Різновидом технологічних карт є карта технологічного процесу складу — документ, який регламентує цикл операцій, котрі виконуються на конкретному складі.

Карта технологічного процесу складу визначає низку конкретних техніко-економічних показників, які характеризують необхідний рівень організації робіт на складі (загальна працеємність операцій, в т. ч. працеємність механізованих та ручних завантажувально-розвантажувальних операцій, загальна кількість операцій з розподілом на завантажувально-розвантажувальні, контрольно-облікові і спеціальні внутрішньо-складські). На цих показниках повинен базуватися розрахунок показників механізації завантажувально-розванажувальних робіт та коефіцієнта перевалки вантажу на складі.

Технологічні графіки — документи, які передбачають і регулюють тривалість та інтенсивність виконання складських операцій у часі.

Технологічні графіки дозволяють спланувати та організувати рівномірну роботу складу чи іншого об'єкта протягом зміни, доби, тижня, декади тощо. Це можуть бути графіки роботи вантажно-розвантажувальних механізмів, графіки подання заявок на завезення товарів зі складу, графіки прибуття покупців на склад або в зал товарних зразків для відбору товарів, графіки роботи експедиційного складу та ін. Технологічні графіки роботи експедиційних складів забезпечують вчасну доставку товарів у роздрібну торговельну мережу, приймання товарів, що надходять у неробочий час, і вчасне оформлення товарно-транспортних документів.

Ефективне управління торгово-технологічним процесом на складі може забезпечуватися також завдяки оперативному плануванню і регламентуванню виконання окремих операцій на основі мережевих методів планування та управління, пов'язаних з розробкою мережевої моделі та мережевого графіка організації торгово-технологічного процесу складу

При мережевому плануванні розробляється мережева модель, тобто схематичне графічне зображення торгово-технологічного процесу складу, яке відображає процес виконання комплексу робіт, спрямованих на досягнення визначеної кінцевої мети (наприклад, для складу нею може бути завантаження товару на транспортний засіб для завезення його клієнтові). У цій схемі весь технологічний цикл розбивається на окремі операції, які виконуються відповідно до логічної послідовності складської обробки 1 т визначеного товару (вантажу) в різній тарі та без тари, вказується тривалість та виконавці кожної включеної до неї роботи, спосіб виконання, дільниця, де виконуються роботи. Завдяки цьому мережева модель набирає форми мережевого графіка, тобто графіка здійснення певних робіт з вказанням термінів виконання, визначених розрахунковим способом на основі норм виробітку, хронометражної оцінки тривалості їх виконання тощо. Мережеві графіки дозволяють скоротити тривалість технологічного процесу складу завдяки оптимізації його структури та усуненню дублювань окремих операцій, зменшити трудомісткість операцій і скоротити затрати ручної праці та ін. Мережеві графіки доцільно використовувати з технологічними картами, розробленими як для всього технологічного процесу, так і для окремих його етапів. Мережеві графіки використовуються для розробки оперативних планів роботи складів або окремих категорій працівників, в яких визначаються конкретні терміни виконання окремих робіт.

Якісне управління торговельними підприємствами та їх технологічними процесами на сучасному етапі розвитку неможливе без широкого використання комп'ютерної техніки, яка дозволяє отримувати інформацію про комерційні процеси, опрацьовувати її в режимі, максимально наближеному до реального, та приймати і передавати відповідні рішення і рекомендації.

Сканувальна техніка (сканери штрих-кодів, локальні сканерні мережі) на складах дозволяє автоматично отримувати інформацію про надходження та відпуск товарів зі складу і використовувати її в загальній системі управління товарними запасами на складі. Особливістю застосування сканувальної техніки на складах оптової торгівлі є використання її для зчитування інформації штрихового кодування групових упаковок, сформованих на палєтах, в контейнерах, пакетах.

Диспетчеризація забезпечує оперативне регулювання всього комплексу складських робіт та його окремих елементів — завантажувально-розвантажувальних робіт, оформлення документів на оприбуткування або відпуск товарів, видавання або відвантажування товарів замовникам тощо.

Організація управління операціями торгово-технологічного на складі

Головною метою управління торгово-технологічними операціями на складах підприємств гуртової торгівлі є забезпечення планомірного і безперебійного товаропостачання роздрібних торговельних підприємств. Воно включає: управління товарними запасами, асортиментом товарів, їх зберіганням, навантажувально-розвантажувальними операціями, товарними потоками на складах.

Управління товарними запасами передбачає їх нормування (у вигляді нормативів товарних запасів у сумі і днях до товарообігу), оперативний облік і контроль за станом товарних запасів (на основі чинних форм обліку і звітності), регулювання товарних запасів за рівнем та структурою за допомогою прийняття різноманітних комерційних рішень. При цьому необхідно використовувати комп'ютерну техніку і створювати сучасні системи управління товарними запасами. Методичним підґрунтям цієї роботи є сучасна теорія управління запасами, яка володіє широким різноманіттям економіко-математичних моделей управління одно-номенклатурними та багатономенклатурними запасами за критерієм мінімізації витрат на формування та утримання запасів. .

Управління асортиментом товарів спрямоване на підтримання на складах оптимальної номенклатури товарів, необхідних для безперебійного постачання роздрібної торговельної мережі. Управління асортиментом товарів на оптових торговельних підприємствах є основним завданням комерційної служби (насамперед товарознавців); водночас на склади покладається виконання підпорядкованих завдань щодо визначення асортименту товарів для конкретного складу, комплектування необхідного набору товарів з наявного асортименту, а також щодо оперативного контролю за рухом кожного різновиду товарів. Основним засобом управління асортиментом товарів на складах є асортиментні переліки та моделі. Управління зберіганням товарів на складах включає:*

управління власне зберіганням;*

визначення місць для зберігання товарів, що надходять на склади підприємства,*

їх пошук під час відпуску за замовленнями покупців.

Під час організації зберігання товарів на складах потрібно враховувати різницю в тривалості зберігання окремих товарів, їх фізико-хімічні властивості та інші фактори. На цій основі необхідно розробити таку систему розміщування товарів, котра дозволяла б швидко розмістити в місця зберігання або відшукати необхідні товари, вести правильний облік їх кількості, надходження, відпуску і забезпечувала б збереження кількості та якості товарів за умови ефективного використання складських площ та місткостей.

Управління зберіганням товарів має передбачати застосування раціональних способів укладання, які б забезпечували збереження товарів, виключали втрати, створювали зручності для контролю за їх станом і правильним відбиранням" Застосування різних методів управління рухом товарів на складах дозволяє не тільки впорядковувати зберігання товарів, але й прискорювати процес комплектування замовлень, значно полегшити працю складського персоналу всіх категорій, знизити простої транспортних засобів і складської техніки.

Управління зберіганням спрямоване на створення умов для раціонального виконання всіх операцій технологічного процесу, а для цього воно повинно забезпечувати: * зберігання кожного товару в коморах і камерах з температурним режимом, який би відповідав його фізико-хімічним та іншим особливостям; * дотримання певного товарного сусідства; * розміщування товарів з урахуванням частоти надходження і відпуску, працеємності і транспортабельності; * дотримання суворої черговості відпуску товарів (особливо продовольчих) залежно від терміну виготовлення, що дозволяє виключати можливість їх псування і прострочування термінів зберігання. Ефективність управління зберіганням товарів на складі виявляється через збільшення коефіцієнтів використання площі та місткості складу і підвищення середнього питомого навантаження на одиницю складської потужності, що досягається технологічними й організаційними заходами. Тому в процесі управління зберіганням товарів необхідно прийняти рішення про вибір системи зберігання товарів, яка може базуватися на закріпленні за товарами постійних або змінних місць зберігання або ж на застосуванні комбінованої системи.

Водночас досвід показує, що через дефіцит складських площ і непостійність асортименту на складах доцільно використовувати систему з закріпленням змінних місць зберігання. Раціональність її полягає в тому, що вона дозволяє оперативно використовувати звільнені місця для новоприбулої продукції. Вада цієї системи полягає в складності управління процесом розміщування товарів, яке потребує застосування комп'ютерної техніки і розробки певних прийомів управління цим процесом.

Найбільш прийнятним методом розміщування товарів є змішаний, при якому для товарів, які завжди є на складі, закріплюються постійні місця зберігання, а для іншої частини товарів виділяються змінні (тимчасово вільні) місця зберігання

Важливою умовою оптимального зберігання, у т. ч. укладання товарів на зберігання, є складання економічно і технічно обґрунтованих карт (схем) розміщування товарів на складах із закріпленням за товарами певних груп, підгруп і найменувань постійних місць зберігання. При закріпленні постійних місць зберігання за товарами з'являється можливість створити таку систему розміщення запасів товарів на складі, котра веде до скорочення транспортних витрат. Стабільність у розташуванні товарів допомагає персоналові складу швидко розміщувати новоприбулу партію, а також чітко відібрати товари при виконанні замовлень гуртових покупців. Розробка карт розміщування товарів на складах не тільки має велике значення для управління зберіганням товарів, а і є однією з найважливіших умов раціонального управління потоками товарів.

Під товарним потоком на складі розуміють рух товарів від моменту надходження до відпуску проданого товару гуртовому покупцеві. Товарний потік включає систему взаємопов'язаних, послідовно виконуваних операцій з товаром. На складах здійснюється кількісне та якісне перетворення товарних потоків. Процес, зв'язаний з перетворенням товарних потоків, подіють на три взаємодіючі частини:

> формування вхідного товарного потоку (заявки, замовлення);

> освоєння вхідного товарного потоку (операції технологічного процесу);

> формування вихідного товарного потоку (виписування документів на відвантаження, відбір, відвантаження).

Управління товарними потоками спрямовується на скорочення загального часу виконання операцій торгово-технологічного процесу складу та регулювання швидкості й циклічності руху транспортних засобів. Управління товарними потоками здійснюється через розробку схеми