7) Нікотинова кислота. Ніацин. Вітамін РР або В5.

С

N

Хімічна формула нікотинової кислоти.

Якщо в даній формулі групу -СООН замістити на групу -NН2, то утворюються формула аміду нікотинової кислоти. Термін амід нікотинової кислоти потрібно називати нікотинамідом (Богатих, 1989).

Широко поширений цей вітамін в продуктах рослинного і тваринного походження. З плодів і ягід багаті ним абрикоси, персики, вишні, малина та деякі інші.

Ніацин входить в склад окисно-відновних ферментів, бере участь у вуглеводневому й білковому обмінах. Нікотинова кислота добре зберігається в овочах і фруктах при тепловій обробці їх, сушці і консервуванні (Дунаєвський,1990).

Вітаміноподібні речовини.

До вітаміноподібних речовин відносяться ряд сполук, що входять в склад рослинних продуктів, які по своїй ролі в організмі наближаються до вітамінів.

1) Параамінбензойна кислота. Вітамін В10

NH2 COOH

Хімічна формула ПАБК.

Параамінбензойна кислота являється складовою фолієвої кислоти (Вс), разом з якою утворює коферменти необхідні для синтезу нуклеїнових кислот, метіоніна, інших біологічно активних речовин. Вона стійка при нагріванні і зберігає активність при довгій тепловій обробці продуктів. (Дунаєвський, 1990).

В рослинах і тваринних тканинах пара-амінбензойна кислота головним чином зв’язана з білками, поліпептидами та амінокислотами, а також міститься в вигляді ацетильного похідного (Кретович, 1986).

2) Вітамін Р. Біофлавоноїди.

Біофлавоноїди відносяться до поліфенолів – складові органічних сполук, що мають в основі ароматичне кільце з двома і більше гідроксильними групами. Широко поширені в рослинному світі, біологічно високоактивні, грають важливу у житті рослин. В наш час число відомих поліфенолів сягає 2000 і більше.

З багатьох поліфенолів важливе значення мають флавоноїди. Основу їх структури складає флавон.

В рослинах флавоноїди існують у вільному стані і у стані, коли зв’язані з цукрами – глікозиди.

Вони регулюють процес росту рослин і грають роль в процесах біологічного окислення. Флавоноїди поділяються на декілька груп в залежності від хімічної структури. Частіше вони розчинені в клітинному соці, рідше знаходяться в клітинних оболонках. В тваринному організмі вони володіють Р-вітамінною активністю і надають укріплюючу дію на стінки капіляр і знижують ламкість судин. Вперше були виділені з червоного перцю у 1936 році.

До біофлавоноїдів відносяться антоціани. Кожен антоціан має своє забарвлення і в залежності від рН клітинного соку має свій відтінок. Наявність великої кількості різних антоціанів надає плодам і квітам різного забарвлення (чорна і червона смородина, малина, суниця, виноград, абрикоси і інші) (Дунаєвський, 1990).

До речовин, що мають Р-вітамінну активність, відносять широко поширені в рослинному світі глікозиди – рутин і геспередин, а також танін, що міститься в чайному листі і винограді. (Кретович, 1986).

3) Ліпоєва кислота. Протоген. Вона являє собою циклічний дисульфід, що має наступну будову.

CH2 O

H2C CH – CH2 – CH2 – CH2 – CH2 – C

OH

S S

Ліпоєва кислота.

Широко розповсюджена в природі й міститься в більшості продуктів харчування. Рівень ліпоєвої кислоти вищий у зеленій частині рослин. Є гіпотези й теорії про важливість участі ліпоєвої кислоти в процесі фотосинтезу. (Кретович, 1986).

4) Вітамін U. S-метилметіонін.

В плодах і ягодах міститься в невеликих кількостях, а в овочах у трохи більших кількостях. Наприклад, в помідорах 11-29мг/100гр. Вітамін термолабільний в зв’язку з чим є його значні втрати при тепловій обробці продуктів. (Дунаєвський, 1990).

2. Фізіологічна роль вітамінів у життєдіяльності рослин

Накопичені за останні десятиріччя факти показують, що вітаміни так само потрібні рослинам як і тваринам. Це не просто побічні продукти їх обміну речовин, а фізіологічно активні речовини, що беруть участь в життєво-важливих процесах. Далі вияснили, що рослини теж можуть мати вітамінну недостатність, хоча вона й не дуже значна, але якщо добавляти вітаміни в грунт або проводити вітамінні підкормки, то це дозволяє помітно підвищувати продуктивність рослин. (Овчаров, 1962).

Доказом того, що рослинам потрібні вітаміни може бути й такий факт, що при обробці насіння антивітамінами деяких вітамінів, відбувається затримка проростання або ж і зменшення схожості насіння. Також може відбуватися пригнічення росту органів проростків і, взагалі, загибель проростків. За даними деяких авторів (Смашевський, Копелевич, Гунар, 1986), Д-гомопантотенова кислота, яка являється антивітаміном пантотенової кислоти, в концентрації 1 г/л понижувала схожість насіння огірка на 24,5%, томату –24,1%, рису – 43,8% і кукурудзи – 5,3%. Також у цій концентрації цей антивітамін особливо пригнічував ріст проростків цих рослин. Пантотенова кислота у молярному відношенні 1 : 2 повністю знімала антивітамінну дію гомопантотенової кислоти.

Експерименти показують, що за допомогою вітамінів можна керувати деякими процесами: у рослин – посилювати або затримувати їх ріст, прискорювати утворення плодів і т.д.

Як відомо у всіх живих організмах є біологічні каталізатори-ферменти, дуже малі кількості яких в сотні тисяч разів прискорюють величезні кількості біохімічних реакцій.

Тепер твердо встановлено, що всі ферменти – білкові речовини. Вони складаються з білкового “носія” і особливої активної групи – коферменту, який вступає в хімічну взаємодію з субстратом.

Цією активною групою багатьох ферментів є вітаміни. В залежності від того з якими білками сполучається кофермент – вітамін, утворюється той чи інший фермент. Так, наприклад, вітаміни В2 здатен сполучатися більш, ніж з 20-ма білками (сполучається), утворюючи відповідне число ферментів з різними фізіологічними функціями. Вітамін В1 разом з двома молекулами фосфорної кислоти утворює активну групу карбоксилази – ферменту, дуже широко поширеного в рослинах і організмах тварин,