У своєму прагненні прискорити соціально-економічне зростання керівництво радянської держави не взяло до уваги економічні можливості системи одержавленого соціалізму. Так, на перших етапах перебудови спостерігалися високі темпи зростання капіталовкладень, поліпшилась динаміка основних загальноекономічних показників, зростав імпорт. Однак висока інвестиційна активність за низької ефективності капіталовкладень призвели до "перегріву" економіки і неминучої в такій ситуації інфляції. Вона виникла спочатку в інвестиційній сфері, а потім поширилася і на всю економіку.

Надалі з усією гостротою постала проблема дефіциту державного бюджету. Внаслідок непродуманих заходів антиалкогольної кампанії, падіння світових цін на нафту, з одного боку, і зростання соціальних витрат, з іншого, дефіцит державного бюджету СРСР зріс із 18 млрд. крб п 1985 p. (1,8% ВВП) до 90 млрд. крб. в 1989 р. (8,7% ВВП).'

Фактична відміна централізованого контролю над фондами оплати праці підприємств призвела до того, що в 1989 р. вона зросла на 10.9%. а обсяг промислового виробництва - лише на 1.7%.2 Зростала невідповідність між попитом та пропозицією на споживчому ринку, погіршилась якість товарів, які на нього надходили.

Системна криза одержавленого соціалізму в середині 90-х pp. спричинила жорстку боротьбу між центральними та новими органами влади в союзних республіках. Вона охоплювала практично все коло жити по важливих проблем їх подальшого розвитку, що врешті-решт призвело до краху адміністративно-командної системи в СРСР.

Окрім Радянського Союзу, криза також охопила і більшість країн колишньої системи соціалізму, що є підтвердженням загальної тенденції розвитку державного соціалізму.

Вихід українського суспільства з цього глухого кута вбачається у здійсненні перетворень в усіх сферах його життєдіяльності. В політичній сфері такі перетворення означають відмову від домінування однієї партії та перехід до багато партійної системи парламентської демократії; у соціальній - відхід від патерналістського стану держави і здійснення політики рівних стартових можливостей для кожного громадянина; в духовній - засвоєння суспільством та кожним його членом кращих надбань людської цивілізації; в економічній - роздержавлення і приватизація власності, становлення регульованої ринкової економіки.

Розвиток останньої супроводжується руйнівними процесами кризового характеру, що негативно впливає на стан усіх складових суспільних відносин. Це потребує регулюючого впливу держави на функціонування і розвиток ринкової економіки. Таке втручання має бути збалансованим, базуватись не на адміністративних методах впливу на економіку, не подавляти активної підприємницької діяльності людей. Те соціальне розшарування населення, яке є об'єктивним процесом розвитку ринкової економіки, необхідно зменшувати за допомогою соціальних компенсаторів.

Кінцевою метою ринкових перетворень у нашій країні є побудова соціальної ринкової економіки, в якій поєднуються принципи свободи ринку з принципами соціальної компенсації. Це потребує кардинальних змін в економіці України, котрі передбачають:–

роздержавлення і приватизацію об'єктів власності, всебічне сприяння розвитку підприємництва;–

формування національного ринку з відносним поділом його на складові та сучасною інфраструктурою, розвиненими ринковими господарськими зв'язками;–

становлення нових мотиваційних механізмів розвитку підприємств та продуктивної зайнятості працівників;–

демонополізацію економіки та упередження формування нових монополій, перехід до вільного ціноутворення у поєднанні з регулюючим впливом держави;–

здійснення грошово-кредитної та фінансової політики, що спрямовані на регулювання грошової маси в обігу;–

створення дієвої системи соціального захисту населення з метою його адаптації до ринкових перетворень та попередження, деградації, пом'якшення ризиків;–

реалізацію активної інвестиційної політики, яка забезпечила б структурну перебудову економіки та її соціальну переорієнтацію.

Отже, ринкові перетворення в економічній сфері постсоціалістичних країн мають спрямовуватись на утвердження засад соціально орієнтованого господарства.

Існування в недалекому минулому цілого ряду держав, де панувала адміністративно-командна система, породило наявність перехідного періоду в їх існуванні.

Література

Базилевич В. Д., Баластрик Л. О. Макроекономіка: Навч. посібник. - К.: Атіка, 2002.

Барр Р. Политическая экономия: В 2-х т. / Пер. с франц. - М.: "Международные отношеня", 1994.

Башнянин Г. /., Лазур П. Ю., Медведев В. С. Політична економія. - К.: Ніка-Центр: Ельга, 2000.

Беляев О. О., БебелоА. С. Політична економія: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. Білорус О. Г. Економічна система глобалізму. - К.: КНЕУ, 2003. Бобров В. Я. Основи ринкової економіки і підприємництва: Підручник. - К.: Вища шк., 2003.

Брагинский С. В., Певзнер Я. А. Политическая экономия: дискуссионные проблемы, пути обновления. - М.: Мысль, 1991. Бугулов В. М. Ціноутворення в умовах ринку: Навч. посібник. - К., 1998. Бьюкенен Дж. Конституция экономической политики. Расчет согласия. Границы свободы. - М., 1997. Васильченко В. С. Державне регулювання зайнятості: Навч. посібник. - К.: КНЕУ,

2003.

Васильченко В. С. Ринок праці та зайнятість (навчальний посібник). - К., 1996. Валовой Д. В. Рыночная экономика. Возникновение, эволюция и сущность. - М.: ИНФРА-М, 1997.

Гаврилишин О. Основні елементи теорії ринкової системи. - К.: Наук, думка, 1992. Гальчинський А. С. Теорія грошей: Навч. посібник. - К.: Основи, 2001. Гальчинський А. С, Єщенко П. С, Палкін Ю. І. Основи економічної теорії:

Підручник. - К.: Вища школа, 1995. Глобалізація і безпека розвитку / Кер. авт. кол. О. Г. Білорус. - К.: КНЕУ, 2001. Гош А. П. Політична економія капіталізму і післясоціалістичного перехідного суспільства: Підручник. - К., 1999.

Довбенко М. В. Сучасна економічна теорія (Економічна нобелеологія): Навч. посібник. - К.: Видавничий центр "Академія*', 2005. Доповіді з окремих питань соціального та економічного становища України. - К.:

Держкомстат України, 2006. Єрохін С. А. Структурна трансформація національної економіки (теоретико-методологічннй аспект) / Наукова монографія. - К.: Світ Знань, 2002. Єщенко П. С, Палкім Ю. І. Сучасна економіка: Навч. посіб. - К.: Вища шк., 2005. Економічна активність населення України 2005 / Стат. збірник. Держкомстат

України. - К., 2006.

Економічна енциклопедія: У 3-х т. / За ред. С. В. Мочерного. - К.: Академія, 2000. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В. Д. Базилевича. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2004. Заблоцький Б. Р Перехідна економіка: Посібник. - К.: Академія, 2004. Задоя А. А., Петруня Ю. Е. Основы экономики: Учеб. пособие. - К.: Виша шк.;