роздрібної та оптової торгівлі, а саме: магазини (продовольчі, непродовольчі, змішані, спеціалізовані, неспеціалізовані, універмаги, універсами, будинки торгівлі, торговельні центри тощо); палатки, кіоски; лотки, розвозки тощо; фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски громадського харчування, оптові бази, товарні склади, склади-холодильники, склади-магазини, елеватори тощо; ринки; скупки, ломбарди, ювелірні майстерні; автозаправні станції (АЗС); ательє мод; виробничі, заготівельні та інші організації системи споживчої кооперації України; аптеки, аптечні кіоски; інші об'єкти суб'єктів господарювання.
Усі ЗВТ допускаються до застосування у торговельній діяльності тільки після їх державної повірки чи метрологічної атестації, що виконуються Територіальними органами Держспоживстандарту України. Позитивні результати повірки ЗВТ засвідчуються відбитком повірочного тавра та (або) свідоцтвом про повірку. Відбиток повірочного тавра ставиться на пломбу. Якщо в результаті повірки ЗВТ визнається непридатним до застосування, орган метрологічної служби видає довідку про непридатність ЗВТ та (або) гасить попереднє тавро.
У разі пошкодження відбитка повірочного тавра чи пломби або втрати свідоцтва ЗВТ вважається неповіреним.
ЗВТ, що застосовуються у торговельній діяльності, повинні мати заводський та інвентарний номери, бути закріплені за конкретним працівником, який зобов'язаний знати правила роботи, порядок технічного обслуговування та строки їх подання на державну повірку.
Ваги, гирі, вимірювальні інформаційні системи та інші засоби вимірювань маси, що застосовуються для визначення кількості товару в присутності покупця, встановлюються на робочих місцях таким чином, щоб покупці мали змогу бачити весь процес вимірювання маси та відпуску товару.
Настільні засоби вимірювання маси встановлюються на міцному стійкому столі, конструкція якого не допускає будь-яких прогинів, коливань та вібрацій. Забороняється встановлювати положення стрілок циферблатних вагів на нульову відмітку шкали за допомогою регулювання ніжок, а також встановлювати ваги по рівню за допомогою підкладання під ніжки будь-яких предметів.
Забороняється встановлення засобів вимірювань маси, які мають шкалу, або електронний відлікові їй пристрій (дисплей) під кутом до покупця, закривати (товаром, інвентарем) шкалу (дисплей), вантажоприймальну платформу та пломбу з відбитком державного повірочного тавра.
Засоби вимірювань маси з живленням від електричної мережі встановлюються у приміщеннях, умови в яких відповідають вимогам експлуатаційної документації і де є можливість їх під'єднання до заземлювального контуру.
Забороняється визначення маси товару в діапазоні нижче найменшого значення діапазону зважування:*
для вагів настільних з найбільшим значенням діапазону зважування 2, 5,10 та 20 кг — відповідно 20, 50,100 та 200 грамів;*
для вагів лоткових з найбільшим значенням діапазону зважування 10 кг — 500 грамів;*
для електронних вагів з реєстрацією маси, ціни та вартості — 40 грамів;*
для вагів пересувних, врізних та стаціонарних — нижче 5% найбільшого значення діапазону зважування.
Міри довжини та об'єму, характеристика та правила експлуатації
При продажу тканин, ватину, килимових доріжок, тюлю, мережив, кабелів, шнурів, інших метражних матеріалів застосовують лінійні вимірювачі — дерев'яні (з деревини твердих порід) і металеві метри. Кінці метра закріплюють металевими наконечниками, а з обох боків наносять шкали з найменшою поділкою 0,5 см. На метр наносять марку виробника, позначення довжини і тавро. Тавро державної повірки ставиться посередині метра та на обох наконечниках. Наконечники міцно, без гойдань скріплюються з дерев'яним бруском. Метри повніші бути прямолінійними, мати гладку чисту поверхню, без задирок, тріщин, іржі. Гострі грані їх повинні бути притуплені, торці мати однакову ширину, а цифри і шкали бути чіткими, рівними, ясними. Максимальні допуски погрішності для метрів металевих — ±1 мм, а дерев'яних — ±1,5 мм.
Забороняється користуватися складними м'якими метрами або нанесеними на прилавок відмітками.
Для відмірювання рідин застосовують міри об'єму — металеві або скляні кухлі, мензурки, паливо-роздавальні колонки, дозатори, торговельні автомати.
Металеві кухлі з харчового алюмінію циліндричної форми місткістю 0,25; 0,5:1 та 2 л використовують при відпуску молока, а кухлі з лудженої сталі — часу. Ручка кухля може бути дугоподібною або видовженою з гаком для підвішування на кромці тари. На кухлі ставиться позначка його місткості, марки виробника і тавро.
Скляні мірні кухлі місткістю 0,25 і 0,5 л призначені для відпуску пива, квасу. На верхню гладку частину кухля паралельно її краю наноситься риска (кругова або довжиною не менше 25 мм), яка слугує покажчиком місткості. На скляних кухлях є позначка місткості, марки заводу, а також витравлюють тавро.
Мензурки являють собою скляні стакани конічної або циліндричної форми місткістю 0,1 і 0,2 л; їх застосовують для відпуску соків і винно-горілчаних виробів.
Мензурки мають дві кругові риски: в мензурки 0,1 л — 0,05 л і 0,1 л, у мензурки 0,2 л — 0,15 і 0,2 л. Мензурка наповнюється до відмітки відповідного об'єму по нижньому меніску. Не дозволяється користуватися мензурками лабораторного типу з дрібними поділками.
Ручні міри об'єму повинні виготовлятися з доброякісних матеріалів, мати правильну форму, на їх поверхні не повинно бути тріщин, іржі, зім'ятості й інших пошкоджень. В металеві кухлі рідину наливають врівень з краями, а в скляні -— на рівні риски. Процес вимірювання та відпуску рідини із застосуванням мір місткості, дозаторів для вимірювання об'єму рідини виконується таким чином, щоб покупець міг спостерігати його від початку до кінця. Вимірювання та відпуск рідини, кількість якої за відповідними нормативними документами вимірюється в одиницях маси (рослинна олія, мед, сметана тощо), дозволяється тільки після її зважування. Продаж таких продуктів із застосуванням засобів вимірювання об'єму забороняється.
Вимірювання кількості рідини із застосуванням паливо- та мастилороздавальних колонок повинно виконуватися згідно з вимогами експлуатаційної документації підприємства-виробника. Перед початком роботи оператор АЗС повинен перевірити об'єм разової дози, застосовуючи зразкові мірники 2-го розряду місткістю 10 та 50 л. Під час роботи колонки за температури навколишнього повітря за межами діапазону 20±5 °С повинна враховуватись поправка на зміну місткості зразкового мірника за таблицею 5 МИ 1864-88. При вимірюванні палива у ручному режимі та режимі з дистанційним управлінням колонка повинна автоматично установлювати показання лічильника разової дози у нульове положення. Показання лічильника разової дози повинні залишатися до зняття роздавального крана з кронштейна колонки наступним покупцем
Література
1. Бершн Б, Зване Д. Розничная торговля: стратегический подход: Пер. с англ. — М.: Изд. Дом "Вильяме", 2003. — 1184 с.
2. Бизюк В. И. Торгово-технологическое оборудование: Учебник. — М.: Экономика, 1990.— 190 с.
3. Бланк И. А. Торговый менеджмент. — К.: УФИМБ, 1997. — 408 с.
4. Бурмистров В. Г. Организация торговли непродовольственными товарами. — М. Экономика, 1988. — 304 с.
5. Виноградова С. И. Организация и технология торговли: Учебник. — Ми., Высшая школа, 1998.—224 с.
6. Даненбург В., Монкриф Р., Тейлор В. Основы оптовой торговли. Практический курс / СПб. "Нева-Ладога-Онега",1993. — 212 с.
7. Дашков Л. П., Памбухчиянц В. К. Коммерция и технология торговли: Учебник для студентов высших учебных заведений. — 4-е изд., перераб. и доп.- — М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К °", 2002. — 596 с.
8. Дашков Л. П., Памбухчиянц В. К. Организация, технология и проектирование торговых предприятий: Учебник для студентов высших учебных заведений. — 5-е изд., перераб. и доп. — М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К° ", 2003. — 520 с.
9. Джоунз Г. Торговый бизнес: Как организовать и управлять: Пер. с англ. — М.: ИНФРА-М, 1996. — 304 с.
10. Електронна комерція: / А. Береза, І. Козак, Ф. Левченко та ін. — К.: КНЕУ, 2002. —326 с.
11. Егоров В. Ф. Организация торговли. — СПб.: "Питер", 2004. — 352 с.
12. Киселев Ю. И. Электронная коммерция: практическое руководство. — СПб.: ООО "Диа Софт Ю.П.", 2001. — 224 с.
13. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг (за ред. проф. Апопія В. В., проф.. Гончарука Я. А.). — Львів, Видавництво ЛКА, 2001. — 450 с.
14. Котлер Ф.у Армстронг Г. Основы маркетинга: пер. с англ..К.; М.; СПб.: Изд. Дом "Вильяме", 1998. — 1056 с.
15. Леви М., Вейти Б. А. Основы розничной торговли: Пер. с англ. — СПб: изд-во "Питер", 1999. — 448 с.
16. Мазаракі А. А., Лігоненко Л. О., Ушакова Н. М. Економіка торговельного підприємства: Підручник (Під ред. Н. М. Ушакової). — К.: Хрещатик, 1999. — 800 с.
17. Мерчандайзинг: Управление розничными продажами.— М.: Изд-во Жигульского, 2002. —223 с.
18. Мізюк Б. М. Системне управління. — Львів, Видавництво ЛКА, 2004. — 388 с.
19. Новиков М. Л. Организация торговли непродовольственными товарами. — М. Экономика, 1989. — 239 с.
20. Организация и технология торговых процессов: Учебник / Ф. Г. Панкратов, Э. А. Арустамов, П. Ю. Балабан и др.; Рук. авт. колл. Ф. Г. Панкратов. — М.: Экономика, 1990. —304 с.