Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Стратегія і тактика логістики

Стратегія і тактика логістики

Перспективне планування та жорстка система внутрішньогосподарського контролю використовує логістику як важливу складову стратегії та діяльності підприємства, що не лише створює умови для зниження витрат і підвищення ефективності, але і дає змогу одержати додаткові конкурентні переваги на ринку.

Таким чином, один з актуальних напрямків забезпечення інноваційного розвитку в нашій країні — розширення ролі логістики, що концептуально зосереджується на кінцевому споживачеві, тісно пов'язана зі скороченням тривалості виробничого циклу і рівня поточних запасів, моніторингом і доступом до ефективних технологій.

Матеріальний потік, рухаючись від первинного джерела сировини через ланцюжок виробничих, транспортних і посередницьких ланок до кінцевого споживача, постійно збільшується у вартості. Проведені дослідження показали, що у вартості продукту, який потрапив до кінцевого споживача, більше 70 % становлять витрати, пов'язані зі зберіганням, транспортуванням, упаковкою та іншими операціями, що забезпечують просування матеріального потоку.

Логістика виявляє резерви поліпшення економічних показників суб'єктів господарювання. У сферах виробництва і звернення застосування логістики дає змогу:

1) понизити запаси на усьому шляху руху матеріального потоку;

2) скоротити час проходження товарів логістичним ланцюжком;

3) понизити транспортні витрати;

4) скоротити витрати ручної праці і відповідні витрати на операції з вантажем.

Висока значущість оптимізації запасів пояснюється тим, що:

1) витрати на утримання запасів становлять більше 50 % загального обсягу витрат, охоплюючи витрати на управлінський апарат, а також втрати від псування і крадіжки товарів, комунальні платежі, оренди складу;

2) велика частина оборотного капіталу підприємств, як правило, направлена в запаси (від 10 до 50 % всіх активів підприємств);

3) у виробництві витрати на утримання запасів становлять 25—30% загального обсягу витрат. Скорочення запасів при використанні логістики забезпечується за рахунок раціональності їх розподілу. Також із застосуванням логістики скорочується час проходження товарів логістичним ланцюжком. На сьогодні витрати часу на власне виробництво становлять в середньому від 2 до 5 % від загальних тимчасових витрат, а понад 95 % часу припадає на логістичні операції.

Скорочення цієї складової дає змогу:—

понизити собівартість продукції;—

прискорити оборотність капіталу;—

відповідно збільшити прибуток, який одержується за одиницю часу.

Економічний ефект при застосуванні логістики виникає також від зниження транспортних витрат, викликаного оптимізацією маршрутів руху транспорту, і узгодження графіків.

Логістику можна використовувати як засіб збільшення конкурентоспроможності фірми за допомогою таких шести удосконалень у її стратегії і тактиці: інтеграції ланцюжка створення вартості, оцінки ефективності, використання інформаційних технологій, поліпшення комунікацій, глобалізації і стратегії, заснованої на часі. Засоби удосконалення логістики зображені на рис. 3.2.

Рис. 3.2. Засоби удосконалення стратегії і тактики логістики

Але, як свідчить досвід реформування вітчизняної економіки, інструменти, що добре зарекомендували себе в стабільній економіці розвинених країн, не завжди успішно застосовуються в нашій економіці перехідного періоду. З одного боку, підвищується кількість робіт, наукових розробок з менеджменту, маркетингу, логістики, з іншого — низький рівень підготовки багатьох керівників не сприяє широкому впровадженню цих наукових досягнень закордонних і вітчизняних учених. Це стосується насамперед логістики, що дотепер не має чіткого концептуального оформлення, змістовного визначення, сфер її ефективного використання.

Під час розробки стратегії планування на підприємстві логістична політика повинна бути частиною виробничої функціональної стратегії, що, поряд із маркетинговою та організаційною, є частиною загальної господарської стратегії фірми.

У логістичній системі під час розробки стратегії мають міститися: транспортні операції й витрати, потужності, зв'язок (оброблення замовлень), керування запасами, підйомно-транспортні роботи, планові і контрольні системи, організаційні системи.

Один зі стандартних технічних прийомів розробки логістичної стратегії полягає в аналізі звичайної логістичної рівноваги між послугами і витратами. До цього додається третій елемент — комплексність, що містить у собі: кількість джерел постачання і джерел запасів, товарну пакувальну номенклатуру, кількість джерел надходження замовлень і точок відвантаження товару, сезонність, кількість робочих центрів та рівнів у списку матеріалів тощо.

Усе це збільшує складність і невизначеність операцій. Тому необхідно знизити складність операцій і тим самим скоротити, по можливості, елемент невизначеності, зробивши в такий спосіб весь господарський процес більш простим і керованим.

Підхід до вирішення стратегічних господарських проблем має базуватися на формуванні групи фахівців різного профілю в усіх ключових функціональних галузях логістичної системи і проводитися в два етапи.

На першому етапі виявляються поточний стан усіх господарських функціональних галузей, проблеми і вузькі місця фірми. На цій базі розробляється план дій: цілі, ресурси, графіки, взаємозалежності та можливі наслідки, різні господарські варіанти для забезпечення загальної стратегії фірми і вивчаються, в основному, такі питання:

1. Зміна ринкових потреб. Аналіз ринку може показати, що в обсягах продукції, що проходить різними каналами розподілу, відбуваються зрушення на користь якогось каналу.

2. Підвищення вимог до логістики. Зрушення в розподільних каналах відобразиться на підвищенні вимог до логістики як системи в плані термінів, надійності доставки і комплектності замовлення.

3. Розбивка продукції за принципом Парето. Необхідно враховувати ефект Парето: на обмежену кількість товарів припадає основний потік (20:80).

4. Розмір запасів і гнучка виробнича система. Має бути створена гнучка виробнича система фірми, яка б реагувала на зміни ринкових потреб, а величина запасів повинна бути оптимальною.

5. Увага до окремих видів діяльності. Варто звертати увагу не лише на випуск асортименту звичайної та спеціальної продукції, але і на специфічні види діяльності: маркування й пакування споживчих товарів, спеціальне виробництво й пакування.

6. Гнучкість. На швидкоплинному ринку логістична система повинна мати здатність до короткострокової адаптації, тому важлива гнучкість кінцевого стратегічного напрямку.

7. Підвищення логістичних показників постачальників. Ця частина пов'язана з розробленням різних заходів щодо постачання продукції.

На другому етапі розробляється докладний загальний господарський план фірми, що підтверджує стратегічний напрямок першого етапу. До змісту стратегічного напрямку входять:

1. Виробничі потужності. Логістична група, використовуючи комп'ютерні моделі обсягу виробництва, асортимент продукції, ринки, потужності із забезпечення випуску продукції, визначає виробничі потужності.

2. Національні системи розподілу. Розробляються з огляду на вплив змін матеріальних ресурсів у виробничих потужностях національної системи розподілу.

3. Підйом но-транспортні роботи. Важливим моментом є ефективна робота підйомно-транспортної системи для всіх частин загального ланцюга (споживач — постачальник).

4. Види транспорту. Досліджуються різні види транспорту в плані витрат і можливості задовольняти логістичні потреби виробничої системи, що пропонувалася.

5. Контрольні системи. Вимір і контроль за результатами діяльності.

6. Постачальники. Фінансові результати.

7. Загальний господарський план. Логістичні проекти з кожної функціональної галузі погоджуються з єдиним господарським планом. Він містить повну фінансову оцінку, розподіл ресурсів, керування логістичною системою та ін.

Наведена логістична схема розробки господарської стратегії спрямована на ефективну роботу виробництва, а також на досягнення значних переваг перед конкурентами.

Аналіз і оцінку будь-яких пропозицій, пов'язаних із просуванням матеріалопотоку, його прогнозуванням, а також альтернативний вибір найкращих їхніх варіантів можна зробити за допомогою кількох показників.

1. Показник віддачі від вкладеного капіталу (BBK)t чи дохід на капітал:

2. Обсяг інвестицій — капітал, вкладений у справу і доповнений частиною отриманого прибутку, що реінвестується в активи для одержання доходу і прибутку в майбутньому.

Інвестиційні проекти в логістичній системі можуть оцінюватися різними способами, але типовими для будь-якого аналізу логістичної системи є визначення рівня чистого доходу і розрахунок розміру додаткового прибутку.

Крім того, інвестиційні проекти, пропоновані для підвищення ефективності логістичної системи, мають бути проаналізовані, щоб відповісти і на такі питання: "Якою є мета проекту? Якими є витрати на проект та очікувану віддачу? Як впливає проект на поточну і прогнозовану діяльність фірми? Як зміниться організаційна структура фірми? Скільки часу займе досягнення повної ефективності пропонованої системи? Які ризики пов'язані з проектом? Як їх можна скоротити? Якими є оцінка проекту, рекомендації?.."

Для оцінки інвестиційних проектів використовуються різні методи.

Розглянемо деякі методи оцінки капіталовкладень: окупності "пей-бек", середнього рівня віддачі, дисконтування засобів. Ці методи можуть застосовуватися для розробки логістичної системи.

Метод окупності — найпростіший, ґрунтується на застосуванні як вихідних даних кількості років, протягом яких необхідно покрити початкові інвестиції в логістичну систему, і величини щорічного внеску, що розраховується як різниця між річними доходами і витратами.

Перевагою цього методу є простота розрахунків, визначеність суми початкових капіталовкладень, можливість ранжирування проектів залежно від строків окупності. Недолік методу в тім, що він дає ту саму оцінку однаковим обсягам інвестицій незалежно від строку окупності (тобто 1 тис. дол., отримана через 1 рік, оцінюється так само, як 1 тис. дол., отримана через 5 років).

Метод середнього рівня віддачі враховує амортизацію і вкладений капітал. Перевага цього методу — простота розрахунків, врахування амортизації та можливість порівняння альтернативних проектів. Недолік методу полягає в ігноруванні зміни у рівнях доходу й інвестицій у різні періоди, тому що ґрунтується на середньому рівні виконання. Він також не зважає на ту обставину, що грошові доходи, отримані пізніше, не мають тієї самої вартості, що й отримані раніше, тобто вважається, що 1 тис. дол. у першому році має таку саму цінність, що й 1 тис. дол. через 5 років.

Оцінюючи логістичні проекти, необхідно враховувати інфляцію. Для цього слід зробити


Сторінки: 1 2