Запаси готової продукції — одна з форм прояву матеріальних потоків. Вони призначені послабити залежність продавця від покупця.

Відомо, що матеріальні потоки можуть перебувати в двох станах: динамічному і статичному. Просування матеріального (товарного) потоку в більшості випадків є дискретним. Це означає, що в проміжках між етапами руху матеріальні потоки можуть бути в статичному стані. Крім того, як правило, цей стан передує актам купівлі-продажу матеріального товару. Таким чином, незважаючи на те, що матеріальні потоки у вигляді запасів можуть функціонувати в динамічному стані (наприклад, у процесі здійснення складських робіт, передислокації, перетарювання, підготовки продукції до виробничого споживання тощо), мають статичну форму, тобто перебувають в стані спокою.

За деякими дослідженнями матеріальний потік, зосереджений у запасах, перебуває в динамічному стані 2—3 % сукупного зумовленого збереженням часу, а в статичному — 97—98 % цього часу.

Запаси готової продукції на підприємствах-виробниках і в каналах сфери обігу називаються збутовими або товарними. Товарні запаси дислокуються:

1) на підприємствах-виробниках;

2) на підприємствах оптової та роздрібної торгівлі;

3) у трансформаційних пунктах транспортних організацій на шляху проходження від постачальників до покупців (перевантажувальні станції, порти та ін.).

У багатоланкових логістичних каналах і в процесі просування товарного потоку з моменту його генерації продуцентом до моменту споживання може неодноразово змінюватися його стан. Тобто товарний потік у разі потреби змінює свій стан з динамічного на статичний і навпаки.

Роль товарних запасів полягає в тому, що вони забезпечують ритмічність:

1) виробництва продуцента і споживача;

2) процесу реалізації;

3) пропозиції на ринку комплексного продукту "товару-послуги".

Крім того, запаси є найважливішим інструментом для забезпечення балансу попиту та пропозиції на ринку. Проте товарні запаси (матеріальні потоки в статичному стані) приносять власникові лише витрати. Прибутковим є лише товарообіг, тобто матеріальні потоки в динамічному стані.

У зв'язку з тим, що в ціні товару значну частину утворюють витрати, пов'язані з перебуванням його у формі запасу, одним із найважливіших завдань розподільної логістики є максимальне скорочення цих витрат і часу перебування матеріальних (товарних) потоків у статичному стані. Терміни перебування матеріального потоку у формі запасу відрізняються суттєвою варіацією від декількох годин до декількох місяців.

Важливо виділяти об'єктивні та суб'єктивні причини виникнення товарних запасів. Це необхідно для того, щоб зрозуміти природу їхнього існування і процеси утворення нормальних і аномальних (наднормативних, зайвих та ін.) запасів.

Із логістичних позицій товарні запаси — це матеріальні потоки, що вийшли зі сфери виробництва, але ще не надійшли до сфери споживання.

Умови формування нормального запасу полягають у тому, що процес обігу товарів має протікати безупинно. У цьому випадку його наявність зумовлена об'єктивними факторами, сутність яких у тому, що для відвантаження споживачеві готову продукцію необхідно нагромадити у визначеній кількості (до розмірів партій, що відвантажуються), укомплектувати, завантажити в транспортні засоби й оформити відповідну документацію. Інакше кажучи, перш ніж керувати матеріальними потоками в процесі безпосереднього транспортування споживачам, необхідно ці потоки спочатку сформувати, а потім, можливо, не раз, переформувати в ланках логістичного ланцюга.

Умови формування аномальних товарних запасів зумовлюються, як правило, суб'єктивними факторами, що є проявами упередженого ставлення до керування потоковими процесами.

Із позицій логістики матеріальні потоки, концентровані в товарних запасах, мають важливе призначення в декількох аспектах. По-перше, товарні запаси швидко реагують на будь-які зміни в ринкових пропорціях, що формуються. їх рівень, поводження і тенденції є індикатором ринкової ситуації. По-друге, результати не тільки логістичної, але і комерційної діяльності, а також ефективність ринкових процесів у цілому багато в чому залежать від обсягу та рівня товарних запасів, їхніх відхилень від оптимуму й інтенсивності товарообіговості. По-третє, товарні потоки, концентровані в запасах, виступають у якості одного з елементів маркетингового регулювання значної частини ринкових процесів.

У розпорядницькій логістиці проблематика керування товарними запасами припускає постановку низки завдань, вирішення яких здійснюється як на макро-, так і на мікрорівні з подальшою локалізацією за логістичними об'єктами і суб'єктами. Основні з них:

1) здійснення ефективного якісного обліку товарних запасів у цілому, а також стосовно асортименту за різними субринками, логістичними каналами (ланцюгами) і конкретними підприємствами;

2) встановлення оптимальних кількісних параметрів товарних запасів на основі раціональної товарообіговості відповідно до реалізованої стратегії логістичної системи (підприємства, групи підприємств). Використання цих параметрів у якості нормативних;

3) регулярна і всебічна оцінка наявних товарних запасів. Порівняння фактичних параметрів з нормативними і виявлення причин, що зумовили будь-які відхилення.

4) вибір найефективнішого інструментарію керування товарними потоками, сконцентрованими в запасах, особливо у проведенні розрахунків та аналізі кількісних і якісних показників, а також перспектив в умовах динамічності зовнішнього середовища;

5) вивчення змін та тенденцій поводження статичних і динамічних товарних потоків, що утворюють запаси;

6) виявлення тенденцій і закономірностей розвитку факторів, що впливають на процеси керування та параметри товарних потоків, що утворюють запаси у всіх ланках логістичного ланцюга;

7) розробка відповідних заходів для нормалізації процесів керування розподільною логістикою в галузі запасів.

Оперативне вирішення цих завдань дає можливість логістичним службам:—

контролювати ритмічність постачань;—

формувати найефективніші логістичні канали і ланцюги;—

вчасно визначати товарні потоки (статичні, динамічні) аномального характеру;—

підтримувати товарні запаси на оптимальному (нормативному) рівні;—

визначати критерії оптимальності з дислокації товарних запасів у рамках логістичної системи і за її межами, а також умови їхнього змісту;—

розробити раціональні процедури поновлення товарних запасів та ін.

За призначенням товарні запаси в розподільній логістиці поділяються на дві категорії:

1) засобів виробництва;

2) предметів споживання.

Як і в заготівельній логістиці, у сфері розподілу товарні запаси поділяються на види:

1) поточні;

2) підготовчі;

3) страхові.

Незважаючи на подібність, цілеспрямованість товарних запасів інша, ніж виробничих.

Поточні товарні запаси призначені для забезпечення виробництва і відвантаження продукції оптимальними партіями. Головна їх мета незалежно від дислокації (у виробника, посередника) — задовольнити очікуваний попит. У розподільній логістиці рекомендується величину таких запасів установити в межах декількох днів, але не тижнів чи місяців.

Підготовчі товарні запаси пов'язані з необхідністю формування динамічних товарних потоків, з підготовкою товарної продукції до відправлення. їхня величина залежить від часу, необхідного для розсортовування товарних потоків, що надходять із виробничих підрозділів логістичної системи в розподільні, а також від часу, що необхідний для складування, упакування, маркування, комплектування по вантажоодержувачах тощо.

Страхові товарні запаси призначені для:—

компенсації затримок, що пов'язані з просуванням матеріальних потоків;—

задоволення непередбаченого збільшення попиту;—

захисту товарних потоків від негативних факторів, пов'язаних із псуванням чи руйнуванням товарної продукції, утратами, крадіжками, пожежами та ін;—

здійснення можливих товарообмінних заліків.

Структура товарних запасів у логістичній системі й у логістичних ланцюгах залежить від співвідношення кількісних параметрів зазначених вище видів.

Кількісні параметри сукупних товарних запасів визначаються шляхом підсумовування показників поточних, підготовчих і страхових запасів, дислокованих у рамках логістичної системи чи за її межами (залежно від цільових настанов проведеного аналізу).

Реалізація концепції логістики у сфері розподілу на практиці часто концентрується на оптимізації сукупних товарних запасів у логістичній системі й у ланках логістичних ланцюгів. У всіх випадках зусилля персоналу логістичних підрозділів мають спрямовуватись на встановлення оптимальних обсягів усіх видів товарних запасів як у системі зберігання й переробки самої логістичної системи, так і в логістичних каналах (ланцюгах).

Для досягнення поставлених цілей велике значення мають застосовувані в конкретній логістичній системі організаційно-функціональні модулі нормування запасів готової продукції та керування відповідними логістичними витратами.

Нормування товарних потоків, що зосереджуються в запасах, необхідне з метою:—

проведення розрахунків пропускних можливостей складського господарства логістичної системи і ланок логістичних ланцюгів;—

визначення нормативів обігових коштів під товарну продукцію;—

здійснення контролю над станом матеріальних потоків у транспортно-складській підсистемі підприємства (об'єднання).

Обсяги товарних запасів встановлюються в абсолютних і відносних величинах. Абсолютні величини виражаються в натуральних і грошових одиницях виміру, а відносні — у днях (годинах) і відсотках обігу.

У абсолютних натуральних одиницях норматив запасу товарної (готової) продукції Nnвизначається за формулами:

1) для логістичних систем з безупинним циклом виробництва

де Vs — середня величина надходження продукції з виробництва на склад готових виробів за встановлену одиницю логістичного часу (година, доба, тиждень тощо);

Т — час перебування товарної продукції на складі з моменту надходження до моменту відвантаження;

2) для логістичних систем із дискретним (перериваним) циклом виробництва, коли готова продукція конкретного виду надходить на склад кілька разів у планованому логістичному періоді (тиждень, декада, місяць тощо)

де Vm — середня величина надходження конкретного виду продукції на склад готових виробів за логістичний період (тиждень, місяць тощо);

К — кількість робочих днів у планованому логістичному періоді.

Наведені формули прийняті також для більшості торговельних і транспортних посередників.

Варто зазначити, що за абсолютними показниками нормативів товарних запасів важко зробити однозначні висновки про стан логістичної системи, ефективність процесів, що відбуваються в ній, і ступінь адаптації системи до сформованої кон'юнктури ринку. Щоб пояснити ситуацію, користуються вартісними і відносними показниками нормативів запасів, які відображають вплив різних зовнішніх факторів. Тому можна сказати, що вартісні та відносні показники нормативів товарної продукції є своєрідними барометрами ринку.

У вартісних одиницях виміру норматив запасів готової (товарної) продукції NR визначається за