Залежно від фізико-хімічних властивостей товарів, що зберігаються, склади поділяють на загально-товарні і спеціальні. На загально-товарних складах зберігають основну масу непродовольчих і продовольчих товарів; це основний тип складів у кооперативній торгівлі. Спеціальні склади призначені для товарів, зберігання яких потребує особливих умов. На таких складах створюються спеціальні конструкції й улаштування. До спеціальних складів належать холодильники, плодоовочесховища, склади солі, олії, будівельних матеріалів.

За організаційними формами управління розрізняють склади індивідуального, спільного і загального користування. Склади індивідуального користування перебувають у віданні однієї торговельної організації чи підприємства. Ці склади можуть бути власними або орендованими. Створення складів індивідуального користування призводить до подрібнення складського господарства і неефективного Його використання.

Підвищення ефективності експлуатації складів досягається створенням складів спільного користування. Ці склади належать до числа великих підприємств складського господарства торгівлі, які створюються капіталовкладеннями кількох торговельних організацій чи підприємств. Управління і господарське обслуговування таких великих оптових підприємств здійснюється централізовано і з меншими експлуатаційними витратами.

Склади загального користування надають будівлі та площі для зберігання товарів будь-яким торговельним підприємствам за відповідну плату. Основною функцією складів загального користування, що належать в основному транспортним організаціям, є короткотермінове зберігання обумовленої партії товарів. Користування складами загального користування звільняє торговельні підприємства від операцій з навантаження, розвантаження, зважування і перевезення товарів з пунктів прибуття. На замовлення клієнтів на складах загального користування можуть комплектуватися партії товарів цілими тарними місцями без попереднього підсортування і відправлятися в пункти призначення.

За ступенем механізації робіт склади поділяють на механізовані (з частковою або комплексною механізацією окремих операцій чи технологічних процесів) і автоматизовані, засновані на комплексній механізації складських операцій, у тому числі автоматизованому управлінні складським технологічним процесом.

Вимоги до будови та влаштування складів

Основні ознаки класифікації складських будівель

Складські будівлі і споруди класифікують за такими основними ознаками: типом будівлі або її технічним улаштуванням; утепленості; матеріалом стін і вогнетривкістю; кількістю поверхів.

За типом будівель та їх технічним улаштуванням склади поділяються на відкриті майданчики, напівзакриті влаштування і закриті складські приміщення і спеціальні споруди. Відкриті майданчики мають тверде покриття і нахил для водостоку. Напівзакритими складськими приміщеннями вважають навіси. Вони бувають без стін, а з дахом, що кріпиться на стовпах, а також з однією чи кількома стінами по периметру. Основне призначення навісів — захищати вантажі (силікатні матеріали, чавунний посуд, пиломатеріали) від атмосферних опадів. Навіси можуть бути односкатними і двоскатними, їх висота досягає 4—6 м.

Основним видом складських споруд, що призначаються для зберігання товарів, які потребують створення належних режимів — температури і вологості, є закриті склади. Такі будівлі мають багато різних за призначенням складських приміщень, а великі споруди спільного користування складаються з комплексу складських будівель і споруд. Вони класифікуються за такими ознаками: утепленості, поверховості, матеріалу стін і вогнетривкості. За утепленністю закриті склади поділяються на три типи: не утеплені, утеплені й опалювані.

Не утеплені склади використовують в основному для зберігання скляної, текстильної та іншої тари. Ці склади споруджуються без горищного перекриття, утепленої підлоги і дверних тамбурів. Товщина цегляних стін — в одну цеглу, кам'яних і залізобетонних — до 25 см.

Утеплені (неопалювані) склади мають горищні або суміщені з покрівлею утеплені покриття, дверні тамбури і утеплену підлогу. Товщина стін з цегли цих складів — у дві цегли, кам'яних і залізобетонних — 40 см. Ці склади захищають товари від різких коливань зовнішньої температури і вологості повітря. В них можна зберігати борошно, крупу, бобові, мило, сірники та інші товари, які не псуються при температурі нижче від нуля, але втрачають якість при різких коливаннях температури і вологості.

В опалюваних складах завдяки наявності опалювальних і вентиляційних систем створюється можливість підтримання потрібної температури і вологості повітря. Вони призначені для зберігання товарів, які потребують стійкої плюсової температури і певної відносної вологості повітря: кондвиробів, цукру, чаю, кави, плодоовочевих консервів та інших товарів.

За матеріалами стін і перекриттів склади поділяються на цегляні, дерев'яні, зі збірних залізобетонних конструкцій, а за вогнетривкістю — на спалимі і напівспалимі.

За поверховістю розрізняють складські будівлі одно-, дво-, три- і багатоповерхові (рис. 5.9).

Рис. 5.9. Конструктивні елементи двоповерхової будівлі складу:

1 — фундамент; 2 — рампа; 3 — стіна; 4 — підлога; 5— колона; 6— міжповерхове перекриття; 7 — двері; 8— піддашшя; 9 — вікно; 10 — верхнє покриття

Переваги одноповерхових складів

Практика Вітчизняного і зарубіжного будівництва торгових складів свідчить про те, що найбільш раціональними є одноповерхові склади. До основних переваг одноповерхових складів належать: максимальне використання складської площі і місткості через брак сходових кліток, ліфтів. Можливе більш високе укладання товарів з навантаженням до 3,5 т/м2, тимчасом як у багатоповерхових складах вона не перевищує звичайно 2 т; зменшення вартості будівництва й експлуатаційних витрат при внутріскладській переробці товарів через відсутність потреби в підніманні товарів на верхні поверхи; більш ефективна організація складських робіт за рахунок збільшення довжини навантажувально-розвантажувального фронту.

Вимоги до будови складів

При розв'язанні питань поверховості складських приміщень необхідно керуватись: наявністю вільних площ забудови; габаритами і вагою товарів, що будуть зберігатися; економічними міркуваннями по спорудженню й експлуатації одноповерхових і багатоповерхових складських приміщень.

Важливими технологічними вимогами до будови складів є відповідність площі і місткості складів характеру та обсягу технологічних операцій; параметрів і конфігурацій складських будівель — вимогам раціональної організації технологічного процесу. Крім того, складські приміщення повинні відповідати встановленим вимогам освітленості, вентиляції, утепленості і пожежної безпеки.

Будова і технологічне планування загально-товарних складів

Основні групи складських приміщень

Раціональна організація технологічних процесів на складах пред'являє певні вимоги до планування приміщень. Залежно від призначення і ролі в оперативно-господарській діяльності всі складські приміщення поділяють на чотири групи: оперативні, допоміжні, підсобно-технічні і адміністративно-побутові.

Оперативні приміщення призначені для виконання основних технологічних операцій. До них відносять комори і камери для розміщення, укладання і зберігання товарів; експедиції для приймання і відпуску товарів; сортувальні, комплектувальні, диспетчерська, транспортні коридори, автомобільні і залізничні платформи (рампи). Розташування оперативних приміщень мас забезпечувати максимальне використання площі і місткості складу, виключення зустрічних і перехресних потоків товарів при їх переміщенні; дотримання правильного товарного сусідства і принципів матеріальної відповідальності; можливість застосування засобів механізації й автоматизації. Камери зберігання залежно від асортименту товарів можуть бути універсальними і спеціалізованими. Універсальні призначені для зберігання товарів, які мають однаковий режим зберігання, а спеціалізовані — для зберігання певних видів і груп товарів (тканини, взуття, культтовари). Охолоджувані камери складів розміщуються відокремлено, частіше в торцевій частині будівлі, і мають окремі вхід і вихід. Площі, призначені для зберігання товарів, розташовують по довжині складської будівлі.

Експедиційні приміщення повинні безпосередньо прилягати до розвантажувально-навантажувального фронту складу. На багатоповерхових складах експедиції розміщують на першому поверсі, а з камерами зберігання товарів їх зв'язують ліфти. Поруч з експедиціями розміщують приймальні, розпакувальні, фасувальні й комплектувальні приміщення. На невеликих складах приймання і відпускання товарів здійснюється лише в експедиціях або камерах зберігання.

До допоміжних приміщень відносять майданчики і приміщення для зберігання порожньої тари, піддонів або багатооборотних контейнерів, тароремонтні майстерні, карантинні камери, лабораторії.

Для господарського й експлуатаційного обслуговування складської будівлі використовуються підсобно-технічні приміщення — машинні відділення, вентиляційні камери, котельні, зарядні станції, приміщення для механізмів і транспортних засобів.

Адміністративно-побутові приміщення включають конторські приміщення, гардероби, санвузли, душеві, приміщення для відпочинку і приймання їжі. Адміністративно-побутові приміщення можуть розташовуватись як у складській будівлі, так і в окремій будівлі. При розміщенні цих приміщень у складській будівлі вони повинні бути обов'язково ізольовані від оперативних приміщень і розташовані в торці складської будівлі з виходом на рампу.

Для створення оптимального технологічного процесу необхідно забезпечити найбільш раціональне планування приміщень складу. Будування складів переважно за типовими проектами дає змогу впроваджувати найефективніші технологічні планування, які враховують найсучасніший вітчизняний і світовий досвід. Найбільш доцільною формою складської будівлі є прямокутник. Така форма будівлі забезпечує найбільший ефект при експлуатації за рахунок більш повного використання площі складу, зручного внутріскладського транспортування вантажів, раціонального проведення вантажно-розвантажувальних робіт.

Габарити складської будівлі встановлюються з урахуванням співвідношення ширини і довжини складу. Ширина складу має бути в межах від 1/1,5 до 1/4 його довжини. Довжина складської будівлі не може бути меншою від довжини необхідного фронту вантажно-розвантажувальних робіт.

Значний вплив на експлуатаційні показники складу й раціональну організацію складських операцій чинить сітка колон. Сітка (крок) колон — система розбивочних осей у плані, у центрі яких установлюються колони каркасу будівлі. В практиці складського будівництва широко застосовується сітка колон 6x9, 9x9, 9x12, 12 х 12 і 9х 18 м. Велика сітка колон будівлі дає можливість знизити капітальні вкладення на одиницю площі. При проектуванні одноповерхових складів прагнуть до безколонного одноповерхового планування складських приміщень. Це збільшує ефективність використання місткості і