Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Особливості організації роботи продовольчих і непродовольчих ринків

Особливості організації роботи продовольчих і непродовольчих ринків

План

1. Загальні вимоги до організації роботи підприємств ринків

2. Особливості організації роботи продовольчих ринків

3. Особливості організації роботи непродовольчих ринків

Загальні вимоги до організації роботи підприємств ринків

Загальні вимоги до організації роботи підприємств ринків визначаються Правилами торгівлі на ринках та іншими нормативними документами місцевих органів влади та контролюючих органів. Цими нормативними актами встановлюється сукупність вимог до функціонування підприємств ринків, організації на них ринкового торгу, створення належних умов для всіх суб'єктів торгівлі на ринках і надання комплексу організаційних, торговельно-технологічних і побутових послуг.

Найпершою основною вимогою до підприємства ринків є належна його державна реєстрація як суб'єкта підприємницької діяльності в місцевих органах державної виконавчої влади. Тільки після державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності ринок може розпочинати власну діяльність зі створення умов для ведення ринкового торгу. .

Торгівлю на ринках можуть здійснювати громадяни, громадяни-підприємці, сільськогосподарські та інші підприємства, їх об'єднання незалежно від форм власності, торгово-закупівельні підприємства (далі — продавці).

Після проходження державної реєстрації підприємство ринків самостійно вирішує і погоджує з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби питання, що стосуються типорозміру і виду технічного виконання ринку в цілому і його функціональних зон, планування території ринку, розміщення торгових місць, приміщень і торгових об'єктів, забезпечення їх торгово-технологічним обладнанням.

При цьому підприємства ринків повинні органічно вписуватися в містобудівельні й архітектурно-планувальні параметри населеного пункту, в якому вони розміщуються. Зокрема, вони повинні мати зручне сполучення пасажирського транспорту загального користування, відокремлені від проїжджої частини стоянки для автотранспорту, безпечні для руху пішоходів підземні чи наземні переходи до пасажирського транспорту загального користування, електроенергію, телефонний зв'язок, водопостачання, туалет та каналізацію.

Відповідно до спеціалізації підприємства ринків або частин змішаного ринку, всередині його функціональних зон виділяються спеціалізовані зони. У спеціалізованих зонах обладнуються столи-прилавки, за якими влаштовуються ринкові торгові місця. Столи-прилавки повинні бути зручними для ведення ринкового торгу, розмішуватися з дотриманням санітарних і протипожежних правил, забезпечувати вільний прохід покупців по ринку і доступ до товарів.

Для реалізації товарів у порядку виїзної торгівлі й організації тематичних ярмарків-базарів використовуються спеціально розмічені майданчики на ринку чи поблизу з ним, ізольовані від пішоходів. На цих майданчиках в окремих зонах проводиться реалізація продовольчих і непродовольчих товарів з автомобілів та інших транспортних засобів. Забороняється проведення виїзної торгівлі (ярмарків-базарів) на транспортних автостоянках і рух транспортних засобів за наявності пішоходів.

Спеціалізовані зони, столи-прилавки і майданчики для ведення виїзної торгівлі забезпечуються внутрішньою інформацією, наочними позначеннями, а окремі торгові місця нумеруються. Реалізація товарів асортименту, що не відповідає спеціалізації зони, не дозволяється, а особи, що самовільно порушують цей порядок, позбавляються торгового місця без повернення плати за його використання.

Комплексний характер торгівлі на ринках досягається за рахунок відкриття на території ринку або поруч з ним магазинів, підприємств громадського харчування і побутового обслуговування, пунктів телефонного зв'язку, кас з продажу квитків на транспорт, готелю тощо.

Для ефективної організації і проведення обслуговування учасників ринкового торгу підприємства ринків розвивають власну інфраструктуру Через розвиток структурних елементів матеріально-технічної бази ринку, оснащення необхідним торговельно-технологічним і допоміжним обладнанням та інвентарем. З цією самою метою вони організовують склади-холодильники і складські не охолоджувані приміщення для тимчасового зберігання надлишків завезеної на ринок продукції. Наявні елементи інфраструктури і матеріальної бази ринку використовуються ним для надання платних послуг ринковим торговцям. Вартість платних послуг розраховується адміністрацією ринку самостійно на підставі калькуляції.

Адміністрація ринку повинна вживати постійних заходів для підвищення рівня обслуговування і дотримання вимог законодавства щодо захисту прав споживачів, недопущення до реалізації заборонених, неякісних і фальсифікованих товарів, контролю правильності використання засобів вимірювання, додержання громадського порядку.

На відміну від відвідувачів ринку (потенційних покупців), для яких вхід на ринок є безплатним, ринкові торговці (продавці) за право зайняти ринкове торгове місце щодня сплачують вартість ринкового збору. Ринковий збір належить до місцевих зборів, а тому його розмір установлюється місцевими Радами народних депутатів. До платників ринкового збору не належать довгострокові орендарі окремих приміщень ринку, які провадять стаціонарну торгівлю, громадське харчування або надання інших послуг.

Інформація про ставки ринкових зборів, розміри плати за окремі види послуг ринку має бути вивішена біля кас і пунктів прокату ринку. Оплата вартості ринкового збору і платних послуг на ринках проводиться за участі адміністраторів і контролерів через касу ринку з обов'язковим використанням належним чином зареєстрованих електронних контрольно-касових апаратів. Ринковому торговцю видається касовий чек, що не тільки підтверджує факт оплати, але і є підставою для ведення ринкового торгу. Касові чеки повинні зберігатися ринковим торговцем до закінчення дня торгівлі і не можуть передаватися іншим особам.

При отриманні у прокат обладнання й інвентарю ринковий торговець вносить заставну плату, розмір якої встановлюється підприємством ринків, але не може перевищувати їх поточної вартості у діючих цінах. Після повернення справних взятих напрокат обладнання й інвентарю, ринковому торговцю повертається вартість застави, але в разі їх втрати або псування винуватець відшкодовує ринку завданий збиток.

Доволі високими є загальні вимоги до підприємств ринків з погляду захисту прав споживача.

Зокрема, в доступному і видному місці біля входу на ринок повинні розміщуватися стенди з інформацією про:

- спеціалізацію ринку, його назву, підпорядкованість, режим роботи;

- план території — розміщення окремих об'єктів, напрями пішохідних і транспортних маршрутів;

- чинні Правила торгівлі на ринках, Ветеринарно-санітарні правила, вимоги територіальних управлінь захисту прав споживачів і Держстандарту;

- чинні ставки ринкового збору і тарифи плати за послуги ринку;

- планове закриття ринку (його частини) для проведення санітарних заходів, ремонту чи технічного переобладнання не пізніше 5 днів до початку;

- місцезнаходження Книги відгуків і пропозицій у приміщенні адміністрації ринку.

Підприємство ринків не тільки повністю відповідає за відповідний санітарний, технічний і протипожежний стан території ринку, але й виступає гарантом найбільш повного захисту прав споживача. Зокрема, ринкові торговці (продавці) під контролем адміністрації ринку повинні на вимогу покупців надавити повні і точні відомості про свій товар, бути ввічливими й охайно одягненими, упаковувати товар у власну або тару покупця. При цьому їм забороняється курити, приймати їжу і з'являтися на робочому (торговому) місці у нетверезому стані.

Придбавши на ринку неякісний товар, товар з вадами або дефектами, покупець має беззастережне право повернути його продавцю, замінивши його на рівноцінний якісний або отримавши назад сплачену суму.

Підприємство ринків повинно найповніше відповідати вимогам екологічної і санітарної безпеки. Робота ринків жодним чином не повинна погіршувати санітарний стан місцевості, негативно впливати на умови проживання мешканців прилеглої житлової зони і населеного пункту в цілому та не створювати перешкод для руху транспорту і пішоходів.

Працівники ринку, зайняті обслуговуванням, повинні бути вдягнені у відповідний санітарним вимогам формений одяг, регулярно проходити медичне обстеження, результати якого заносяться в особисті санітарні книжки. Санітарні книжки і зареєстрований санітарний журнал ринку повинен зберігатися в дирекції ринку.

Відповідно до чинних санітарних норм підприємства ринків повинні бути забезпечені ізольованими санітарно-гігієнічними пристроями, місцями для збору відходів і сміття, водогоном для миття рук тощо. Для підтримання належного санітарного стану відходи і сміття повинні регулярно вивозитися, а стаціонарні пункти торгівлі і торгові місця — волого прибиратися після закінчення торгівлі. За умови захищеності товарів ринкової реалізації від забруднення проводиться поточне прибирання впродовж усього дня торгівлі.

Ринок самостійно або за приписом санітарного лікаря передбачає регулярне проведення спеціальних санітарних заходів — дезінфекції, дезінсекції, дератизації і санітарних днів з прибирання приміщень і території.

Загальною вимогою до підприємств ринків є також виділення необхідних приміщень і засобів зв'язку для роботи правоохоронних і контролюючих органів.

Особливості організації роботи продовольчих ринків

Реалізація у формі торгівлі на ринках вирощеної сільськогосподарської продукції і продовольства, живої худоби, птиці, домашніх тварин, декоративних птахів може проводитися, як правило, на спеціалізованих продовольчих ринках, а також на змішаних продовольчо-непродовольчих за умови наявності в останніх належних умов і їх відповідності санітарно-епідеміологічним вимогам.

На продовольчих і відповідних частинах змішаних ринків торгівлю більшістю продуктів тваринного походження (м'ясом, м'ясопродуктами, салом, битою птицею, яйцями, медом, молоком і молокопродуктами, сиром тощо) зосереджують у накритих ринках і павільйонах, що відповідають санітарним вимогам. Продукти і продовольчі товари, що є менш вразливими до дії зовнішніх факторів (картопля, овочі, фрукти і ягоди" борошно і крупи та продукти їх переробки тощо), можуть-продаватися ринковими торговцями на відкритих ринках за накритими і відкритими столами-прилавками.

Територія накритих приміщень і відкритих майданчиків ринку на основі даних про динаміку привозів сільгосппродукції поділяється на окремі зони (сектори) з чітко вираженою внуртішньогруповою спеціалізацією. Кожен сектор повинен мати власну спеціалізацію з урахуванням асортименту укрупнених груп ринкової реалізації, що склався в торгівлі на ринках (м'ясо-птиця, молоко і молокопродукти, овочі-фрукти, борошно-крупи і т. п.); спеціалізовані сектори, своє чергою, розбиваються на окремі торгові місця.

Як ринкові торговці на продовольчих ринках можуть


Сторінки: 1 2