Сократ: А той, хто робить належним чином і в належний час, справедливий? Друг: Так.

Сократ: Адже він це робить в силу знання. Друг: Як же інакше?

Сократ: Виходить, справедлива людина справедлива в силу знання? Друг: Так.

Сократ: А несправедливий буває несправедливий у силу того, що протилежне справедливості? Друг: Очевидно.

Сократ: Виходить, справедлива людина справедлива в силу мудрості? Друг: Так.

Сократ: А справедливий несправедливий по неуцтву? Друг: Схоже що так.

Сократ: Очевидно та мудрість, що залишили нам у спадщину предки, і є справедливість, а залишене ними неуцтво -несправедливість?

Друг: Очевидно.

Сократ: А люди неосвічені по добрій волі чи мимоволі? Друг: Мимоволі.

Сократ: Значить вони мимоволі і несправедливі? Друг: Очевидно.

Сократ: А, несправедливі люди погані? Друг: Так.

Сократ: Отже, вони мимоволі несправедливі і погані? Друг: Безсумнівно, так.

Сократ: А чинять вони несправедливість, тому що несправедливі? Друг: Так.

Сократ: Значить по неволі? Друг: Звичайно.

Сократ: Адже добровільне і виникає по неволі. Друг: Розуміється, ні.

Сократ: И несправедливий вчинок виникає в силу несправедливості вдачі? Друг: Так.

Сократ: Несправедливість же зневолена? Друг: Так, зневолена.

Сократ: Отже. Люди бувають несправедливими і роблять несправедливі вчинки мимоволі? Друг: Здається так, мимоволі. Сократ: Виходить, поет не збрехав? Друг: Здається, ні.