Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Сутність інфраструктури товарного ринку

Сутність інфраструктури товарного ринку

Функціонування економічної системи, її рівновага та динаміка забезпечуються діяльністю ринкових інститутів — спеціалізованих організацій, пов'язаних між собою і залежних одна від одної. Сукупність цих інститутів, що діють у межах особливих ринків і виконують певні функції, утворює інфраструктуру ринкової економіки. Класифікація ринкової інфраструктури, її специфічний зміст визначаються особливостями ринків, у межах яких функціонують ці елементи. Інфраструктура є обов'язковим компонентом будь-якої цілісної економічної системи і підсистеми.

Термін "інфраструктура" (від лат. infra — підстава, фундамент і structura — будова, взаєморозташування) вперше був застосований у дослідженнях західних економістів. Є декілька варіантів пояснення походження цього терміна. За одним із них, виникнення інфраструктури пов'язане з будівельним виробництвом, тобто вона ототожнювалася з фундаментом якої-небудь будови. За іншим, термін пов'язаний з військовим профілем дій і означає комплекс споруд і комунікацій, що забезпечує успішні військові операції*1. У 40-х роках минулого століття під інфраструктурою стали розуміти сукупність галузей, що сприяє нормальному функціонуванню матеріального виробництва. У вітчизняній економічній літературі цю проблему активно почали вивчати у 1970-х роках.

*1: {Бєлявцев M.І. Інфраструктура товарного ринку [Текст] / М.І. Бєлявцев, Л.В. Шестопалова. — К.: Центр навч. літ., 2005. — 416с.}

При вивченні суті інфраструктури одним із важливих моментів є визначення місця і встановлення функцій інфраструктури в ринковій системі країни. Так, на думку російських економістів В.П. Федько і Н.Г. Федько, "при визначенні меж інфраструктури і виокремленні її з системи суспільного виробництва неприпустимо розглядати інфраструктуру як арифметичну суму галузей, які обслуговують економіку. Тільки комплекс галузей і видів діяльності, що мають єдине функціональне призначення і певні ознаки, може вважатися інфраструктурою*2. Американський економіст П. Самуельсон зазначав, що держава свідомо робить інвестиції в інфраструктуру, оскільки "збільшення суспільного допоміжного капіталу" створює "невідчутні вигоди, від яких не можна чекати грошових прибутків для приватних інвесторів", бо "масштаби деяких із них дуже великі для обмежених ринків приватного капіталу, а інші окуповуватимуться протягом надто тривалого терміну, щоб приватні інвестори дуже ними зацікавилися"*3.

*2: {Федько В.П. Инфраструктура товарного рынка [Текст] / В.П. Федько, Н.Г. Федько. — Ростов н/Д: Феникс, 2000. — 512 с.}

*3: {Самуэльсон П. Экономика [Текст] / П. Самуэльсон. — М.: Машиностроение : НПО "АЛГОН", 1994. — Т. 2. — 415 с.}

В.А. Абчук та А.А. Алексєєв, конкретизуючи природу інфраструктури, доходять думки, що найбільш істотною ознакою зазначеної категорії є ц роль у створенні загальних передумов відтворювального процесу, загальних умов зростання суспільного виробництва і прогресу. Разом із тим "загальні умови" трактуються неоднозначно. Так, одні дослідники стверджують, що "загальні умови створюються безпосередньо самим розвитком продуктивних сил і визначаються станом групи галузей, що входять до них, у першу чергу, транспорту і зв'язку"*4. Інші до "загальних умов" відносять природу, працю, ресурси, технічну культуру й обґрунтовують це не лімітуючим характером таких чинників у розвитку виробництва за часів мануфактури і великої машинної індустрії, коли "підтримку їх відтворення на певному рівні виділяли як "загальну умову", яку потрібно було соціально організовувати і розвивати"*5.

*4: {Абчук ВА. Коммерция [Текст]: учебник / В.А. Абчук. — СПб. : Изд-во Михайлова В.А., 2000. — 475 с.}

*5: {Алексеев АЛ. Маркетинговое исследование рынка услуг [Текст] / А.А. Алексеев. — СПб.: ССПГУЄиФб, 1998. — 234 с.}

Проаналізувавши наукові джерела, можна сказати, що є безліч визначень "інфраструктури товарного ринку". І. Зюкова ринковою інфраструктурою називає сукупність видів діяльності, що забезпечують ефективне функціонування об'єктів ринкової економіки і їхню єдність у визначеному ринковому просторі*6. Інші під цим терміном розуміють комплекс видів діяльності у відповідних групах підприємств, організацій, установ, завдання яких зводиться до раціоналізації товару, ринкового регулювання товарно-грошового обороту*7. У спеціальній літературі економічна категорія "інфраструктура" трактується неоднозначно. Професор Л.А. Ібрагімов вважає, що "інфраструктура товарного ринку — це комплекс видів діяльності у сфері обігу відповідних груп підприємств, організацій, установ, завдання яких зводиться до раціоналізації руху товару, ринкового регулювання товарно-грошового обігу. Вона створює передумови й умови для прискорення оборотності засобів в економіці, вдосконалення ринкового процесу реалізації знову створеної вартості, зміцнення матеріально-технічної бази сфери обігу, оптимізації ділових комерційно-господарських зв'язків. За наявності інфраструктури ділові взаємовідносини суб'єктів товарного ринку ведуться на стрункій цілеспрямованій основі"*8. Російський економіст В.Н. Стаханов визначає суть інфраструктури як "комплекс специфічних трудових процесів із виробництва послуг, що забезпечують обмін діяльністю в суспільному виробництві й житті людини"*9.

*6: {Зюкова И. Инфраструктура маркетинга [Текст] / И. Зюкова // Бизнес-информ. — 1998. — № 16. — С. 79—80.}

*7: {Инфраструктура рынка. Проблемы и перспективы [Текст] / под ред. В.П. Федько. — Ростов н/Д: Феникс, 1997.}

*8: {Ибрагимов ЛЛ. Инфраструктура товарного рынка [Текст] / Л.А. Ибрагимов. — М. : ПРИОР, 2001. — 256 с}

*9: {Стаханов В.Н. Экономика инфраструктуры общественного производства [Текст] / В.Н. Стаханов. — Ростов н/Д: Феникс, 1989. — 212 с.}

Професор І.К. Беляєвський трактує інфраструктуру ринку як "сукупність допоміжних підгалузей і засобів, що організаційно і матеріально забезпечують основні ринкові процеси — взаємний пошук один одного продавцями і покупцями, рух товару, обмін товарів на гроші, а також господарсько-економічну і фінансову діяльність ринкових структур"*10. На думку І.Ф. Чернявського, "інфраструктуру становить сукупність спеціалізованих виробництв і видів діяльності, функції яких полягають у наданні основним галузям послуг виробничого і соціального призначення з метою забезпечення ефективного функціонування загальнонародної кооперації праці й отримання високих кінцевих результатів"*11.

*10: {Основы коммерции [Текст] : учеб. пособие / В.О. Бахарев, М.И. Тропацкий, В.В. Щербаков. — СПб.: Изд-во С.-Петербург, гос. ун-та экономики и финансов, 1995. — 95 с.}

*11: {Чернявский И.Ф. Инфраструктура и эффективность общественного производства [Текст] / И.Ф. Чернявский // Вопросы экономики. — 1982. — № 7. — С. 21—27.}

Розмаїття думок про суть інфраструктури дає змогу зробити висновок, що, з одного боку, інфраструктура є сукупністю галузей і суб'єктів господарювання, а з іншого — сукупністю організаційних, виробничих і соціальних функцій ринку.

Сучасне розуміння інфраструктури враховує найважливіші аспекти, що визначають ефективність функціонування економіки в цілому і за якими її поділяють на: виробничу, соціально-побутову, інституційну, екологічну*12.

*12: {Бєлявцев М.Л. Інфраструктура товарного ринку [Текст] / М.Л. Бєлявцев, Л.В. Шестопалова. — К.: Центр навч. літ., 2005. — 416 с.}

Виробнича інфраструктура — це сукупність галузей і підгалузей, основними функціями яких є виробничі послуги і забезпечення економічного обігу в народному господарстві. Вони створюють загальні умови для розміщення й успішного функціонування суспільного виробництва. Такий вид інфраструктури включає: транспорт усіх видів для обслуговування виробництва; засоби зв'язку для обслуговування виробництва; матеріально-технічне постачання і систему просування товарів; об'єкти електроенергетики.

Соціально-побутова інфраструктура — це сукупність галузей і підгалузей, що забезпечують матеріальні, культурні та побутові умови для розміщення і нормальної життєдіяльності людей. Оскільки практична реалізація цих умов виражається в послугах і духовних благах, то такий вид інфраструктури можна назвати сферою виробництва послуг і духовних благ. У галузевій класифікації соціально-побутова інфраструктура представлена народною освітою, охороною здоров'я, фізичною культурою і спортом, культурою і мистецтвом, роздрібною торгівлею і громадським харчуванням, житлово-комунальним господарством, побутовим обслуговуванням, пасажирським транспортом, зв'язком для обслуговування населення.

Інституційна інфраструктура є не самостійною галуззю або підгалуззю, а обслуговує їх як підсистема, що ними управляє. Вона формується з організацій, які безпосередньо керують відтворювальним процесом або обслуговують сферу обігу (наприклад, установи фінансово-кредитної і банківської систем, обчислювальні центри тощо). Інституційна інфраструктура діє на різних рівнях господарської діяльності у межах суб'єкта господарювання (регіону, сектору, підприємства), в якому складаються і виконуються різні господарські плани. Функції інституційної інфраструктури полягають у тому, щоб виробити такий внутрішній правопорядок, що діє в рамках якого-не-будь господарського організму, щоб результати господарської діяльності давали можливість суб'єктам, які беруть у ній участь, розвиватися і забезпечували рівність ефекту для них.

Екологічну інфраструктуру складають споруди й об'єкти, призначені для охорони, відтворення і поліпшення навколишнього природного середовища. Формування екологічної інфраструктури стало нагальною необхідністю сучасного етапу розвитку суспільства, що зумовлено зростанням темпів добування і використання різних природних ресурсів, забрудненням зовнішнього середовища відходами виробництва і споживання.

Стосовно ринку як самостійної підсистеми інфраструктура — це сукупність організаційно-правових форм, які опосередковують рух товарів і послуг, акти купівлі-продажу або сукупність інститутів, систем, служб, підприємств, що обслуговують ринок і забезпечують нормальний режим його функціонування.

Ринок — одна з найбільш поширених категорій в економічній теорії та господарській практиці. Часто поняття "ринок" застосовується як загальновідоме, тобто не потребує ніяких пояснень. Насправді воно має різні тлумачення у вітчизняних і зарубіжних джерелах.

Об'єктивну необхідність ринку, як і товарного виробництва, зумовлюють такі чинники: розвинений суспільний поділ праці; економічна відокремленість ринкових суб'єктів внаслідок наявності різних форм власності; тісний зв'язок цих суб'єктів зі світовою економікою через зовнішню торгівлю; потреба виходу національної економіки на світовий економічний простір з метою її подальшого


Сторінки: 1 2 3 4 5