Розрахунок потреби в складській площі і місткості

План

1. Елементи загальної площі складу

2. Розрахунок потреби в складах за показником "місткість складів у кубічних метрах"

3. Техніко-економічні показники використання складів
Техніко-економічні показники роботи складів
Розмір вантажообігу складу
Пропускна спроможність складу
Раціональне використання загальної площі складу
Коефіцієнт використання об'єму складу
Собівартість переробки 1 т вантажу в грн.
Продуктивність праці працівників складу
Рівень механізації складських робіт

4. Розміщення та оптимальні розміри оптових підприємств
Розміщення оптових підприємств
Оптимальні розміри оптових підприємств

Елементи загальної площі складу

Площа загально-товарного складу (Пзаг) складається з: площі приміщень, що використовуються для зберігання товарів (площі, зайнятої стелажами, штабелями, а також проїздами і проходами між ними), або площі приміщень (комор) зберігання (Пз); площі, зайнятої експедиціями з приймання і відпускання товарів, яка називається експедиційною площею (Пс); площі, зайнятої службовими і побутовими приміщеннями (конторські, гардеробні, туалети, душеві тощо), або адміністративно-допоміжної площі (Пд).

Кожний з елементів загальної площі складів розраховується окремо за відповідними нормативами. Середні норми площі приміщень для зберігання товарів (Пз), рекомендовані Центроспілкою, наводяться нижче.

Середні норми складської площі камер зберігання на один двовісний вагон запасу товару при висоті укладки 5 м (включаючи площу проїздів і проходів)

Назви товарних груп | При штабельному зберіганні в тарі, м2 | При стелажному зберіганні, м2

Продовольчі товари | 18 | 35

Непродовольчі товари | 22 | 35

Знаючи норму площі зберігання на один умовний вагон запасу товару, можна визначити площу приміщень зберігання запасу товару за формулою:

де П3 — площа приміщень зберігання товарів, м2; Н„ — норматив площі, необхідної для розміщення одного умовного двовісного вагону товару, м2; Зв — розмір запасу товару в умовних вагонах.

Формула розрахунку товарних запасів в умовних вагонах для визначення потреби в складах має такий вигляд:

де Зв — розмір товарних запасів, що підлягають зберіганню на складах в умовних двовісних вагонах (20 т); УОс — сума річного складського товарообігу, тис. гри; Н, — норматив товарних запасів на складах, у днях до оптово-складського товарообігу; К„ — коефіцієнт нерівномірності надходження товарів (1,2—1,3); 360 — розрахункова кількість днів у році; Св — середня вартість одного умовного вагону товару, тис. грн.

Експедиції з приймання і відпускання товарів у складах з великим вантажообігом передбачаються окремими, а в невеликих складах вони можуть об'єднуватись. Площа експедиції з приймання товарів (Пс.п.) визначається за формулою

де УОп — сума річного надходження товарів, тис. грн; Кн — коефіцієнт нерівномірності надходження товарів на склади (1,2—1,3); Нп — норматив площі (40 м2 на умовний вагон); Т — кількість днів перебування товарів на приймальній експедиції (допускається до двох днів); С„ — середня вартість одного вагону товару, тис. грн; Кв — коефіцієнт використання площі приймальної експедиції (0,5—0,6).

Площа експедиції з відпускання товарів (Пе.в) може визначатися за формулою

де УOв — сума річного обороту з відпускання товарів, тис. грн; Кв — коефіцієнт нерівномірності відпускання товарів зі складів (1,2—1,3); Н„— норматив площі (40 м2 на умовний вагон); Т— кількість днів перебування товару на відпускній

експедиції (допускається не більше від двох); Св — середня вартість одного вагону товару, тис. гри; Кв – коефіцієнт використання площі відпускної експедиції (0,5—0,6).

Плота контори складу залежить від кількості працівників і визначається за нормативами: до 3 працівників — по 5 м2; від 3 до 5 — по 4 м2; більше — по 3,5 м2 на кожного працівника в конторському приміщенні.

Оскільки допоміжні приміщення складів не призначаються для зберігання товарів, то при визначенні загальної потреби в складській площі для зберігання і обробки товарів, допоміжні площі можна не враховувати. Тоді загальна потреба в складській площі для зберігання і обробки товарів становитиме:

Розрахунок потреби в складах за показником "місткість складів у кубічних метрах"

Потреба в загально-товарних складах за показником "місткість складів у кубічних метрах" визначається таким способом. Спочатку розраховуються розміри товарних запасів, що підлягають зберіганню на складі в умовних вагонах, за наведеною вище формулою. За умовну одиницю береться вагон вантажопідйомністю 20 т, який має такі внутрішні розміри: довжина 6,6 м, ширина 2,75 м, висота 2,5 м. Площа такого вагону — 18,15 м2, корисний об'єм — 45,4 м3, а об'єм вантажу, що вміщується, береться 40 м3.

Знаючи кубатуру вміщуваного у вагон вантажу і загальний товарний запас, виражений в умовних вагонах, можна розрахувати потребу в місткості загально-товарних складів:

де Мс — потрібна ємкість сховищ загально-товарних складів, м3; Мв — місткість умовного вагону (40 м3); 3„ — розмір запасу товару в умовних вагонах; Кз — коефіцієнт заповнення кубатури складу товаром.

Розрахунковий коефіцієнт заповнення кубатури складу береться:*

за стелажного зберігання непродовольчих товарів — 0,25—0,35;*

за штабельного зберігання непродовольчих товарів — 0,3—0,4;*

за штабельного зберігання продовольчих товарів — 0,4—0,5.

Місткість складу визначається також обсягом товарів, які можуть розміститися на складі, обчисленим в умовних піддонах. За умовний піддон узятий стандартний піддон розміром 800 х 1200 мм з висотою укладання товарів 1050 мм. Загальна висота товарного пакета — 1200 мм (включаючи висоту самого піддону 150 мм). Місткість умовного піддона — І м3, Умовний піддон займає площу (в плані) 0,96 м2. Ураховуючи, що вантаж може виходити за параметри піддону його площу беруть 1 м2. Вантаж одного умовного вагону розміщується на 42 умовних піддонах.

Якщо товари зберігаються в контейнерах, то за умовний контейнер береться універсальний контейнер з розмірами у плані 2100 х 1300 мм, висотою 2500 мм, корисною місткістю 6 м3. Місткість контейнера — 6 умовних піддонів, вага брутто — 2,5 т. Один контейнер займає площу 2,8 м2, складську площу для установки — 5,1 м2.

Техніко-економічні показники використання складів

Техніко-економічні показники роботи складів

Для оцінки ефективності роботи складів і пошуків способів її підвищення розраховуються різноманітні техніко-економічні показники: розмір вантажообігу; пропускна спроможність складу; раціональне використання площі й місткості складу; собівартість переробки 1 т вантажів; рівень продуктивності праці і рівень механізації робіт.

Розмір вантажообігу складу

Розмір вантажообігу складу (Вс) визначається кількістю перероблених (тонн, кубометрів, метрів тощо) товарів по надходженню і відпуску за формулою

де То-с — оптово-складський товарообіг складу, тис. грн; Вт — середня вартість 1 т вантажів, тис. грн.

Оптово-складський товарообіг — це важливий показник, що характеризує роботу складу за певний період часу (місяць, квартал, рік). Він показує суму реалізованих товарів зі складу в грошовому виразі як в загальному обсязі, так і за окремими товарними групами. Середня вартість 1 т товару за товарними групами визначена ЦІНОПУРом Центроспілки.

Пропускна спроможність складу

Пропускна спроможність складу (Пс) показує, яка кількість товарів перероблена на складі за одиницю часу, і розраховується за формулою

де Мс — місткість складу, тис. грн. або т; Оз — оборотність запасу товарів, разів.

Місткість складу показує, яку максимальну кількість товарів можна одночасно зберігати на складі (в тис. грн або т). Пропускна спроможність складу перебуває у прямій залежності від величини коефіцієнта швидкості обороту товарів. Під коефіцієнтом швидкості обороту розуміють відношення річного (квартального, місячного) обороту товарів до середнього залишку його на складі за цей самий період. Чим більший коефіцієнт швидкості обороту, тим краще працює склад, т. є. з меншими товарними запасами склад забезпечує безперебійне постачання своїх покупців.

Загальна площа складу (Пзаг) визначається параметрами внутрішніх складських приміщень у квадратних метрах.

Раціональне використання загальної площі складу

Раціональне використання загальної площі складу характеризується коефіцієнтом використання загальної площі (Кп.з.), тобто відношенням корисної площі до загальної площі складу:

де Пк.п — корисна площа складу, м2; Пмг — загальна площа складу, м2.

Коефіцієнт використання корисної площі складу (Кк.п.) розраховується за формулою

де Пз — площа, зайнята під зберігання товарів, м2; Пк — корисна площа складу, м2.

Коефіцієнт використання площі залежить від типу складу і механізації вантажно-розвантажувальних робіт, він коливається від 0,25 до 0,6. Для підвищення ефективності використання складських площ зменшують ширину проходів між стелажами, застосовують сучасніше і менш габаритне підйомно-транспортне обладнання. Отже, чим вищий коефіцієнт використання площі, тим нижча вартість зберігання товарів.

Коефіцієнт використання об'єму складу

Коефіцієнт використання об'єму складу (Ko.с.) визначається за формулою

де Оз.т. — об'єм складу, зайнятий під зберігання товарів, м, Ок — корисний об'єм складу, м3.

Собівартість переробки 1 т вантажу в грн.

Собівартість переробки 1 т вантажу в грн (Cп) визначається за формулою:

де Сзаг — загальна сума експлуатаційних витрат за рік, грн. Розмір експлуатаційних витрат за рік (Сзаг) визначається за формулою

де 3 — річна зарплата робітників, які обслуговують обладнання, й адміністративно-технічного персоналу; Е — річні витрати на електроенергію; М — річні витрати на мастильні та інші допоміжні матеріали; Ам — річні відрахування на амортизацію і ремонт обладнання; Ас — річні відрахування на амортизацію і ремонт складських будівель і споруд.

Собівартість переробки однієї тонни вантажів визначається при ручній і механізованій переробці вантажів і використовується для розрахунку