Ужгородський національний університет
ЗМІСТ
ВСТУП...................................................................................................................3
1. Характеристика вітамінів: будова, властивості, поширення….............4
2. Фізіологічна роль вітамінів у життєдіяльності рослин……………….14
ЛІТЕРАТУРА........................................................................................................25
Вступ
Вітаміни (від лат. Vita- життя) – низькомолекулярні органічні сполуки різної хімічної природи, які виконують важливі біохімічні і фізіологічні функції в живих організмах. Для організму потрібні в дуже невеликих кількостях (від декількох мікрограм до кількох міліграм на добу), тому що володіють високою біологічною активністю.
Потрібні вітаміни всім живим організмам. Є організми, які здатні виробляти вітаміни, а також такі, що не можуть їх синтезувати, або не можуть синтезувати окремі вітаміни. Це, в основному, деякі тварини. В їх числі людина, пацюки та інші. Вітаміни, звичайно, необхідні і рослинам. Вони є продуцентами цих речовин. Але Овчаров К.Є. встановив, що є можливість виникнення авітамінозного і гіповітамінозного стану у рослин. Ним встановлено, що ці аномальні стани у рослин супроводжуються серйозними біохімічними порушеннями: подавляється активність аскорбіноксидази, поліфенолоксидази і пероксидази, затримується біосинтез вітамінів понижується поступання фосфору і азоту з поживного середовища (Строганов, Генкель,1976).
Важливим є те, що в продуцентах вітаміни можуть бути в формі провітамінів. Коли тварини споживають рослини, то провітаміни в тваринному організмі перетворюються у вітаміни.
Особливо вітаміни необхідні для насіння, яке проростає, що з тих чи інших причин може витратити передчасно запас вітамінів, який у ньому відклався при формуванні.
Також важливими продуцентами вітамінів (для людини) є мікроорганізми. По-перше деякі з них являються симбіотичними з нашим організмами, які живуть в кишечнику і постачають нас деякими вітамінами. По-друге, часто людина використовує мікроорганізми для синтезу цих біоактивних речовин в фармацевтиці, сільському господарстві (для тваринних кормів), у наукових дослідженнях (біотехнології) та з іншими цілями.
Розглянемо, які є вітаміни, їхні будову, біохімічні і фізіологічні властивості.
1. Характеристика вітамінів: будова, властивості, поширення
Жиророзчинні вітаміни.
1) Каротини. Вітамін А (Ретинол)
В рослинних продуктах вітамін А у вигляді ретинолу не накопичується. Рослини синтезують лише каротиноїди – провітаміни А. Каротиноїди – це пігменти, що надають овочам і фруктам жовте забарвлення або червоне. Із всіх каротинів найбільшою активністю володіє в-каротин, що перевищує активність Ь- і г- каротинів в 2-3 рази (Дунаєвський, 1990).
В організмах тварин в-каротин розщеплюється з утворенням двох молекул ретинола (Кретович, 1986).
СН3 СН3 СН3 СН3
СН = СН – С = СН – СН = СН – С = СН – СН2ОН
СН3
Ретинол.
Каротин термостійкий тому добре зберігається при тепловій обробці продуктів. Але каротин в 3 рази слабкіший ніж ретинол. Добова потреба людини в вітаміні А – 1,5-2,5 мг. Забезпечується добова потреба на 2/3 овочами і фруктами. З фруктів і ягід на каротин багаті абрикос і обліпиха, а менш багаті – вишні, сливи, горобина чорноплідна, малина, червона смородина та інші.
2) Вітамін К. Цей вітамін міститься в основному в рослинних продуктах, причому у більш активній формі, ніж у продуктах тваринного походження (Дунаєвський, 1990).
По всій хімічній природі вітаміни групи К являють собою похідні нафтохінона (Кретович, 1986).
Вітамін К1, що міститься в зелених листях (хлоропластах), має таку структуру:
0
СН3 СН3 СН3 СН3
Н2 – СН = С – (СН2)3 – СН – (СН2)3 – С
0 СН3
Вітамін К1.
У організмах людини і тварин грає важливу роль у процесах згортання крові. Він стимулює в людському організмі синтез протромбіну, фібриногену, утворення тромбопластину й тромбіну, показує позитивний вплив на тонус судин. Добова потреба в (філохіноні) вітаміні К для дорослої людини сягає приблизно 0,2-0,3мл.
Джерелом вітамінів з фруктів і ягід є суниці, яблука, виноград (Дунаєвський, 1990).
3) Вітаміни групи Е. Токофероли. В овочах і фруктах знаходяться в порівняно невеликих кількостях: 0,1-0,6 мг/100г (Дунаєвський, 1990).
Хімічна формула:
СН3 О СН3 СН3 СН3 СН3
НО С – (СН2)3 – СН – (СН2)3 – СН – (СН2)3 – СН
3HС СН3
СН3
Вітамін Е.
Цей вітамін бере участь у всіх видах обміну, має властивість ліотропної дії, стимулює діяльність серцевого м’язу у людини і тварин. Хоча механізм дії вітаміну Е на молекулярному рівні ще повністю не розшифровано, тим не менше багато проявів недостачі цьго вітаміну можуть бути зв`язані з пошкодженнями мембран і клітинних органел, які при цьому виникають ( Спиричев, Конь,1978).
4) Провітамін Д – стероли.
Вітаміни групи Д зустрічаються лише в тваринних організмах, В рослинах містяться стероли, з яких під дією ультрафіолетового опромінення утворюються вітаміни цієї групи. Найбільш важливим з цих стеролів являється ергостерол, що в великій кількості міститься в дріжджах і плісневих грибах.
Із ергостерола при його ультрафіолетовому опроміненні утворюється вітамін Д2 (Кретович, 1986).
Водорозчинні вітаміни.
1)
Вітамін С. Аскорбінова кислота.
О О
С С
ОН – С - 2 Н О = С
ОН – С О О = С О
Н – С + 2 Н Н – С
ОН – С – Н ОН – С – Н
СН2ОН СН2ОН
відновлена форма окислена форма
(L-дегідроаскорбінова кислота)
Аскорбінову кислоту можна зобразити ще так:
СН2 – ОН
Н ОН
С
ОН
С – С
О
С – С
ОН О
Хімічні формули вітаміну С (Богатих, 1989)
Виділений угорським вченим Сандьорді в 1936 році. Для людини добова норма 50-100 мг. Міститься в шипшині, цитрусових, чорній смородині, у великих кількостях також міститься в обліписі і в сливах, у меншій кількості у
