що лежать в основі такого співробітництва, зводиться до бажання партнерів скоординувати свої економічні інтереси, реалізація яких в умовах кооперації може бути комерційно вигідною. Такі форми господарських зв'язків застосовуються в процесі співробітництва у сфері виробництва. Ці економічні відносини будуються на довгостроковій основі, тому при виборі партнера підприємець повинен виявляти особливу обережність.
З багатьох форм співробітництва у сфері виробництва можна виділити такі*53:
*53: {Миринский Л.Ю. Деловые отношения в предпринимательской деятельности [Текст] / Л.Ю. Миринский, А.И. Мозговой, E.K. Шашкевич. — Симферополь: Таврида, 1996. — С. 32.}—
спільне підприємництво;—
виробнича кооперація;—
лізинг;—
франчайзинг;—
проектне фінансування;—
ліцензування;—
концесія;—
толінг;—
підрядне виробництво та ін.
Щодо товарного обігу, то основними формами партнерських господарських зв'язків є співробітництво у сфері товарообміну й угоди у сфері торгівлі.
Співробітництво у сфері товарообміну передбачає операції, в основі яких лежить рух конкретних товарів (перехід прав власності від одного партнера до іншого), але при цьому виключається грошова форма розрахунків (розрахунки здійснюються в товарній формі).
Ці операції використовуються підприємцями як у внутрішніх зв'язках, так і у відносинах із закордонними партнерами. Товарообмінні операції (особливо у сфері зовнішньої торгівлі) часто називаються зустрічною торгівлею.
Зустрічна торгівля є сукупністю окремих видів угод, націлених на досягнення балансу у взаємних постачаннях товарів (із використанням відповідних товарних постачань під час закупівлі товарів). Різновиди зустрічної торгівлі — бартер (бартерні угоди), зустрічні постачання, комерційна тріангуляція.
Бартерна угода — операція з обміну визначеної кількості одного або кількох товарів на еквівалентну за вартістю (ціною) кількість іншого товару або товарів (без використання грошової форми розрахунків).
У бартерних угодах обумовлюється:—
які конкретні товари будуть обмінюватися;—
визначення пропорцій обміну одного товару на інший (через досягнення домовленості про ціну на ці товари);—
терміни взаємних постачань (у світовій практиці максимальним вважається розрив між взаємними постачаннями в 6 місяців).
Особливість бартерної угоди полягає в підписанні сторонами одного документа, в якому містяться повні домовленості про всі умови цього виду договору.
У зв'язку зі зростанням кількості та масштабів укладених бартерних угод у світі почали виникати фірми, що спеціалізуються на посередництві в здійсненні бартерних операцій.
Зустрічні постачання — це здійснення операцій на основі договору, в якому сторони визначили, який товар і на яких умовах (ціна, кількість, термін і т. ін.) має бути поставлений одній стороні, проте не вирішено, який зворотний товар має бути поставлений іншій. Таке рішення узгоджується сторонами пізніше й оформлюється спеціальним додатком (протоколом) до цього договору, або підписується друга угода як продовження першої, в якій визначається конкретний вид товару, який треба повернути, та умови постачання.
Різновидом зустрічних постачань є зустрічні закупівлі, коли, наприклад, країна-реципієнт (від лат. recipiens — такий, що приймає) устаткування розраховується постачанням товарів, не пов'язаних з отриманим устаткуванням.
Офсетна угода (від англ. offset — компенсація за що-не-будь) припускає обмін товарами і послугами, а також надання можливості вкладати капітал замість виконання різноманітних послуг і отримувати пільги.
У здійсненні бартерної операції можуть брати участь не дві, а три (і більше) сторони, коли того потребує пошук необхідного товару.
Наприклад, підприємство постачає товар партнерові А, але цей партнер має товар, у якому підприємство-постачальник не зацікавлене. Партнер Б має необхідний товар і зацікавлений у товарі, яким володіє партнер А. У цьому випадку переговори ведуться на основі комерційної тріангуляції (від лат. triangu-lum — трикутник)*54.
*54: {Справочник директора предприятия [Текст]. — М.: ИНФРА-М, 1997. — С. 316.}
Рис. 2.1. Комерційна тріангуляція
Комерційну тріангуляцію можна розглядати як операцію, що не є по суті бартером. Це може відбуватися за таких умов (рис. 2.1): підприємство (вершина А) постачає товар партнерові Б, а оплату товару робить на користь підприємства партнер В, з яким немає ніяких відносин, але який має зв'язок з партнером Б.
Економічні взаємовідносини партнерів у сфері торгівлі оформляються у вигляді таких угод:—
звичайної, або угоди купівлі-продаж у (угоди з негайним переданням товару, тобто угоди на товар, наявний у продавця). Відносини партнерів за укладання такої угоди оформляються договором постачання або договором купівлі-продажу (у разі продажу послуг укладається договір про їх надання або договір про сервісне обслуговування). Сторонами такого договору є продавець і покупець або постачальник і споживач;—
форвардної, або термінової угоди, що укладається на термін (як правило, від 6 до 14 місяців);—
купівлі-продажу товарів на термін, у тому числі попередньої купівлі-продажу і постачання в обумовлений у контракті час;—
з передання інформації типу ноу-хау — відносини партнерів у переданні, як правило, одного або декількох незапатентованих "секретів виробництва" за визначену винагороду на умовах, передбачених у контракті;—
із встановлення прямих виробничих зв'язків — відносини партнерів, що ґрунтуються на безпосередньому співробітництві між фірмами, підприємствами, установами у виробничій, науково-технічній та інших галузях діяльності. Оформлення угоди здійснюється у вигляді контракту, господарського договору або протоколу про наміри (на попередній стадії);—
спот (від англ. spot — відразу, негайно) — вид операцій з купівлі-продажу наявного товару з негайною оплатою і доставкою. Найчастіше така угода практикується в біржовій торгівлі, а також під час продажу наявної валюти;—
з експорту товару (послуги) — договір про постачання товару партнерові іншої країни. Оформлення угоди здійснюється у вигляді контракту;—
з реекспорту — відносини, за яких один із партнерів придбаває товар за кордоном із метою його постачання партнерові третьої країни (без переробки у своїй країні);—
з імпорту товару (послуги) — операція, в основі якої лежать відносини між партнерами, пов'язані з вивезенням товару з-за кордону (на погляд партнера, що одержує товар).
Щодо сфери зовнішніх зв'язків можна зазначити можливість експорту (імпорту) із відстроченням платежу — угоду, що здійснюється за неможливості використання такої форми, як постачання товарів у кредит, або коли підприємство зацікавлене в накопиченні валютних коштів на рахунку іноземного партнера на користь підприємства (наприклад, за умов жорсткої податкової політики щодо валютних надходжень).
Кожен підприємець під час укладання будь-якої угоди, а також планування будь-якої ділової операції стикається з необхідністю вибору як партнера, так і конкретної форми взаємовідносин із цим партнером (і навпаки, партнера він шукає під найбільш прийнятну йому форму партнерських зв'язків). Вибір конкретної форми визначається умовами, в яких підприємцеві доводиться здійснювати ділову операцію, і результатами порівняльного аналізу можливих форм партнерських зв'язків.
За різноманітності економічних взаємовідносин між підприємствами виникають все нові і нові види господарських договорів, проте вже сформувалася система договорів, у якій можна виділити декілька типів. Наведена нижче класифікація дає можливість застосовувати визначені норми права і напрями розробки економічних показників до однорідних партнерських відносин, а також забороняє укладати типові договори.
Договори, спрямовані на передачу майна у власність
1. Договори, спрямовані на передачу майна у власність, повне господарське володіння або оперативне керування
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати річ (товар) у власність іншої (покупця), яка, у свою чергу, зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього визначену грошову суму. Такий договір може укладатися не лише між юридичними, але й між фізичними особами — індивідуальними підприємцями.
Укладенню договору передує велика й копітка робота, пов'язана з вивченням кон'юнктури ринку, вибором форм і методів роботи на ньому, визначенням постачальників і покупців (сегментація ринку). По суті, і продавець, і покупець проводять маркетингове дослідження ринку (або доручають спеціалізованій фірмі).
Крім наявних умов, необхідних для будь-якого договору, договір купівлі-продажу передбачає додаткові умови, без яких угода може бути визнана судом або арбітражем недійсною. Так, для договору купівлі-продажу додатковими умовами є:—
найменування, кількість і розгорнутий асортимент товарів, що підлягають постачанню;—
якість (сортність) і комплектність;—
загальний термін дії договору і терміни (періоди) постачання;—
ціна і загальна сума договору;—
вимоги до тари та пакування;—
порядок відвантаження, доставки, здачі та приймання товарів;—
порядок і терміни узгодження графіка централізованої доставки товарів;—
порядок і форма розрахунків;—
платіжні, поштові, відвантажувальні реквізити постачальника та одержувача;—
інші умови, що мають бути передбачені відповідно до законодавства, а також умови, які постачальник і покупець визнають за необхідне передбачити в договорі;—
майнова відповідальність за загальними умовами договору.
Крім того, сторони договору купівлі-продажу (постачання) визначають базисні умови; хто і за чий рахунок забезпечує транспортування товарів; обов'язки продавця за встановлену в договорі ціну доставити вантаж у визначену географічну точку, підготувати його до навантаження, передати транспортній організації; обов'язки продавця з упаковування і маркування товарів; обов'язки сторін зі страхування вантажів; обов'язки сторін з оформлення комерційної документації; де і коли переходять від продавця до покупця права власності на товар, а також ризик випадкового його пошкодження або втрати.
Різновидом договору купівлі-продажу є договір роздрібної купівлі-продажу. За таким договором продавець, що здійснює підприємницьку діяльність із продажу товарів у роздріб, зобов'язується передати покупцеві товар, призначений для особистого, сімейного або домашнього користування, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю.
Договір постачання — найпоширеніший вид договору, що опосередковує товарообмін на внутрішньому і зовнішньому ринках. За договором постачання продавець (постачальник), що здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати в обумовлений термін (або терміни) вироблені (або закуплені) ним товари покупцеві для використання у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не