MZ + AX = AZ + MX, (1.9)

MZ + ВX = ВZ + MX, (1.10)

Утворені в результаті реакції сполуки AZ, BZ підчиняються закону розчинності важкорозчинних речовин.

Хімізм процесу, який проходить у колонці, через яку пропустити, наприклад, суміш AgNO3 і Hg(NO3)2 матиме вигляд:

KI + AgNO3 = AgI + KNO3, (1.11)

2KI + Hg(NO3)2 = HgI + 2KNO3, (1.12)

Одержана хроматограма матиме жовтий і оранжево-червоний кольори.

Порядок розташування осадів у хроматограмі визначається розчинністю осадів, що утворюються.

В одержаній осадовій хроматограмі часто спостерігаються вторинні процеси, такі, як переміщення осадів, розщеплення їх зон на окремі кільця, утворення вторинних сполук - комплесоутворення зони осаду – можуть бути розділені зоною чистого носія і т.д. Проте при промиванні осадової хроматограми розчинником, окремі зони можуть бути послідовно вимиті з колоники, внаслідок чого досягається чітке розділення компонентів суміші. Виділення одного або декількох компонентів з суміші можна одержати, застосовуючи розчинник, який добре розчиняє одні осади і не розчиняє інші [2].

Осадова хроматографія у поєднанні з методом граничного розбавлення може бути використана для визначення мікрокількостей речовин у розчині [3].

Носіями для осадової хроматографії можуть служити: силікагель, оксид алюмінію, крохмаль, гідроксид алюмінію, сульфат барію, кварц, скляний порошок, азбест, оксид цинку, оксид кальцію, аніоніти, катіоніти, пісок та інші. Розділення іонів тим легше, чим більша різниця в розчинності осадів. Доцільність в застосуванні того або іншого носія у кожному окремому випадку визначається характером речовин, що беруть участь у процесі.

Осадова хроматографія виконується колонковим і паперовим способами [1], [2].

1.3.4 Розподільна хроматографія

Особливим видом хроматографічного аналізу є розподільна хроматографія, заснована на використанні процесів розподілу речовин між двома розчинниками, які не змішуються, і різній розчинності, однієї і тієї ж речовини у двох розчинниках. До неї відносяться методи розподільної хроматографії на колонках (колонкова хроматографія), на папері (паперова хроматографія), в тонкому шарі (тонкошарова хроматографія), газо-рідинна хроматографія та ін.

У розподільній хроматографії розділення речовин здійснюється внаслідок різної і притому зворотньої сорбції компонентів суміші двома рідкими фазами, що не змішуються – рухомим і нерухомим розчинниками. У розподільній хроматографії (на колонах) роль сорбенту виконує нерухомий розчинник. Колонку наповнюють носієм (силікагель, оксид алюмінію, кизельгур і ін.) – речовиною, індиферентною до хроматографічних речовин і до вживаного розчинника. Носій утримує на своїй поверхні рідку фазу – нерухомий розчинник. Пробу хроматографічного розчину, що містить декілька компонентів, вносять в колонку і, після того, як розчин вбереться, промивають колонку рухомим розчинником. При цьому відбувається перерозподіл речовин суміші між двома рідкими фазами, що не змішуються.

Для отримання чіткого розділення суміші необхідно, щоб компоненти її не взаємодіяли з носієм і щоб коефіцієнти розподілу їх сильно розрізнялися між собою. Однією з головних умов розділення компонентів аналізованої суміші методом колонкової розподільної хроматографії є відмінність у швидкостях пересування кожної зони хроматографічної речовини. Тільки дотримання цих умов дає можливість одержувати окремі зони чистих речовин при промиванні колонки рухомим розчинником.

Властивості рухомої і нерухомої фаз. При підборі рухомої і нерухомої фаз, а також носія необхідно враховувати їх властивості. Якщо носієм є гідрофільна речовина, то як неруховий рочзчинник застосовують воду, а як рухомого – органічний розчинник. Наприклад, для розділення суміші полярних речовин (амінокислот, похідних піридину і інших) застосовують полярний нерухомий розчинник – воду, який добре утримується на таких гідрофільних носіях, як силікагель, порошок целюлози і ін. Рухомою фазою в цьому випадку може служити насичений водний розчин фенолу, н-бутанол і ін. Якщо ж носій – гідрофобна речовина, то нерухомим розчинником повинна бути неполярна речовина (масло, керосин, бензол, парафін), а рухомим – полярні органічні речовини і вода.

Розділення проходить внаслідок різної розчинності компонентів у нерухомій фазі.

Розподільна хроматографія, яка виконується в колонках, по характеру процесів, що відбуваються, аналогічна адсорбційній, з тією різницею, що в даному випадку сорбентом є нерухомий розчинник.

Ізотерма розподілу речовин між двома рідкими фазами, що незмішуються, як правило, лінійна. Проте, в ряді випадків в розподільній хроматографії спостерігається викривлення лінійної ізотерми розподілу, що пов’язане з процесами дисоціації і асоціації хроматографічних речовин в рочинниках. Наприклад, елетроліти можуть в тій чи іншій мірі дисоціювати в нерухомому, більш полярному розчиннику, а якщо ж хроматографічна речовина здатна до асоціації, то вона може асоціювати в рухомому розчиннику.

В обох випадках спостерігається викривлення ізотерми розподілу, внаслідок чого відбувається утворення “хвостів” і розділення речовин виявляється неповним.

Коефіцієнт розподілу. Розподіл речовин між двома фазами прийнято визначати відношенням кількості речовини в нерухомому розчиннику до кількості речовини в рухомому розчиннику. Подібне відношення концентрацій називається коефіцієнтом розподілу даної речовини, яка характерна для розлядуваної системи, тобто:

К = Снерухом./Срухом., (1.13)

де К – коефіцієнт розподілу; Снерухом – концентрація визначуваного компонента в нерухомій фазі, моль/л; Срухом. – концентрація тої ж речовини у рухомій фазі, моль/л.

Коефіцієнт розподілу залежить від різних факторів: природи речовини, природи розчинника, температури і способу проведення експерименту [3].

Отримання паперових хроматограм в розподільній хроматографії розглядається як особливий вид хроматографічного аналізу і носить назву паперової хроматографії.

Іноді розділення речовин може відбуватися в результаті одночасної дії декількох фізико-хімічних явищ. Це приводить до утворення хроматограми змішаного типу. Природа змішаних хроматограм вимагає проведення додаткових досліджень.

Застосування додаткових хімічних або фізичних засобів для більш ефективного розділення сумішей дають нові види хроматографічного аналізу.

До хімічних засобів відноситься пропускання через колонку після одержання первинної іонообмінної хроматограми розчину комплексоутворювача. Такий спосіб носить назву комплексоутворюючого