Контингент покупців роздрібної торгівлі складається з усіх без винятку членів суспільства, яке через низку причин є диференційованим за багатьма ознаками. Воно характеризується статевою і віковою структурою, категоріями соціального і інтелектуального розвитку, майнового стану і рівня матеріального забезпечення, що безпосередньо створює внутрішній конфлікт потреб усередині людської спільноти.

Конфлікт потреб покупців виявляється в різних підходах до формування потреб, які, власне, і повинні задовольнити роздрібні торговці, з боку представників молодого, середнього і старшого покоління. Зазвичай конфлікт потреб посилюється дисонансом у матеріальному забезпеченні потреб — молоде покоління при значних потребах не володіє належними коштами для їх забезпечення, тоді як зрілі люди при значно вищих статках більш помірно і виважено формують свої потреби і запити.

У багатьох країнах відбуваються незворотні демографічні зміни в структурі населення — поступовий процес старіння мешканців унаслідок скорочення народжуваності, міграції працездатного населення, зростання захворюваності і смертності, що об'єктивно позначається на суті і змісті торговельного середовища.

Кардинально змінюються підходи щодо організації торговельного обслуговування під впливом загального зростання рівня добробуту людей, упровадження в побут новітніх досягнень науки і техніки, створення нових виробничих і обслуговуючих технологій.

Зазначені причини є постійно діючим каталізатором розвитку й удосконалення роздрібного торговельного середовища, його трансформації і модифікації відповідно до вимог і потреб покупців (клієнтів), задоволенню яких і завдячують своїм існуванням роздрібні торговельні підприємства.

Динамічний розвиток роздрібного торговельного середовища в буквальному розумінні зводиться до постійного розв'язання конфлікту інтересів покупців і роздрібних торговців, які зазвичай є діаметрально протилежними. Цей конфлікт вирішується через знаходження консенсусу інтересів спільними зусиллями покупців, які зважують власні потреби через обмеження попиту, і роздрібних торговців, змушених обмежувати свої запити через розширення пропозиції товарів і послуг.

Роздрібне торговельне середовище

Роздрібне торговельне середовище являє собою складну систему взаємовідносин і процесів, які мають місце на роздрібному (споживчому) ринку за безпосередньої участі роздрібних торговельних підприємств (роздрібних торговців) і покупців.

У процесі функціональної взаємодії окремих елементів роздрібного торговельного середовища воно трансформується від узагальнюючого поняття споживчого ринку через конкретне місце його формування — роздрібне торговельне підприємство — до детального набору основних прийомів, методів, функцій діяльності роздрібного торговця — торгівлі-мікс (рис. 24.2).

Рис. 24.2. Схема роздрібного торговельного середовища

Верхній рівень роздрібного торговельного середовища умовно можна визначити як роздрібний або споживчий товарний ринок, який містить у собі такі елементи, як сукупність роздрібних торговців (торговельні системи, мережі, організації, фірми, підприємства, одиниці тощо), покупці і власне торгівля матеріальними благами — товарами і послугами.

Найактивніші елементи роздрібного торговельного середовища — торговельні підприємства (роздрібні торговці) становлять середній рівень цього середовища і характеризуються відмінностями в організаційній побудові і системній підпорядкованості, місці розташування й обраній стратегії торговельної діяльності.

Торгівля-мікс — це загальна сукупність прийомів і методів, що застосовуються в роздрібному торговельному середовищі для задоволення потреб покупців способом активного впливу на їхні інтереси і потреби. Торгівля-мікс включає такі складники, як закупівля товарів, формування торговельного асортименту, ціноутворення, реклама і товаропросування, управління торговельним підприємством, дизайн і оформлення магазину, обслуговуванім покупців, реалізація (продаж) товарів.

Усі елементи і складники роздрібного торговельного середовища є надзвичайно динамічними, а тісний взаємозв'язок між ними обумовлює мультиплікативну зміну всього середовища за умови значних змін усередині однієї з компонент. Разом з тим торговельне середовище не може бути тривалий час деформованим або розбалансованим; під впливом суто ринкових чинників воно швидко врівноважується і стабілізується.

Культура торгівлі та показники її рівня

В організації торгівлі важливе місце відводиться культурі здійснення торговельної діяльності, проведенню обслуговування клієнтів і споживачів. Дане поняття жодним чином не залежить від економічної моделі господарювання, а визначається загальними вимогами сучасності до рівня життєдіяльності членів суспільства.

Поняття культури торгівлі

Культура торгівлі як підсистема торговельного обслуговування являє собою сукупність матеріальних та духовних цінностей, вироблених спільно торговельними працівниками і споживачами в процесі повсякденної взаємодії включно із самим процесом розподілу спільно створених цінностей.

Суть культури торгівлі найповніше виявляється у взаємодії матеріальних і духовних засад. Матеріальна культура як наслідок реалізації знань, вроджених здібностей людини опосередковується в предметах, технологіях, засобах праці тощо. В торгівлі, як і в інших галузях людської діяльності, вона теж є уречевленою і виступає як важлива умова реалізації послуг. Проте для даної сфери господарювання характерним є спосіб реалізації товарів і послуг у формі безпосереднього спілкування за схемою "людина-людина", а тому тільки матеріальної культури в даному разі недостатньо для досягнення високої якості обслуговування покупців, на передній план виступає поняття духовної культури. Духовна культура сприяє формуванню в споживача раціональних потреб, уявлень та поглядів на товари, асортимент, рівень обслуговування, правові позиції, психологічні нахили та настрої, естетичні та моральні норми. Використання резервів у справі підняття духовної культури приховує в собі невичерпні можливості для залучення покупців.

Органічне поєднання матеріальної і духовної культури дозволяє кардинально підвищувати рівень торговельного обслуговування в цілому і її конкурентоспроможність зокрема.

До основних функцій підсистеми культури торгівлі належать:

- світогляд;

- оцінно-нормативна функція;

- комунікативна функція;

- інтегральна функція.

Складові елементи культури торгівлі

Підсистема культури торгівлі, своєю чергою, характеризується низкою складових елементів, до яких входять (рис. 24.3): якісний рівень товару, стан матеріально-технічної бази торговельного підприємства, рівень впровадження прогресивних методів обслуговування покупців, стан системи товаропостачання, культура праці працівників прилавка, етика й естетика обслуговування.

Рис. 24.3. Складові елементи підсистеми культури торгівлі

Якісний рівень товару є основоположним у підсистемі культури торгівлі і передбачає безумовну високу якість основного об'єкта торговельної діяльності, глибокий і широкий асортимент стабільного характеру. Товар, що надходить у торговельну мережу, повинен максимально повно задовольняти потреби і запити різних контингентів покупців незалежно від рівня їх доходів.

Матеріальне підґрунтя культури формує фактичний стан матеріально-технічної бази торговельного підприємства, яка безпосередньо залежить від наявних площ, їх пристосованості до конкретних форм і методів обслуговування, рівня технічної оснащеності торговельно-технологічним і допоміжним обладнанням.

Рівень упровадження прогресивних методів обслуговування визначає повноту створення максимальних зручностей покупцям при ознайомленні з асортиментом і вибором необхідного товару під час його відпуску і проведення розрахунків за покупку. Прогресивні методи доповнюються низкою основних і додаткових послуг, що сприяє закріпленню позитивного іміджу торговельного підприємства у покупців і розширенню контингенту обслуговуваних споживачів.

Ритмічне постачання роздрібного торговельного підприємства товарами, повнота і глибина асортименту безпосередньо залежить від поточного стану системи товаропостачання. Вона повинна бути максимально відпрацьованою, здатною до мобільної трансформації під впливом змін у попиті населення, виробничому асортименті товаровиробників чи торговому асортименті гуртових та інших посередників на ринку.

Культура праці працівників прилавку як складова культури торгівлі формується ергономічними, фізіологічними й естетичними зручностями роботи працівників торговельного закладу. Нормальні умови праці, дотримання норм освітленості, температурного режиму, забезпеченість працівників прилавка побутовими приміщеннями сприяють створенню оптимального мікроклімату в колективі, підвищенню продуктивності праці продавців у магазинах.

Етика обслуговування розпочинається із внутрішньої культури працівників роздрібних торговельних підприємств. Вона передбачає уважне, привітне і ввічливе ставлення продавців до різноманітних за типом темпераменту, широтою світогляду і культури покупців. З боку працівників торгівлі високий рівень етичної культури досягається вивченням основ психології і конфліктології, ретельним ознайомленням з товарами і їх властивостями, постійною готовністю до встановлення приязного контакту з покупцем незалежно від його поточного психічного стану.

Естетика обслуговування довершує низку складових елементів культури торгівлі, що жодним чином не применшує її ролі і значення в даній підсистемі. Для естетичної культури в галузі торгівлі важливого значення набуває високий рівень естетичного оформлення всіх компонентів процесу реалізації: товарів; засобів реалізації (обладнання і інвентарю), реклами та інформації; зовнішній вигляд торговельного закладу, його торгового залу і продавців тощо.

У практиці культура торгівлі полягає в оптимальному поєднанні культури і якості обслуговування.

Головною дійовою особою в роздрібній торгівлі залишається покупець — клієнт. Саме через призму його вражень і міри задоволення принесених ним у заклад торгівлі потреб необхідно оцінювати загальний рівень культури обслуговування в кожному конкретному підприємстві торгівлі.

Культура обслуговування покупців

Культура обслуговування покупців — це низка основних показників, що дозволяють характеризувати рівень обслуговування й естетичного оформлення роздрібного торговельного підприємства.

До таких показників відносять:

- стійкість асортименту;

- застосування прогресивних методів продажу товарів;

- надання системи послуг;

- затрати часу на здійснення купівлі;

- дотримання затвердженого режиму роботи;

- інтенсивність використання внутрішньо-магазинних засобів інформації і реклами;

- рівень професійної кваліфікації працівників магазину;

- естетичний вигляд працівників прилавка;

- рівень етичної культури продавців;

- естетичний і санітарний стан магазину;

- дотримання встановлених правил продажу товарів.

На основі наведених показників розраховується узагальнюючий показник рівня культури обслуговування покупців за формулою:

де Рк.обс — узагальнюючий показник рівня культури обслуговування покупців;

Кстаб — коефіцієнт стабільності асортименту товарів;

Зп.ст — значення показника стабільності асортименту товарів, балів;

Квпр — коефіцієнт впровадження прогресивних методів продажу товарів;

Зп.пр — значення показника впровадження прогресивних методів продажу товарів, балів;

Кс.пос — коефіцієнт системи послуг, що надаються в магазині;

Зп.пос — значення показника системи послуг у магазині, балів;

Кз.ч — коефіцієнт затрат часу покупців на обслуговування;

Зп.час — значення показника затрат часу покупців на обслуговування, балів;

Кзав — коефіцієнт