Теоретичні основи логістики

Термін "логістика" грецького походження — logos (розум), logismos (розрахунок, роздум, план), logo (думати, міркувати), logistika (мистецтво проведення розрахунків).

Військовий розвиток. Історично логістика розвивалася як військова дисципліна. Перші згадки були в IX ст. нашої ери (Візантія): логістика в цей період означала, в основному, чітку, злагоджену роботу тилу з забезпечення військ всім необхідним. У Росії в середині минулого століття, згідно з "Військовим енциклопедичним лексиконом", виданим в Санкт-Петербурзі в 1850 p., логістика трактувалася як мистецтво управління переміщенням військ як на далекі, так і на близькі відстані від ворога, організація їх тилового забезпечення. Логістичний підхід широко застосовувався під час Другої світової війни, особливо американською армією. У словниках того часу логістика перекладалася з російської як "тил і постачання"; "матеріально-технічне забезпечення".

Економічний розвиток. Термін "логістика", відомий до недавнього часу лише вузькому колу фахівців, зараз набуває значного поширення. Основна причина полягає в тому, що логістика почала використовуватися в економіці. Економічна логістика — науково-практичний напрям вивчення господарювання.

Семантика поняття "логістика" не є однозначною. Наведемо в табл. 3.1 різні тлумачення поняття "логістика" закордонними і вітчизняними вченими.

Розвиток логістики в економіці припадає на 60—70-ті роки XX ст. і пов'язаний з досягненням у галузі комунікаційних технологій, що дозволило в цілому поглянути на системи руху продукції.

Основним об'єктом дослідження, управління і оптимізації в логістиці є матеріальний потік і всі створювані ним потоки (інформаційні, фінансові, сервісні).

Логістика, за визначенням, що наводиться в словнику з логістики, — наука про планування, контроль і керування транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними й нематеріальними операціями, здійснюваними в процесі доведення сировини і матеріалів до виробничого підприємства, внутрішньозаводської переробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача відповідно до інтересів і вимог останнього, передачею, збереженням та обробкою відповідної інформації*67.

*67: {Родников А.Н. Логистика [Текст]: терминолог. слов. / А.Н. Родников. – М.: Экономика, 1995. – 251с. }

Логістика — це організація виготовлення виробів для ринку, тобто виробництва, протилежного плановому. У ринковій економіці виробник продукції сам встановлює такі параметри виробництва, щоб був у виграші не лише споживач, що придбав його продукцію, але й він. Споживач повинен одержати необхідну продукцію відповідної якості та номенклатури до визначеного терміну, інакше він звернеться до конкурента. Взагалі завдання виготовлювача продукції зводиться до такого: без участі планових органів установити, що необхідно покупцеві, організувати відповідне виробництво і створити таку гнучку систему, яка б дозволяла споживачеві одержувати вчасно те, що він хоче і що для нього необхідне.

Таблиця 3.1. Тлумачення поняття "логістика"

Автор і назва праці | Авторська думка

Окландер М.Л. Логістика [Текст]: навч. посів. / М.А. Окландер. — К., 2005. — С. 234 | Логістика — це концепція, інтегрована функція (існує у формі логістичної системи), наукова дисципліна про управління потоками и мікроекономічних системах

Гаджинский A.M. Логистика [Текст): учебник / A.M. Таджикский. — 11-е изд., перераб. и доп. — М. : Дашков и К, 2004. — 432 с. | Логістика — напрямок господарської діяльності, який складається з управління матеріальними потоками у сферах виробництва та обігу.

Логістика — міждисциплінарний науковий напрямок, безпосередньо пов'язаний з пошуком нових можливостей підвищення ефективності матеріальних потоків

Magee J.F.. Copacino W.C., Rosenfield D.M. Modern Logistics Management: Integration Marketing and Physical Distribution [Text]. - New York : John Wiley, 1985. | Логістика — це мистецтво управління потоком матеріалів і продуктів від зовнішнього джерела до споживача

Аникин Б.А. Коммерческая логистика [Текст]: учебник / Б.А. Аникин, А.П. Тяпухин. — М. : Велби : Проспект. 2005. — 432с. | Логістика — наука про планування, організацію, управління, контроль і регулювання переміщення матеріальних та інформаційних потоків у просторі й часі від їхнього первинного джерела до кінцевого споживача

Пономарьова Ю.В. Логістика [Текст]: навч. посіб. / Ю.В. Пономарьова. - К.: Центр навч. літ., 2003. – 192 с. | Логістика – теорія і практика управління матеріальними і пов'язаними з ними інформаційними потоками

Смехов А.А. Основы транспортной логистики [Текст] / А.А. Смехов. – М.: Транспорт, 1995. – 197 с. | Логістика – науковий напрямок, учення про планування, управління і спостереження (відстеження) під час переміщення матеріальних та інформаційних потоків у виробничих та енергетичних системах

Слід зауважити, що зазначене вище має базуватися на економіко-математичних методах, інакше може бути зведене до декларативного набору правильних гасел (як це спостерігається в деяких науково-популярних виданнях).

До економічної термінології СІНА поняття "логістика" увійшло в середині 50-х років. У 1954 р. Пол Кампере виявив необхідність дослідження такого боку маркетингу, як "фізичний розподіл". Через 8 років Пітер Друкер назвав розподіл "останньою межею" управління і визначив як "білу пляму". І Кампере, і Друкер були першими захисниками розподілу, котрий вони трактували як найважливішу складову бізнесу й економічної системи. Одночасно вони розглядали розподіл у тому розумінні, у якому ми тепер застосовуємо термін "фізичний розподіл". Однак таке поняття, як "логістика", вийшло за межі цього вузького визначення, в якому сам термін використовується тільки для розгляду розподілу матеріальних потоків.

Лише недавно сфера логістики, фундамент якої почав закладатися ще в 1950—60-х роках, цілком сформувалася як окрема дисципліна і вид діяльності.

У сучасній економіці вирізняють три етапи розвитку логістики.

Перший етап — 1960-ті роки, характеризується використанням логістичного підходу для управління матеріальними потоками у сфері звернення. Цей період характеризують два ключові положення:

1. Матеріальні потоки у виробництві — це одна система, а матеріальні потоки при зберіганні і транспортуванні — інша єдина система управління.

2. Інтеграція окремих функцій фізичного розподілу матеріалів може дати істотний економічний ефект. На цьому етапі розвитку логістики транспорт і склад починають працювати на один економічний результат за єдиним графіком і єдиною узгодженою технологією. Тара, в якій відвантажується вантаж, вибирається з урахуванням вживаного транспорту; у свою чергу, характеристики вантажу, що перевозиться, визначають вибір транспорту. Спільно вирішуються й інші завдання щодо організації транспортно-складського процесу. Головна перевага цього методу в тому, що весь матеріальний потік розбитий на складові, оскільки при вирішенні специфічних завдань потрібні інші методи й інша підготовка фахівців.

Другий етап у розвитку логістики припадає на 80-ті роки XX ст. Із погляду розвитку логістики цей період характеризується:

1) швидшим зростанням вартості фізичного розподілу;

2) зростанням професіоналізму менеджерів, що здійснюють управління логістичними процесами;

3) довгостроковим плануванням в області логістики;

4) широким використанням комп'ютерів для збору інформації та контролю за логістичними процесами;

5) централізацією фізичного розподілу;

6) чітким визначенням дійсних витрат розподілу;

7) визначенням і здійсненням заходів зі зменшення вартості просування матеріального потоку до кінцевого споживача. Цей етап характеризується тим, що виробництво розглядають разом зі зберіганням і транспортуванням, що дає змогу:—

скоротити запаси;—

підвищити якість обслуговування покупців за рахунок своєчасного виконання замовлень;—

поліпшити використання устаткування.

Третій етап стосується теперішнього часу і характеризується:

1) сучасними комунікаційними технологіями, що забезпечують швидке проходження матеріальних та інформаційних потоків, дають змогу здійснювати контроль всіх етапів руху продукту від первинного джерела сировини до кінцевого споживача;

2) розвитком галузей, пов'язаних із наданням послуг в галузі логістики.

На сьогодні логістичний підхід покликаний оптимізувати завдання доставки товару, коштів чи інформації до потрібного місця в потрібний час {just in time — найвідоміша вимога логістики).

Розвиток науково-технічного прогресу прискорив консолідацію інфраструктурних елементів, що слабо взаємодіють, у єдину логістичну систему. Цьому сприяли, у першу чергу, розвиток транспорту, систем передавання й обробки інформації, розвиток баз даних і удосконалювання транспортно-переміщу-вальних технологій. Моделювання, комп'ютерне і кваліфікаційне забезпечення пошуку і прийняття рішень надало можливість фахівцям реалізувати логістичний підхід у керуванні потоковими процесами і стимулювати прогресивні якісні зміни кожного впливового фактора у сукупності.

Зміни в технології транспортно-переміщувальних робіт, підвищення якості та розширення комплексу логістичних послуг впливають як на структуру і функції каналів розподілу, так і на процеси збуту в цілому.

Система розподільної логістики стає сильним конкурентним знаряддям і основою контролю в здійсненні виробничої та маркетингової діяльності.

Як справедливо підкреслюють Б.А. Анікін та А.П. Тяпухін, треба враховувати рівень системи, яка будується*68. Розподільна логістика є частиною логістики, що інтегрована в сферу розподілу. Інакше її називають маркетинговою логістикою. Це словосполучення точніше відображає особливості проходження товару на післявиробничому етапі в сучасних умовах. Маркетинг і логістика не просто доповнюють одне одного, а тісно взаємозалежні, що зображено на рис. 3.1.

*68: {Аникин Б.А. Коммерческая логистика [Текст]: учебник / Б.А. Аникин, А.П. Тяпухин. – М.: Велби: Проспект, 2005. – 432 с. }

Логістика у сфері розподілу є комплексом стратегічних, організаційних, фінансових та інших заходів, тісно пов'язаних між собою в гнучку систему керування матеріальними, інформаційними й іншими потоками у післявиробничий період.

У сфері збуту логістика — ефективний інструмент реалізації стратегії й тактики маркетингу. Одночасно у сфері розподілу (фізичного) маркетинг є інструментом реалізації логістичної стратегії й тактики. Процеси розподілу можна розглядати з позицій мікро- і макрологістики.

Макрологістика —