повернення до полігамії як моральної норми за колективної форми власності, але фактично було зроблено все, щоб полігамія переважала у відносинах чоловіка і жінки. Християнська мораль у нашій країні була розтоптана, духовні храми знищено. Мільйони, переважно чоловіків пішли на «гражданскую» та інші війни; мільйони були заслані в табори, що призвело до різкої диспропорції у співвідношенні чоловіків і жінок. Формально моногамна молода сім'я, однак, перші 10-15 років подружнього життя, коли й відтворюється потомство, жила по «общагах», нерідко в різних кімнатах, щорічно мільйони радянських чоловіків і жінок за профспілковими путівками порізно їздили в санаторії й курорти. Доходило до анекдотів. 1954 рік, освоєння цілини, щоб виконати рознарядку з відправки випускників на цілину, чоловіка посилають у Казахстан, а жінку —в Чернігівську область.
Уся оця руйнація повернула нам полігамію, з усіма її наслідками. Річ не лише в масовому поширенні так званих «випадкових статевих зв'язків», а в шлюбній реальності. За 2001 рік в Україні зареєстровано 309602 шлюби і 181334 розлучення, або 58,6% числа шлюбів. Отже, переважна більшість шлюбів розпадається, потім повторюється в новому варіанті, ще раз повторюється (правда, не у 100% випадків ).
З поверненням у XX ст. в Україну полігамії вбивства дітей в утробі матері (аборти) набули гігантських розмірів і з початку 60-х років перевищили дітонародження; венеричні хвороби зросли в сотні разів, пияцтво й наркоманія збільшилися в десятки і сотні разів. Все це врешті-решт призвело до вимирання нації на початку 90- х років XX ст., темпи якого наростають.
Зупинився природний приріст людності в Європі. Після французької революції, врахувавши досвід жовтневої революції, її народи стали на шлях побудови т. з. громадянського суспільства. Тепер на планеті проживає 6 млрд. людей. Один мільярд належить до країн, де людність вимирає або практично зупинилась у своєму природному розвитку. Це — країни Європи і Північної Америки. Цей мільярд, що становить 16% людської спільноти, споживає тепер 90% земних благ. У стосунках чоловіків і жінок тут переважає тіньова полігамія. Решта п'ять мільярдів відноситься до країн, де людність потужно зростає. Це передовсім Китай, Індія та мусульманський світ. Тут панує моногамія. Співвідношення двох діаметрально протилежних спільнот 1:5. Але вже через п'ять десятиліть воно зміниться до 1:8, а далі ще зменшуватиметься не на користь теперішнього мільярда.
У нашому суспільстві, тобто в суспільстві європейського, західного типу, історична тенденція полягає в переході від суворої моногамії, коли вступ у повторний шлюб навіть у випадку овдовіння було ускладнено (особливо для жінок) до моногамії серійної, коли повторні шлюби стають звичайною справою.
Демографія як наука про відтворення населення вивчає процес формування шлюбних союзів (і їх розпад), тобто масовий процес зміни шлюбних статусів — шлюбність, розлучу- ваність, овдовіння, а також розподіл населення за шлюбним статусом, тобто шлюбною структурою. Питання шлюбної і сімейної структури було висвітлене в розділі 3. Тому в цьому розділі розглянемо основні характеристики головного компонента масового процесу зміни шлюбних статусів — шлюбність, розлучуваність.
Шлюб і сім'я
У демографії сім'єю називають ґрунтовану на шлюбі або кровній спорідненості спільноту, члени якої пов'язані спільними побутом і бюджетом, взаємною моральною відповідальністю та взаємодопомогою. Сім'я являє собою одну з найважливіших соціальних інституцій, яка забезпечує відновлення генерацій людей. Демографічне вивчення сім'ї передбачає її дослідження як осередка відтворення населення, й тому на перший план висувається перш за все її репродуктивна функція, яку розглядають у тісному зв'язку з іншими соціальними функціями сім'ї. Водночас об'єктом вивчення є сам процес утворення й розвитку сімей, або демографічний розвиток сім'ї.
Демографічний розвиток сім'ї — це ті зміни у складі родини, які безпосередньо впливають на процес відтворення населення. Вони включають такі події, як укладання шлюбу, народження дитини, розлучення, смерть когось із членів сім'ї. Кожна з цих подій змінює демографічний статус сім'ї й переводить її в новий соціально-демографічний стан. Розвиваючись, сім'я проходить ряд етапів, які називають життєвим циклом сім'ї, або моделлю розвитку сім'ї.
Життєвий цикл сім'ї має такі етапи: утворення сім'ї — укладання першого шлюбу; початок дітонародження — народження першої дитини; завершення дітонародження — народження останньої дитини; утворення «порожнього гнізда» — укладання шлюбу й виокремлення із сім'ї останньої дитини; припинення існування сім'ї — смерть одного з членів подружжя. Кожна людина протягом життя проходить певні етапи життєвого циклу сім'ї, будучи спочатку дитиною, потім чоловіком (дружиною), далі батьком, прабатьком.
Шлюбність
Якщо поняття шлюб належить до соціального інституту, а поняття брати шлюб (одружуватися) характеризує індивідуальний акт створення подружжя чоловіком і жінкою, то термін шлюбність означає масовий процес формування шлюбних пар у населенні як сукупності поколінь або в поколінні як сукупності людей.
У демографії поняття шлюбність вживають й у ширшому розумінні як масовий процес формування і розпаду шлюбних союзів, процес формування шлюбної структури населення. У цьому надзвичайно широкому контексті шлюбність містить у собі і процеси розлучуваності й овдовіння.
Шлюбність перебуває в найтіснішому зв'язку з відтворенням населення, виступаючи як один з найважливіших факторів народжуваності і смертності. Це, а також її власна роль у соціальних процесах і долях людей визначає важливість демографічного і соціологічного вивчення шлюбності і шлюбної поведінки.
Література
1. Аннотированная библиография работ по проблемам семьи в СССР (1957-1971 гг.). - М., 1972. - Вып.1-2.
2. Антонов А.И., Борисов В.А. Кризис семьи и пути его преодоления: Научныш доклад. — М., 1990.
3. Белова В.А. Повторные браки и рождаемость // Социально-демографические исследования брака, семьи, рождаемости и репродуктивныгх установок. — Ереван, 1983.
4. Белова В.А. Число детей в семье. — М., 1975.
5. Ьестужев-Лада И.В. Семья и быт: ретроспектива и перспектива // Социально-демографические проблемы развития советского общества. — М., 1982.
6. Ьондарская Г.А. Рождаемость в СССР: Этнодемографи- ческий аспект. — М., 1977.
7. ЬорисовВ.А. Перспективы рождаемости. — М., 1976.
8. Ьоярский А.Я. Режим воспроизводства населения и состав семьи // Проблемы демографической статистики. — М., 1966.
9. Брак и семья. Демографический аспект / Под ред. А.Г. Волкова и Л.Е.Дарского. — М., 1975.
10. Брачность, рождаемость, семья за три века. Сборник статей / Под ред. А.Г.Вишневского и И.С.Кона. — М., 1979.
11. Васильева Э.К. Семья и ее функции: Демографо-статис- тический анализ. — М., 1975.
12. Венецкий И. Г. Статистические методы в демографии.- М, 1977.- 208 с. с табл.
13. Вишневский А.Г. Демографическая революция. — М., 1976.
14. Волков А.Г. Изучение семьи — важнейшая тема переписи населения // Вестник статистики. — 1977. — № 5.
15. Волков А.Г. Семья — объект демографии. — М., 1986.
16. Волков А.Г. Семья как фактор изменения демографической ситуации //Социологические исследования. — 1981. — № 1.
17. Волков А.Г, Дарский Л.Е. Демографическое развитие семьи // Демографическое развитие в СССР.- М., 1985
18. Воспроизводство населения и демографическая политика в СССР / Отв. ред. Л.Л.Рыбаковский. — М., 1987.
19. Воспроизводство населения СССР / Под ред. А.Г.Вишневского и А.Г.Волкова. — М., 1983.
20. Голяченко О. Морально-етичні причини вмирання української людності http://www.universum.org.ua/journal/2003/ goliach_7.htm
21. Дарский Л.Е, Ильина И.П., Тольц М.С. Изменения в брач- ности и их влияние на рождаемость // Воспроизводство населения СССР / Под ред. А.Г.Вишневского, А.Г.Волкова. — М., 1983.
22. Демографические проблемы семьи / Под ред. Н.М.Ри- машевской. — М., 1978.
23. Демографическое поведение семей. — Ереван, 1975.
24. Демографічна ситуація: сучасні проблеми та перспективи. З послання Президента України до Верховної Ради України "Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2002 році" http://www.gmdh.net/pop/uarticle.htm
25. Ильина И.П. Влияние войн на брачность советских женщин // Брачность, рождаемость, смертность в России и в СССР / Под ред. А.Г.Вишневского. — М., 1977.
26. Казьмина О.Е., Пучков П.И. Основы этнодемографии. Учебное пособие. http://www.auditorium.ru/books/319/ index.html
27. Киселева Т.П., Синельников А.Б. Эволюция брачно-се- мейной структуры населения СССР в послевоенный период.
— М., 1984.
28. Козлов В.И. Национальности СССР. Этнодемографи- ческий обзор. — М., 1982.
29. Корчак-Чепурковский Ю.А. Избранные демографические исследования. — М., 1970.
30. Курман М.В. Динамика среднего числа детей в семье в СССР // Подрастающее поколение. Демографический аспект.
— М., 1981.
31. Лакиза-СачукН.Н. Внуки и прародители в многопоколенных семьях // Подрастающее поколение. Демографический аспект. — М., 1981.
32. Лакиза-Сачук Н.Н. Современные тенденции формирования поколенной структуры семьи в СССР // Региональные особенности воспроизводства населения и вопросы демографической политики. — Ереван, 1983.
33. Морова Е.М. Некоторые вопросы статистического анализа разводов // Вопросы демографии: Исследования, проблемы, методы! / Под ред. А.Г.Волкова, Л.Е.Дарского, А.Я.Кваши. — М., 1970.
34. ПоллякТ.С. Бюджет и семья // Экономическое обозрение. — 1930. — № 3.
35. ПрибитковаІ.М. Основи демографії: Посібник для студентів гуманітарних і суспільних факультетів вищих навчальних закладів /.- К.: «АртЕк», 1997.- 256 с.: іл.
36. Прибыткова И.М. Эта непобедимая ячейка // Философская и социологическая мысль. — 1994. — № 1-2.
37. Проблеми соціально-демографічного розвитку та соціальна політика в Україні http://www.niss.gov.ua/book/strateg2
38. Проблемы быта, брака и семьи. — Вильнюс, 1970.
39. Птуха
