Управління навантажувально-розвантажувальними і транспортними операціями на складі спрямоване на скорочення тривалості виконання даного циклу робіт завдяки вибору оптимальної структури етапів опрацювання вантажів, уникнення простоїв підйомно-транспортних механізмів, забезпечення ритмічної роботи складів і полегшення роботи складського персоналу всіх категорій. Воно передбачає максимальне полегшення праці вантажників і водіїв складської техніки за рахунок правильного вибору засобів механізації і відповідної підготовки персоналу.

Управління навантажувально-розвантажувальними операціями може здійснюватися диспетчерською службою оптового підприємства, у підпорядкуванні котрої перебуває парк підйомно-транспортного обладнання. Це дозволяє централізувати оперативний контроль і координацію управління всіма операціями складського опрацювання вантажів і забезпечити узгоджену роботу підрозділів оптових підприємств, оперативно регулювати операції з завантажування і розвантажування транспортних засобів, вибирати найраціональніші шляхи переміщування товарів, а також забезпечувати ритмічність роботи всіх підрозділів оптового торговельного підприємства.

Ефективність управління навантажувально-розвантажувальними операціями значною мірою залежить від рівня технологічного оснащення диспетчерської служби (промислове телебачення, диспетчерський зв'язок, пневмопошта, телефонний зв'язок).

Вищою формою організації складського технологічного процесу на оптовому торговельному підприємстві є автоматизована система управління (АСУ) складськими операціями, яка орієнтована на створення потокової системи внутрішньо-складської переробки вантажів. Автоматизація управління технологічними процесами на складах на основі комп'ютерної техніки пов'язана з необхідністю вирішення завдань щодо оптимізації процесів розміщування товарів на складах, формування замовлень на відбір, контролю відбору та відвантажування товарів у роздрібну торговельну мережу та ін., що є предметом складської логістики (або логістики складського опрацювання товарів).

Для створення такої системи необхідними є високий рівень комплексної механізації складських операцій, зосередження управління технологічними процесами переробки вантажів у єдиному центрі, використання системи конвеєрів та автоматичних міжстелажних навантажувачів для внутрішньо-складського переміщування вантажів та застосування комп'ютерної техніки. Основою для автоматичного укладання та вибору товарів із застосуванням дистанційних систем програмного управління служить укладання товарів у комірках ящикових або прохідних стелажів і на полицях гравітаційних стелажів та використання автоматизованих кранів-штабелерів. Найефективнішими є автоматизовані системи на складах з вузькою номенклатурою високооборотних товарів. Завданням складської логістики е оптимізація всього комплексу операцій, які виконуються під час руху товарних потоків через склади в загальній системі товаропросування.

Складська логістика спрямована на оптимізацію операцій закупівель, доставки закуплених товарів, процесів розвантажування товарів, їх приймання за кількістю та якістю, розміщування товарів, операцій забезпечення умов зберігання, контролю якості товарів, управління запасами, обробки замовлень, обслуговування замовників, організації процесів комплектування та пакування товарів, організації відвантажування та завезення товарів перевізникам або замовникам, планування і диспетчеризації робіт, маршрутизації перевезень вантажів у межах і поза складами, обліку оприбуткування, витрачання і наявності товарів та контролю цих операцій, ведення претензійної роботи, використання складських приміщень та споруд, вибору і використання обладнання та оргтехніки, підготовки та використання кадрів, формування та використання інформаційних систем тощо.

Застосування комп'ютерної техніки для вирішення оптимізаційних завдань у межах автоматизації управління технологічним процесом складу пов'язане з: * розробкою технологічної схеми переробки вантажів з використанням механізмів автоматичної дії та комп'ютерної техніки; * побудовою інформаційної моделі складу, в котрій кожному місцю зберігання відповідав би певний запис у пам'яті комп'ютера; * вирішенням проблеми раціонального розміщування товарів на складах; * розробкою програми управління операціями складування товарів; * забезпеченням надійної системи зв'язків комп'ютера з механізмами автоматичної дії; * розробкою технології комплексного опрацювання інформації, яка б забезпечувала виконання програм автоматичного обліку з одночасним розв'язанням завдань автоматичного управління складськими операціями.

Організація праці на складі

Управління торгово-технологічними процесами на складах тісно пов'язане з організацією праці на складах. Розвиток складського господарства, зростання рівня його технічного оснащення та масштабів обумовлюють ускладнення трудового процесу, зміну характеру праці, її дальший розподіл, виникнення нових професій та спеціальностей, зміни вимог щодо рівня кваліфікації працівників, організації та оснащення робочих місць. Тому питання вдосконалення складських технологій не можуть розглядатися відокремлено від організації праці складського персоналу.

Організація пращ на складі значною мірою залежить від структури апарату складу і функцій його працівників. Склад є основним структурним підрозділом оптового торговельного підприємства і функціонує під загальним керівництвом торгового (комерційного) відділу цього підприємства.

Структура апарату і чисельність його працівників залежить від виду складу, його товаро- та вантажообігу, асортименту товарів, виду і складності складських операцій; при цьому структура персоналу складу включає працівників різних категорій, виділення яких обумовлене розподілом праці за функціональною, товарною та/або технологічною ознакою, а також за кваліфікацією працівників. Персонал складу, як правило, включає працівників таких категорій: * завідувач складу; * завідувачі товарних секцій, відділів або старші комірники; * комірники; * відбірники; * комплектувальники; * пакувальники; * сортувальники; * водії підйомно-транспортних механізмів; * вантажники. В організації і проведенні робіт з приймання і зберігання товарів беруть участь товарознавці, а в разі організації на складі фасувальних робіт — фасувальники. На експедиційних складах до роботи складу залучаються також експедитори і вагарі.

Функціональний розподіл праці передбачає закріплення конкретних функцій за окремими категоріями працівників складу. Згідно з цією ознакою на складі можуть виділятися категорії керівних працівників (завідувачі складами, старші комірники), робітників (відбірники, сортувальники, пакувальники, вантажники, водії механізмів), службовців (експедитори, агенти) та ін.

Основою для розподілу праці складських працівників за товарною ознакою є спеціалізація їх на роботі з визначеною групою товарів. Відповідно до такого розподілу організовуються спеціалізовані товарні склади, секції або відділи.

Розподіл праці за технологічною ознакою пов'язаний зі спеціалізацією працівників на виконанні однотипних видів робіт, що відрізняються технологією їх здійснення (за цією ознакою розрізняють, наприклад, працю пакувальника, комплектувальника, відбірника, фасувальника та ін.); на великих складах застосовується також т. зв. повний, або поопераційний, розподіл праці.

Правильна організація праці на складі має забезпечити здійснення комплексу операцій основного технологічного процесу та достатній рівень продуктивності праці кожного складського працівника. Тому на складах потрібно проводити аналіз усталеної системи організації праці на основі дослідження існуючого технологічного процесу руху товарів Та пов'язаного з ним документально-інформаційного потоку, які, власне, і визначають обсяги та трудомісткість робіт на кожному конкретному складі. Матеріали такого аналізу служать підґрунтям для розробки комплексу заходів з наукової організації праці на складі.

Наукова організація праці складських працівників — це планомірне здійснення комплексу організаційних, технологічних, психологічних, естетичних і санітарно-гігієнічних заходів щодо вдосконалення методів праці І поліпшення її умов, що ґрунтуються на досягненнях науки, техніки і передового досвіду і забезпечують найбільш доцільне використання робочого часу на здійсненні складських операцій.

Основними напрямками наукової організації праці на складах є:

> розробка та вдосконалення форм розподілу і кооперації праці складських працівників;

> покращання організації та обслуговування робочих місць;

> вивчення і розповсюдження передових прийомів і методів праці;

> удосконалення нормування пращ;

> підготовка і підвищення кваліфікації кадрів;

> створення сприятливих умов праці;

> охорони праці і додержання техніки безпеки.

Необхідною умовою наукової організації праці є додержання норм і правил з охорони праці і техніки безпеки. З цією метою на складах повинні проводитися відповідні інструктажі та перевірки знань працівників. Відповідальність за стан охорони праці, додержання вимог техніки безпеки та протипожежної профілактики на складі несе завідувач складу.

Організація оперативного обліку і контролю за рухом товарів на складі

Загальні засади організації обліку руху товарів на складах

Одним із показників ефективної організації роботи складу є забезпечення повного збереження кількості та якості всіх товарів, які надходять на склад, зберігаються там і відпускаються оптовим покупцям. Тому основними завданнями складського обліку товарів є правильне і вчасне документальне відображення операцій і забезпечення достовірності даних щодо надходження, зберігання та відпускання товарів, а також контроль за збереженням товарів у місцях зберігання і на всіх етапах руху. При цьому облік товарів і їх руху на складі надає комерційній службі підприємства інформацію для оцінки якості виконання договірних умов з оптових закупівель та оптового продажу товарів і прийняття відповідних комерційних рішень. Організація та безпосереднє ведення обліку товарів на складі та в бухгалтерії підприємства здійснюються під керівництвом головного бухгалтера підприємства.

Для забезпечення раціональної організації обліку товарів необхідно:

> встановити чітку систему документообігу і суворий порядок оформлення операцій з руху матеріальних цінностей;

> проводити в установленому порядку інвентаризації та вибіркові перевірки наявності товарів і вчасно відображати в бухгалтерському обліку результати цих інвентаризацій та перевірок;

> дотримуватись норм та правил організації зберігання товарно-матеріальних цінностей;

> застосовувати засоби механізації та автоматизації обліково-обчислювальних робіт з використанням програм складського обліку.

Необхідними передумовами забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей на складах є:

> наявність належно обладнаного складу (приміщень) або спеціально об-лаштованих майданчиків для товарів "відкритого зберігання", проведення відповідної спеціалізації складів;

> розміщування товарів у відповідних товарних