Рахунковий чек містить письмове доручення власника банківського рахунку (чекодавця) на перерахування зазначеної в чеку суми грошей із його рахунку на рахунок одержувача засобів (чекотримача). Така форма розрахунків в останні роки все ширше використовується під час розрахунків між містами (особливо для розрахунків із транспортними організаціями).

Акредитив відкривається на певний строк, за необхідності покупець може продовжити термін його дії. Відкриваючи акредитив, банк бере з покупця комісійні, розмір яких залежить від суми акредитива, ступеня його складності й терміну дії. Порядок акредитивних платежів установлюється уніфікованими правилами і звичаями для документарних акредитивів.

Особливість акредитивної форми розрахунків у тому, що оплату платіжних документів роблять за місцем перебування постачальника відразу після відвантаження ним продукції.

До недоліків акредитивної форми розрахунків слід віднести заморожування коштів покупців на період дії акредитива до його фактичного використання, а також можливість затримки відвантаження продукції постачальником до надходження акредитива. Водночас, вона гарантує негайну оплату рахунків постачальників і сприяє дотриманню розрахунково-платіжної дисципліни.

За інкасової форми розрахунків продавець після поставки товару передає в інкасовий банк комплект товарних документів із додатком до цих інкасового доручення. Інкасовий банк пересилає комплект документів банку платника, котрий, у свою чергу, пред'являє їх покупцеві для перевірки. Якщо документи відповідають умовам договору, покупець підтверджує (акцептує) банку свою згоду на оплату поставлених товарів. Банк видає покупцеві відповідні документи і перераховує гроші банку, що інкасував, для розрахунку з продавцем. Така форма платежів називається інкасо з попереднім акцептом. Є також інкасова форма з наступним акцептом. Для прискорення розрахунків застосовується і телеграфне інкасо з наступним акцептом.

За інкасової форми розрахунків покупець не одержує документів на розпорядження товаром до акцепту, що підтверджує платежі. У випадку відмови покупця від товару продавець зазнає збитків. Тому в умовах інкасових розрахунків використовується обов'язкове гарантування платежів третіми фірмами або банками, що наближає ці розрахунки за надійністю до акредитивної форми.

Найпоширеніший вид платежів здійснюється на умовах кредиту (фінансового і товарного). За тривалістю розстрочки кредити поділяються на короткострокові, середньострокові і довгострокові. За відстрочку платежів покупці виплачують узгоджені річні відсотки.

Головна проблема кредитних відносин — гарантування платежів за поставлені товари. Найбільш поширеною формою гарантії є вексель.

Векселі можуть передаватися від одного тримача іншому, при цьому на їхньому зворотному боці робиться напис (індосамент) із зазначенням імені нового тримача. Усі векселетримачі мають перед останнім власником векселя солідарну відповідальність із виплат зазначеної у векселі суми. Проте лише наявність банківського підпису (авалю) на векселі може гарантувати останньому тримачу оплату векселя.

На сьогодні великого поширення набула переказна форма векселя — тратта. Виписані продавцем векселі передаються покупцеві, який підтверджує їх підписом (акцептує). Тратти є цінними паперами і можуть бути використані як засіб платежу.

Інша поширена форма гарантування кредитних зобов'язань — гаранти банків, тобто їхні письмові зобов'язання виконати платіжні доручення своїх клієнтів. Найчастіше банківська гарантія застосовується, коли кредит виплачується окремою фіксованою сумою при здійсненні визначених подій (початку експлуатації устаткування, закінчення гарантійного періоду і т. ін.).

Укладаючи договори, сторони повинні застосовувати правові засоби, що гарантують виконання договірних зобов'язань. За невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань у потерпілої сторони виникають збитки, які боржник повинен відшкодувати кредитору.

Договір, як зазначалося вище, — основний документ партнерських економічних відносин. Тому підприємства повинні вживати всіх необхідних заходів для виконання договорів. Якщо ж зобов'язання, передбачені договором і законодавством, порушено, сторони мають право застосовувати майнові санкції. Тому є сенс трохи зупинитися на деяких, найбільше поширених у підприємницькій практиці майнових санкціях.

Майнова відповідальність (санкція) застосовується як засіб впливу на винну сторону з метою спонукати її до належного, тобто повного і своєчасного виконання зобов'язань. Санкції встановлюються у формі штрафу, неустойки, пені, відшкодування збитків.

Штраф встановлюється у відсотковому вираженні або визначеній грошовій сумі за невиконання або неналежне виконання того чи іншого договірного зобов'язання.

Неустойка (одноразовий платіж) стягується з постачальника за прострочення постачання або недопоставку товарів у відсотках до вартості непоставлених у термін товарів за окремими найменуваннями асортименту.

Пеня — неустойка, що наростає, нараховується за прострочення виконання зобов'язань (наприклад, пеня в розмірі 0,03 % за кожний день прострочення оплати рахунку).

Крім застосування санкцій, кожна зі сторін має право жадати від іншої відшкодування заподіяних порушенням договору збитків у частині, що не покривається цими санкціями. Наприклад, збитки, понесені покупцем (одержувачем) у зв'язку з постачанням йому неналежної якості або некомплектних товарів, відшкодовуються постачальником понад штраф.

У передбачених законодавством випадках невиконання умов договору може призвести до вимоги до сторони, що не виконала зобов'язання, відшкодування збитків. Сплата пені, неустойки, штрафу і відшкодування збитків не звільняє сторони від виконання зобов'язань за договором.

Таким чином, будь-які відносини, що складаються в господарській сфері, мають свої нюанси, специфіку щодо співпраці або порядку її здійснення. Врахувати всі особливості конкретних економічних відносин дає змогу саме договір, при узгодженні якого партнери виходять із реальної ситуації та враховують взаємні інтереси. Економічні зв'язки, підтверджені правильно укладеним договором, сприяють стабільній роботі підприємства надалі, є основою планування, надають можливість оцінити суб'єкти господарювання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абрамишвили Г.Г. Проблемы международного маркетинга [Текст] / Г.Г. Абрамишвили. — М. : Международные отношения, 1984. — С. 224.

2. Абчук ВА. Коммерция [Текст]: учебник / В.А. Абчук. — СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2000. — 475 с.

3. Алексеев АА. Маркетинговое исследование рынка услуг [Текст] / А.А. Алексеев. — СПб.: ССПГУЕиФб, 1998. — 234 с.

4. Альбеков АУ. Коммерческая логистика [Текст] / А.У. Аль-беков, О.А. Митько. — Ростов н/Д: Феникс, 2002. — 416 с.

5. Аналитическая справка о результатах работы приватизированных предприятий и мероприятий по созданию условий для их эффективного функционирования [Текст] // Гос. ин-форм. бюл. о приватизации. — 2000. — № 6. — С. 22—29; № 9. — С. 41—53; 68—71.

6. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия [Текст] / И. Ансофф. — СПб.: Питер, 1999. — 416 с.

7. Батра Р. Рекламный менеджмент [Текст] / Р. Батра, Д.Дж. Меерс. — 5-е изд. — СПб.: Диалектика, 2004. — 784 с.

8. Бевзенко В.Ф. Маркетинг торговли [Текст] / В.Ф. Бевзенко, И.В. Балабанова, И.Х. Баширов. — Донецк : ООО "Юго-Восток, Лтд", 2004. — 165 с

9. Беге Д. Міжнародна торгівля і комерційна політика [Текст] / Д. Бегг, С. Фішер, Р. Дорнвбуш. — К., 1999. — 45 с.

10. Белявцев М.І. Інфраструктура товарного ринку [Текст] / М.Л. Белявцев, Л.В. Шестопалова. — К. : Центр навч. літ., 2005. —416 с.

11. Благоев В. Маркетинг в определениях и примерах [Текст]: пер. с болг. / В. Благоев. — СПб.: ДваТри, 1993.

12. Бусыгин AM. Предпринимательство [Текст] / А.В. Бусыгин. — М.: Дело, 1999. — 640 с.

13. Внешнеторговые сделки [Текст] / Сост. И.С. Гринько. Сумы : Орион, 1994. — 464 с.

14. Гаджинский AM. Логистика [Текст] : учебник / A.M. Гаджинский. — М.: Информ.-внедренч. центр "Маркетинг", 2003.

15. Гаркавенко ВТ. Маркетинг [Текст] / В.Г. Гаркавенко. К.: Лібра, 1998.

16. Герчикова И.Н. Международное коммерческое дело [Текст]: практикум / И.Н. Герчикова. — М.: Банки и биржи : ЮНИТИ-ДАНА, 1999. — 527 с.

17. Гилберт Д. Управление розничным маркетингом [Текст]: пер. с англ. / Д. Гилберт. — М. : ИНФРА-М, 2005. — 572 с.

18. Голиков E. Маркетинг и логистика [Текст] / Е.А. Голиков. — М.: Дашков и К, 1999.