За сезонністю ведення ринкового торгу розрізняють: цілорічні — ті, що функціонують безперервно протягом року; сезонні — такі, що діють відповідно до сезону виробництва продукції, яка реалізується, або відповідно до певних кліматичних умов; одноразові ярмарки-базари — одномоментні комерційно-торговельні заходи в межах торгівлі на ринках, що носять тематичний характер і поєднуються з виїзною торгівлею товаровиробників і представників різних торговельних систем.

За ступенем благоустрою виділяють такі підприємства ринків: із замощеними і заасфальтованими площами; оснащені електроосвітленням, водогоном, каналізацією і радіовузлами; із земляними або частково замощеними площами; ті, на яких освітлення, водогін, каналізація і радіофікація відсутні.

За режимом роботи, який узгоджується з місцевими органами влади відповідно до їх основної спеціалізації, місцезнаходження, рівня розвитку матеріально-технічної бази і ступеня благоустрою, підприємства ринків поділяються на три види: щоденні; ті, що працюють з одним-двома вихідними; такі, що працюють кілька (один-чотири) днів на тижні.

Організаційно-економічний статус підприємств ринків

Первинною ланкою матеріально-технічної бази торгівлі на ринках (ринкового господарства) є підприємство ринків — специфічне торговельно-сервісне підприємство інфраструктури споживчого ринку, спеціалізоване на створенні і наданні послуг для ведення ринкового торгу.

Підприємство ринків за своїм функціональним призначенням має на меті виконання складної системи торговельних, побутових, комунальних, інших послуг, а також здійснення контрольно-забезпечувальних функцій за правильністю провадження процесу купівлі-продажу в його межах.

У загальному вигляді підприємство ринків незалежно від типорозміру, улаштування, спеціалізації, форми власності й інших функціональних ознак, є торговельним підприємством — невід'ємним складовим елементом галузі внутрішньої торгівлі, оскільки в Гюго межах активно ведеться роздрібна, дрібно-гуртова і гуртова торгівля товарами широкого вжитку. Разом з тим інфраструктурний характер основної діяльності підприємств ринків та високий ступінь диверсифікації торгівлі на ринках із залученими системами обслуговування населення дозволяє кваліфікувати більшість сучасних підприємств ринків як вагоме за масштабами комерційної діяльності та обсягами обігу товарів і капіталів торговельно-сервісне підприємство, в якому специфічний метод торгівлі поєднується із багатьма формами і методами сервісу.

Специфіка ринку як торговельно-сервісного підприємства виявляється в таких притаманних тільки йому рисах:

- на відміну від класичних підприємств торгівлі, ринок, за деякими винятками, не виконує основних торговельно-технологічних функцій, пов'язаних із просуванням товарів, — закупівлі, транспортування, зберігання, підсортування і реалізації товарів;

- не торговельне підприємство не переймає на себе прав власності на товари, що реалізуються в його межах, незважаючи на те що воно с власником основних засобів, з допомогою яких забезпечується діяльність ринкових торговців;

- основним напрямом діяльності ринку є не ведення торгівлі, а організація умов для її здійснення незалежними фізичними і юридичними особами, для чого підприємство ринку авансує капітал у створення і реновацію матеріально-технічної бази, яку згодом на еквівалентних засадах здає в різну за термінами оренду ринковим торговцям і за допомогою якої надає платні послуги всім суб'єктам торгівлі на ринках;

- до функцій підприємства ринків крім організації ринкового торгу і надання низки послуг входить також здійснення контролю за дотриманням належного рівня культури обслуговування, правильністю і повномірністю відпуску товарів, відповідністю їх якості вимогам стандартів безпеки споживання.

В організаційному плані підприємства ринків формуються з тісно пов'язаних між собою власне ринкових і залучених структурнім елементів. їх співвідношення не є сталим, воно змінюється і модифікується залежно від типорозміру і спеціалізації самого ринку.

Структурні елементи підприємства ринків

До власне ринкових елементів структури цього типу підприємств належать підрозділи обслуговування, торговельні і господарсько-допоміжні (рис. 22.2). Підрозділи обслуговування ринку — бюро торговельних послуг, вагові, склади і камери зберігання товарів і продукції, готелі і кімнати відпочинку для прибулих ринкових торговців тощо створюють умови для організованого і правильного ведення ринкового торгу, а також реалізують широку номенклатуру платних послуг не тільки для продавців на ринку, але й для населення. На багатьох ринках створені і функціонують торговельні підрозділи — комерційні центри, торговельно-закупівельні пункти, комісійні і консигнаційні магазини тощо, які ведуть торговельно-комерційну діяльність, закуповуючи надлишки у ринкових продавців або організовуючи реалізацію товарів і продукції, довезеної на ринок, і паралельно проводячи самостійну торгівлю. Кожен ринок залежно від власних потреб організовує господарсько-допоміжні підрозділи ринку — будівельно-ремонтні бригади, господарські частини, санітарі-гігієнічні пристрої і споруди, майстерні з ремонту вагового інвентарю, пральні тощо, які утримують у належному стані матеріально-технічну базу ринку і здійснюють загальне забезпечення торгівлі на ринках. У формуванні структури підприємства ринків беруть участь також залучені структурні елементи — улаштовані ринком самостійно і передані в довгострокову оренду або збудовані на території ринку атоми залучених обслуговуючих систем підприємства, одиниці і пункти торгівлі, громадського харчування й обслуговування.

Рис. 22.2. Склад структурних елементів підприємств ринків

Поєднання власне ринкових і залучених елементів відбувається всередині окремих функціональних зон ринку. У великих і середніх підприємствах ринків представлені всі три основні функціональні зони — цілорічного ведення ринкового торгу, сезонної торгівлі і ярмарково-базарної торгівлі. Зона цілорічного ведення ринкового торгу влаштовується в накритих приміщеннях ринків і павільйонах, що дозволяє підтримувати в них стабільний температурний режим і захищати продавців і покупців від атмосферних опадів протягом цілого року. Зона сезонної торгівлі розміщується на прилеглих до накритих приміщень ринку відкритих майданчиках за накритими і відкритими столами-прилавками. Зона ярмарково-базарної торгівлі організується з використанням зони сезонної торгівлі, а також інших заасфальтованих і замощених майданчиків поблизу ринку для організації періодичних сезонних і тематичних ярмарків-базарів з розпродажу сільськогосподарської та іншої продукції, товарів за методом виїзної торгівлі.

Організація системи послуг у торгівлі на ринках

Система послуг у торгівлі на ринках

Специфіка функціонування підприємств ринків на споживчому ринку обумовлює формування в торгівлі на ринках цілісної системи послуг. Ця система включає широку номенклатуру послуг, створених як підприємством ринку — власне ринкових, так і структурними підрозділами інших, залучених до торгівлі на ринках, систем.

Власне ринкові послуги, тобто ті, що створюються і надаються з використанням ресурсів самого ринку, поділяються на дві основні категорії: послуги оренди і платні послуги.

З мстою надання послуг оренди ринок будує й утримує в належному стані власну матеріально-технічну базу. Елементами матеріальної бази ринку є споруди, будівлі, приміщення, конструкції, технологічне обладнання тощо, які забезпечують реальні передумови для роботи ринкових торговців. Ці елементи на договірних засадах передаються адміністрацією ринку ринковим торговцям в коротко- або довгострокову оренду.

У короткострокову оренду адміністрація ринку передає ринкові торгові місця — своєрідні робочі місця для індивідуальних ринкових торговців. Торгові місця на ринку налаються в капітальних приміщеннях, павільйонах, на відкритих майданчиках за влаштованими столами-прилавками (торговими рядами), в палатках, ятках тощо різної конструкції.

На продовольчих ринках торгові місця переважно влаштовуються за накритими і відкритими столами-прилавками — немеханічними пристроями спрощеної конструкції, які дозволяють зосередити в межах ринкового торгового місця операційний товарний запас ринкового продавця, його товарну експозицію, необхідне ваговимірювальне обладнання і торговельний інвентар. Ринковий торговець, котрий має це торгове місце, оплачує його вартість у розмірі ринкового збору. Розмір ринкового збору за право займання торгового місця на ринку встановлюється в грошовому еквіваленті за один день торгівлі місцевими органами влади, оскільки законодавчо даний вид зборів віднесений до місцевих зборів. Незважаючи на те що в даний час сума ринкового збору встановлюється довільно, за своєю економічною суттю ринковий збір — це плата за короткострокову оренду ринкового торгового місця, і він повинен в першу чергу відображати собівартість його створення й утримання

На непродовольчих ринках торгові місця влаштовуються не за столами-прилавками (крім ринків типу "секонд-хенд"), а в павільйонах, ятках, бутіках і т. п. Вони монтуються з легких конструкцій відособлено одне від одного і займають не тільки корисну площу ринку, але характеризуються, скоріше, місткістю. Сучасні ринкові торгові місця для реалізації непродовольчих товарів за своїм конструктивним рішенням і формою є ідентичними до невеликих пунктів роздрібної (міні-маркетів, крамничок, бутиків тощо) і дрібнороздрібної торгівлі (павільйонів, яток, палаток, кіосків). На відміну від продовольчих ринків, торгові місця на непродовольчих ринках здаються юридичним і фізичним особам, як правило, в довгострокову оренду. Плата за довгострокову оренду ринкового торгового місця встановлюється за погодженням сторін, але не може бути нижчою суми, еквівалентної розміру ринкового збору за весь час оренди.

На умовах довгострокової оренди підприємство ринків надає також послуги з винаймання розташованих на ринку капітальних і легко конструкційних приміщень для подальшого використання їх для організації пунктів роздрібної торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування представниками залучених обслуговуючих систем. Це можуть бути підприємства й організації державної, приватної, колективної і кооперативної форм власності, що діють на оптовому і роздрібному ринках і ринку послуг. Юридичні особи, що орендують приміщення в ринку, звільняються від сплати ринкового збору.

Підсистема власне ринкових послуг крім послуг оренди доповнюється специфічною номенклатурою платних послуг рийку. Платні послуги ринку