлення раціональних режимів роботи працівників, суміщення професій тощо.

Рис. 12.4. Залежність товарообігу на 1 продавця від величини площі торгового залу

Однак збільшення розмірів торговельних підприємств має свої розумні межі, перехід за які значно зменшує переваги роздрібних торговців. Межі збільшення розмірів підприємств визначаються місткістю місцевого ринку, тому значне збільшення розмірів магазинів призводить до їх недостатнього використання та зниження ефективності роботи і відповідного дальшого зниження продуктивності праці працівників прилавка.

Загальні показники ефективності функціонування торговельної мережі

Фактичний рівень забезпечення регіону мережею роздрібних торговцю загалом можна визначити за допомогою показників щільності торгової мережі стосовно до населеності регіону і його територій

Коефіцієнт щільності мережі стосовно до населеності регіону (Кщ.н.р), за допомогою якого можна встановити, скільки в середньому роздрібних торговців (взагалі або за окремими видами чи типами) приходиться на 1000 мешканців регіону, розраховується за формулою:

де Чр.т — чисельність роздрібних торговців в регіоні, од.; Чнас — чисельність населення в регіоні, чол.

Коефіцієнт щільності мережі стосовно до території регіону (Кщ.т.р) показує, яка кількість роздрібних торговців функціонує на визначеній площі регіону (га, км ), і набуває вигляду:

де Speг — площа регіону, в якому розташована торговельна мережа (га, м, тис. м ).

Похідними, зворотними до показників щільності торговельної мережі є середня кількість населення і середня площа, які обслуговуються одним роздрібним торговцем регіону.

Середню кількість населення, що припадає на одне торговельне підприємство (одиницю) в регіоні, можна розрахувати в загальному вигляді як співвідношення чисельності мешканців до чисельності всіх торговців у регіоні:

або як співвідношення чисельності населення до торгової площі магазинів регіону:

Середню площу регіону, що охоплюється одним роздрібним торговцем, визначають діленням площі регіону на загальну чисельність роздрібних торговців, в ньому розташованих:

Слід зазначити, що як коефіцієнти щільності торговельної мережі, так і обернені до них величини є узагальнюючими, придатними для порівняльного аналізу стану і динаміки розвитку мережі роздрібних торговців у регіональному масштабі (адміністративний район, великий населений пункт, область). Водночас слід ураховувати, що вони часто згладжують суттєві мікро-регіональні особливості і дають значну похибку при територіальному аналізі торговельної мережі.

Значно точнішими показниками для характеристики мережі роздрібних торговців не тільки великих територій, але й невеликих поселень є торгова площа на 1000 жителів (S1000жит), середній розмір магазину за торговою площею (Мтп) та за товарообігом (Мто). Вони розраховуються за формулами:—

показник торгової площі на 1000 жителів, м2:—

показник середнього розміру магазину за торговою площею, кв. м:—

показник середнього розміру магазину за товарооборотом, тис. грн.:

де Тоб — загальний товарооборот магазинів за певний період, тис. грн.

Наведені три останні показники дозволяють нівелювати кількісно великий, але незначний за потенціалом вплив дрібних роздрібних торговців, що дає більш об'єктивну картину стану роздрібної торговельної мережі в регіоні.

Література

1. Бершн Б, Зване Д. Розничная торговля: стратегический подход: Пер. с англ. — М.: Изд. Дом "Вильяме", 2003. — 1184 с.

2. Бизюк В. И. Торгово-технологическое оборудование: Учебник. — М.: Экономика, 1990.— 190 с.

3. Бланк И. А. Торговый менеджмент. — К.: УФИМБ, 1997. — 408 с.

4. Бурмистров В. Г. Организация торговли непродовольственными товарами. — М. Экономика, 1988. — 304 с.

5. Виноградова


Сторінки: 1 2