виступати: члени індивідуальних, колективних і фермерських селянських господарств, орендарі, власники особистих підсобних господарств, члени садівницьких товариств і городніх кооперативів, інші члени підприємств сільськогосподарського виробництва, переробки і торгівлі, державні та кооперативні торговельні та заготівельні підприємства, торгово-закупівельні підприємства ринків, підприємства залучених систем роздрібної і гуртової торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами, громадського харчування всіх форм власності.
У межах продовольчого (змішаного) ринку дозволяється реалізовувати такі види сільськогосподарської сировини і продовольчих товарів:
- м'ясо та м'ясопродукти, сало, птицю, кролів, нутрій, молоко і молочні продукти, тваринне масло, олію, мед, курячі яйця;
- картоплю, свіжі та солоно-квашені овочі, фрукти, ягоди, баштанні культури, сухофрукти, горіхи;
- дикорослі плоди і ягоди, свіжі та сушені гриби;
- зернові, круп'яні, бобові культури, борошно, насіння соняшнику і гарбузів;
- посадковий матеріал плодово-ягідних культур, насіння овочевих культур і квітів, живі садові квіти, овочеву і квіткову розсаду*16;
- *16: {Продаж насіння овочевих культур і квітів дозволяється за наявності висновку контрольно-насіннєвої лабораторії.}
- живу худобу, кролів, нутрії та живу птицю, домашніх тварин, декоративних птахів, акваріумних риб, акваріуми, корм для риб і птахів та ін.;
- тропічні фрукти та овочі, що надходять за імпортом, тільки за наявності сертифіката якості та документів, які підтверджують джерело їх придбання.
Торгівля на ринках зазначеною продукцією тваринного та рослинного походження дозволяється тільки після подання її на експертизу в лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку й отримання ринковим торговцем від ЛВСЕ документа, що підтверджує належну якість цієї продукції. Саме ЛВСЕ несе основну відповідальність як за правильність результатів експертизи, так і за рівень санітарних умов і доброякісність продуктів, які реалізовуються на ринку.
Ринкові торговці не зобов'язані подавати працівникам ринків документи, що підтверджують належність їм довезеної на ринок продукції, окрім фруктів і овочів імпортного походження. Юридичні особи і підприємці, що спеціалізуються на стаціонарній торгівлі в межах ринків, повинні мати необхідні дозволи (свідоцтва, ліцензії тощо) і сертифікати на ті види товарів, стосовно яких вони вимагаються чинним законодавством.
На продовольчих ринках забороняється продаж таких товарів:
- солоних і маринованих грибів, консервованих продуктів домашнього приготування (овочі, м'ясо, риба, ікра та ін.), м'ясних і рибних кулінарних виробів і напівфабрикатів, м'яса диких пернатих птахів і тварин, кондитерських виробів домашнього приготування;
- приватними особами хліба і хлібобулочних виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- дикорослих рослин, риб, занесених до "Червоної книги", польових квітів, лікарських рослин;
- зернових і круп'яних, продуктів, забруднених насінням шкідливих бур'янів.
Крім наведеного переліку заборонених до реалізації продуктів і товарів ринковим продавцям забороняється використовувати власний санітарний одяг і торговельний інвентар.
Спільним завдання адміністрації ринків і ринкових торговців на продовольчих ринках є збільшення привозів продукції на ринки, проведення сезонних і тематичних ярмарків-базарів, організація зустрічної" торгівлі представниками залучених торговельних систем, дотримання вимог ветеринарно-санітарних правил, правил торгівлі на ринках, протипожежної безпеки, безпеки руху, використання ваговимірювальних приладів тощо.
Особливості організації роботи непродовольчих ринків
Торгівлю на непродовольчих ринках можуть здійснювати громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, а також підприємства та організації незалежно від форм власності.
Продаж товарів широкого вжитку промислового, кооперативного і кустарного виробництва може проводитися в накритих приміщеннях і павільйонах, на відкритих майданчиках у спеціалізованих ринкових торгових місцях. Торгові місця для продажу непродовольчих товарів помітно відрізняються від місць для продажу продовольства за конструктивним виконанням.
Ринкове торгове місце для продажу непродовольчих товарів виконується не в площинних, а в об'ємних вирішеннях. Через це вони набувають форми капітальних і легко конструкційних, виконаних з цегли, металу, пластику, тентів споруд, — яток, павільйонів, бутиків тощо. Зразки товарів у цих місцях експонуються не просто на прилавках, але й викладаються (вивішуються) на гірках, вішаках по всьому периметру ринкового торгового місця — імпровізованої міні-крамниці;
Громадяни, які реалізують товари широкого вжитку не систематично, мають право брати участь у торгівлі на ринках без відповідної реєстрації й отримання дозволів. Однак у даний час непродовольчі ринки стали основним місцем діяльності громадян-підприємців; Громадяни-підприємці, що проводять систематичну (більше чотирьох разів у рік) реалізацію непродовольчих товарів, повинні пройти державну реєстрацію, отримати за необхідності потрібні дозволи й ліцензії і стати на облік у податковій інспекції. Підприємці самостійно ведуть облік обігу товарів і коштів, проводять розрахунки, нараховують і сплачують податки: Підприємство ринку не несе відповідальності за зобов'язання ринкових торговців перед споживачами.
У межах непродовольчих ринків улаштовуються спеціалізовані й універсальні магазини з продажу продовольчих і непродовольчих товарів, заклади громадського харчування і сервісні одиниці.
Для короткострокового зберігання товарів широкого вжитку підприємство ринку організовує і надає на еквівалентних засадах ринковим торговцям не охолоджувані склади (камери зберігання).
Ринкові торговці можуть реалізовувати на непродовольчих і змішаних ринках наступні товари широкого вжитку:*
одяг, взуття, білизну, головні убори, тканини, предмети культурно-побутового призначення, товари господарського вжитку;*
ювелірні вироби (крім виробів з дорогоцінних металів і таких, що містять дорогоцінне каміння), іграшки (крім піротехнічних виробів), годинники;*
предмети гігієни, санітарії, косметично-парфумерні вироби, товари побутової хімії — за наявності сертифіката якості або сертифіката відповідності встановленого зразка;*
газові плити — за наявності документа про придатність до дальшої експлуатації, що видається відповідними службами газового господарства;*
транспортні засоби (автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів і моделей, самохідні машини, причепи, напівпричепи, мотоколяски і номерні агрегати до них) згідно з Правилами торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами на спеціально виділеному для них місці території ринку або на спеціальному ринку;*
непродовольчі товари, що були в ужитку (секонд-хенд), книги.
Забороняється продаж на ринках таких непродовольчих товарів:
- вогнепальної, газової, холодної зброї;
- готового армійського спорядження, а також тканин, які використовуються для його виробництва, інших товарів військового асортименту, форменого обмундирування;
- білизни зі штампом організацій і підприємств;
- товарів дитячого асортименту (для дітей віком до 3 років);
- дорогоцінних металів і коштовного каміння, а також виробів з них;
- шкурок цінних порід звірів без відповідного маркування підприємства-виготовлювача;
- ліків, лікарських рослин, наркотичних засобів;
- паливних матеріалів;
- балонів з побутовим газом;
- піротехнічних та вибухових засобів;
- порнографічних видань.
Адміністрація непродовольчого ринку повинна забезпечувати на території ринку додержання санітарних, протипожежних правил, контроль за додержанням порядку торгівлі непродовольчими товарами.
Література
1. Бершн Б, Зване Д. Розничная торговля: стратегический подход: Пер. с англ. — М.: Изд. Дом "Вильяме", 2003. — 1184 с.
2. Бизюк В. И. Торгово-технологическое оборудование: Учебник. — М.: Экономика, 1990.— 190 с.
3. Бланк И. А. Торговый менеджмент. — К.: УФИМБ, 1997. — 408 с.
4. Бурмистров В. Г. Организация торговли непродовольственными товарами. — М. Экономика, 1988. — 304 с.
5. Виноградова С. И. Организация и технология торговли: Учебник. — Ми., Высшая школа, 1998.—224 с.
6. Даненбург В., Монкриф Р., Тейлор В. Основы оптовой торговли. Практический курс / СПб. "Нева-Ладога-Онега",1993. — 212 с.
7. Дашков Л. П., Памбухчиянц В. К. Коммерция и технология торговли: Учебник для студентов высших учебных заведений. — 4-е изд., перераб. и доп.- — М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К °", 2002. — 596 с.
8. Дашков Л. П., Памбухчиянц В. К. Организация, технология и проектирование торговых предприятий: Учебник для студентов высших учебных заведений. — 5-е изд., перераб. и доп. — М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К° ", 2003. — 520 с.
9. Джоунз Г. Торговый бизнес: Как организовать и управлять: Пер. с англ. — М.: ИНФРА-М, 1996. — 304 с.
10. Електронна комерція: / А. Береза, І. Козак, Ф. Левченко та ін. — К.: КНЕУ, 2002. —326 с.
11. Егоров В. Ф. Организация торговли. — СПб.: "Питер", 2004. — 352 с.
12. Киселев Ю. И. Электронная коммерция: практическое руководство. — СПб.: ООО "Диа Софт Ю.П.", 2001. — 224 с.
13. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг (за ред. проф. Апопія В. В., проф.. Гончарука Я. А.). — Львів, Видавництво ЛКА, 2001. — 450 с.
14. Котлер Ф.у Армстронг Г. Основы маркетинга: пер. с англ..К.; М.; СПб.: Изд. Дом "Вильяме", 1998. — 1056 с.
15. Леви М., Вейти Б. А. Основы розничной торговли: Пер. с англ. — СПб: изд-во "Питер", 1999. — 448 с.
16. Мазаракі А. А., Лігоненко Л. О., Ушакова Н. М. Економіка торговельного підприємства: Підручник (Під ред. Н. М. Ушакової). — К.: Хрещатик, 1999. — 800 с.
17. Мерчандайзинг: Управление розничными продажами.— М.: Изд-во Жигульского, 2002. —223 с.
18. Мізюк Б. М. Системне управління. — Львів, Видавництво ЛКА, 2004. — 388 с.
19. Новиков М. Л. Организация торговли непродовольственными товарами. — М. Экономика, 1989. — 239 с.
20. Организация и технология торговых процессов: Учебник / Ф. Г. Панкратов, Э. А. Арустамов, П. Ю. Балабан и др.; Рук. авт. колл. Ф. Г. Панкратов. — М.: Экономика, 1990. —304 с.