Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Функції елементів інфраструктури та їхні особливості за економічних умов, що сформувалися в Україні

Функції елементів інфраструктури та їхні особливості за економічних умов, що сформувалися в Україні

Ринкова інфраструктура за допомогою своїх елементів виконує різноманітні функції. В економічній літературі, зокрема у книзі Е.Н. Ястремської і Д .В. Райко, подано класифікацію за спрямованістю діяльності на окремі складові процесу товарного обігу:*

зниження ступеня ризику завдяки різним видам страхування, аудиторської діяльності, консалтинговим, сертифікаційним послугам;*

прискорення обігу оборотних коштів за рахунок факторингу, брокерських і маклерських послуг, якісної і швидкої контрактної добірки працівників і підрядчиків, застосування вдосконалених спеціальних засобів зв'язку;*

розвиток підприємств за рахунок розширення діяльності оренди і лізингу, емісії цінних паперів, професійної підготовки і перепідготовки працівників у сфері менеджменту, інжинірингу; за рахунок подальшого зростання дрібних і середніх підприємств;*

сприяння маркетингу щодо доведення товарів і послуг до споживачів із застосуванням реклами й інших засобів просування, використання прикладних дослідницьких робіт з вивчення попиту споживачів, місткості конкретних ринків.

Суттєвою класифікаційною ознакою розподілу функцій є склад і характер послуг, які надають під час їх виконання. За цією ознакою А.С. Савощенко*23 виокремлює такі групи функцій:

*23: {Савощенко А.С. Інфраструктура товарного ринку [Текст] : навч. посіб. / А.С. Савощенко. — К.: КНЕУ, 2005. — 336 с}—

торговельно-посередницькі;—

посередницькі;—

інформаційні та організаційно-комерційні;—

виробничо-технологічні;—

транспортно-експедиторські (логістичні);—

орендні (лізингові);—

розрахунково-кредитні;—

страхові, аудиторські тощо.

Кожна із цих груп функцій передбачає конкретні види робіт, що їх виконують суб'єкти інфраструктури товарного ринку.

За сучасних умов найбільша частка припадає на торговельно-посередницькі функції. До них зазвичай належать закупівля товарів у виробників та продаж їх споживачам; визначення попиту на товари й розміщення замовлень на їх виготовлення серед товаровиробників; закупівля товарів на замовлення споживачів; дрібнооптова та роздрібна торгівля; продаж товарів споживачеві у формі спеціально скомплектованих партій товару; продаж товарів та забезпечення ними споживачів за погодженим графіком тощо.

Суттєві особливості має виконання посередницьких функцій, тобто діяльність суб'єктів господарювання, які діють між двома іншими суб'єктами товарного ринку, щодо встановлення між ними взаємозв'язку стосовно обміну товарами або у вигляді інформаційно-комерційних послуг. Посередник здійснює зв'язок із виробником необхідних споживачеві товарів та послуг, отримує інформацію про наявність, умови їх продажу, створює умови для проведення торговельних переговорів та укладання відповідних угод. Важливою функцією посередника є пошук вільних виробничих потужностей із виконання спеціальних високотехнологічних різновидів робіт і надання цієї інформації зацікавленим суб'єктам господарювання. Виконання посередницьких функцій безпосередньо не пов'язане зі здійсненням актів купівлі-продажу, але робить цей процес упорядкованим, надійним і взаємовигідним*24.

*24: {Ибрагимов Л.Л. Инфраструктура товарного рынка [Текст] / Л.А. Ибрагимов. — М.: ПРИОР, 2001. — 256 с.}

Інформаційні й організаційно-комерційні функції охоплюють діяльність із надання суб'єктам ринкових відносин комерційної інформації, яка містить відомості, необхідні для організації закупівель та збуту продукції, і насамперед інформації про потенційних виробників товару, ціну товару, способи доставки вантажів тощо. Важливу роль у реалізації цих функцій відіграють рекламні фірми та виставкові центри. Реклама дає споживачеві змогу отримати широку й об'єктивну інформацію про якість, ціну, способи використання та інші деталі, які покупцям треба знати, щоб зробити правильний вибір. Аналогічні завдання виконують і виставкові центри. Вони інформують зацікавлених суб'єктів про наявність певного товару, певної марки, повідомляють, що товар характеризується певними якісними та споживчими показниками, демонструють його відмінності та переваги над аналогами в процесі використання. Великим попитом користується маркетингова інформація, що містить результати аналізів і прогнози кон'юнктури ринку певного виду товару, ціни, прогнозові обсяги попиту та пропозиції товару, його асортимент, рівень конкуренції та інші показники ринкового механізму. Виконання цих послуг пов'язане з необхідністю вдосконалення державного статистичного обліку, що має відображати не лише стан товарного ринку, а й діяльність суб'єктів ринкової інфраструктури. Без систематичного розроблення, накопичення, аналізу й оприлюднення такої інформації неможливі ані державне регулювання сфери обігу товарів, ані дія механізмів ринкового саморегулювання*25.

*25: {Абчук В.Л. Коммерция [Текст]: учебник / В.А. Абчук. — СПб. : Изд-во Михайлова В.А., 2000. — 476 с.}

Виробничо-технологічні функції пов'язані з продовженням процесу виробництва у сфері обігу. Це функції з надання товарам підвищеної виробничої готовності, з попередньої підготовки матеріальних ресурсів до споживання, із запровадження ресурсозберігаючих технологій тощо. Ця група тісно пов'язана з транспортно-експедиторськими функціями, які мають на меті транспортування товарів до місць споживання, формування оптимальних маршрутів перевезення та вибір раціональних видів транспорту, укладання договорів на перевезення товарів за узгодженими графіками тощо.

Лізингові функції зумовлені розвитком прокату технічних засобів, наданням у довгострокову оренду товарів виробничо-технічного призначення тривалого використання. Розрахунково-кредитні та страхові функції передбачають такі види діяльності, як фінансові розрахунки, товарне кредитування, страхування комерційних ризиків*26.

*26: {Основы коммерции [Текст] : учеб. пособие. / В.О. Бахарев, М.И. Тропацкий, В.В. Щербаков. — СПб.: Изд-во С.-Петербург, гос. ун-та экономики и финансов, 1995. — 95 с.}

Обсяг і видовий склад послуг, які надають суб'єкти ринкової інфраструктури, залежать від багатьох чинників, передусім від рівня науково-технічного розвитку самих суб'єктів, адекватності їхньої матеріально-технічної бази вимогам сучасного ринку.

Регулювання товарного ринку може здійснюватися, по-перше, за допомогою власного ринкового механізму, основними елементами якого є конкуренція, прибуток, ціна, попит і пропозиція, а по-друге, державою — прямо або побічно.

Щодо першого, з урахуванням умов, в яких наявна конкуренція, М.І. Белявцев і Л.В. Шестопалова*27 розрізняють чотири типи ринкової структури: ринок чистої конкуренції; ринок монополістичної конкуренції; олігополістичний ринок; абсолютно монополізований ринок.

*27: {Белявцев МІ. Інфраструктура товарного ринку [Текст] / М.Л. Белявцев, Л.В. Шестопалова. — К.: Центр навч. літ., 2005. — 416 с.}

Ринок чистої конкуренції має такі ознаки:

1) кількість продавців і покупців настільки велика, що вони не здатні істотно вплинути на ринкові процеси і, перш за все, на ціни;

2) всі продавці пропонують для продажу однакові, ідентичні за властивостями товари та послуги, так званий стандартизований товар, який не припускає індивідуальних характеристик товару, особливих товарних знаків і марок;

3) усі продавці і покупці володіють повним обсягом інформації про ціни, товари, попит і пропозицію;

4) покупці і продавці можуть вільно входити на ринок і покидати його, оскільки не встановлено ніяких законодавчих, фінансових, технологічних обмежень і бар'єрів;

5) усі матеріальні, фінансові та інші ресурси мобільні, учасники можуть вільно залучити потрібні ресурси.

Головною обставиною на ринку чистої конкуренції є те, що ціна тут практично не залежить від бажань і дій окремих суб'єктів — вона встановлюється під впливом попиту та пропозиції ринку. Оскільки на ринку чистої конкуренції умови продажу задані, а всі його учасники перебувають у рівноправному становищі і ніхто з них не може вплинути на рівноважну ціну, то змагання між ними виникає у прагненні продати більше свого товару за нижчою, "своєю" ціною за інших рівних умов.

Продавець товару може поліпшити свої позиції на подібному ринку лише шляхом зменшення витрат на виробництво продукції або її якісного вдосконалення. Завдяки зниженню ціни він збільшує обсяг продажу та одержуваний прибуток доти, доки інші продавці такого товару також не знизять ціну. Таким чином, завдяки вільній конкуренції на ринку досягається одночасний виграш продавця і покупця, що купує товари за нижчими цінами, відбувається перерозподіл суспільних ресурсів на користь того, хто працює найефективніше. У цьому принципова перевага такого виду ринку. Проте ринок чистої конкуренції — це значною мірою абстрактна теоретична модель. Його в чистому вигляді ніде і ніколи не було. Але все-таки в економічній практиці є ринки деяких товарів (наприклад, ринок сільськогосподарської продукції), які найбільше відповідають критеріям такої ринкової структури. Причому товари на цих ринках у всіх виробників повністю ідентичні й останні володіють повною інформацією про зміни ситуації. Все це підтверджує необхідність використання для такого ринку особливої — "біржової" — форми організації*28.

*28: {Основы коммерции [Текст] : учеб. пособие / В.О. Бахарев, М.И. Тропацкий, В.В. Щербаков. — СПб.: Изд-во С.-Петербург, гос. ун-та экономики и финансов, 1995. — 95 с.}

Ринок монополістичної конкуренції є ринковою структурою, в якій відносно велика кількість продавців пропонує для продажу схожу, але не ідентичну продукцію. При цьому кожна з фірм, представлена на ринку монополістичної конкуренції, може відчувати себе відносно незалежною, не надаючи значення реакції інших фірм. Як приклад можна назвати мережу ресторанів, станцій технічного обслуговування, сферу банківських послуг, книговидання, туризм, виробництво верхнього одягу, взуття, безалкогольних напоїв, прального порошку, комп'ютерів, парфумерно-косметичних товарів тощо.

В умовах монополістичної конкуренції диференціація продукту здійснюється не тільки за його виглядом і призначенням, ай за якістю, рекламуванням, організацією торгівлі, способом залучення покупців, тобто важелем конкуренції стають не тільки ціни, але й нецінові чинники.

Важливою характеристикою монополістичної конкуренції є можливість необмеженого проникнення нових конкурентів на ринок. Причому виробники, що працюють на цьому ринку, не є великими підприємствами, а тому потрібний їм початковий капітал порівняно невеликий*29.

*29: {Абчук В А Коммерция [Текст]: учебник / В.А. Абчук. — СПб. : Изд-во


Сторінки: 1 2 3 4