критеріїв управління (вони можуть змінюватися при зміні умов). По-друге, це внесення творчого елементу в пошук найкращих шляхів досягнення поставлених цілей. Третя задача – це заключний відбір рішень, що виробляються системою, та придання їм юридичної сили. Нарешті, четверта задача – це постачання системи первинною інформацією, збирання котрої неможливо та й недоцільно повністю автоматизувати (дані кадрового обліку, положення про зміну місця роботи і та інше).
Стосовно систем організаційного управління, то вони не можуть бути повністю автоматичними. Люди в таких системах розв’язують наступні задачі. По-перше, це поставка та коректування цілей і критеріїв управління (вони можуть змінюватися при зміні умов). По-друге, це внесення творчого елементу в пошук найкращих шляхів досягнення поставлених цілей. Третя задача – це заключний відбір рішень, що виробляються системою, та придання їм юридичної сили. Нарешті, четверта задача – це постачання системи первинною інформацією, збирання котрої неможливо та й недоцільно повністю автоматизувати (дані кадрового обліку, положення про зміну місця роботи і т.д.).
Основною задачею АСОУ є забезпечення оптимальне функціонування об’єкта управління (заводу, об’єднання, галузі і т.д.) як єдиного цілого (системний підхід), за рахунок: правильного вибору цілей та шляхів їх досягнення, найкращого розподілу завдань між окремими частинами, із яких складається об’єкт, у забезпеченні їх чіткої взаємодії. Одночасно АСОУ розв’язує задачі обліку, звітності, оплати праці та ін., що називаються рутинними. Важливе значення має також довідково-інформаційна функція АСОУ, тобто видача у відповідності до запитів, що поступили, різного роду довідок про стан об’єкта управління.
Основний ефект, що дають АСОУ, виникає за рахунок повноти, своєчасності та оптимальності рішень, що приймаються, і, як наслідок цього, - ліквідація різного роду організаційних неполадок. Другою вагомою долею ефекту є економія управлінської праці, що має дозволити зменшити управлінський апарат (або загальмувати його ріст) без збитків для якості управління.
Добре відомо, що автоматизація тільки рутинних задач не дає корінного ефекту у покращенні організаційного управління. Економія управлінської праці не виправдовує застосування ЕОМ.
Суть першого принципу, котрим необхідно керуватися при створенні АСОУ – це так званий принцип нових задач. Це значить не просто перекладати на ЕОМ традиційно усталені методи та прийоми управління, а перебудувати ці методи у відповідності до нових величезних можливостей ЕОМ, щоби забезпечити повноту, своєчасність та оптимальність рішень, що приймаються.
Тісно пов’язаний із принципом нових задач другий основний принцип – принцип системного підходу у проектуванні АСОУ. Проектування АСОУ повинно основуватися на СА як об’єкта, так і системи керування ним. Це означає, зокрема, що мають бути визначеними цілі і критерії для функціонування об’єкта (разом із системою управління) та проведена структуризація, що мусить включати увесь комплекс питань, котрі необхідно розв’язувати для того, щоби система, що проектується, найкращим чином відповідала установленим цілям і критеріям.
В цей комплекс потрапляють питання не тільки технічного, але й економічного та організаційного порядку. Впровадження АСОУ відкриває принципово нові можливості для корінного удосконалення системи економічних показників і економічного стимулювання за рахунок детального обліку та використання ЕОМ.
Наведемо декілька характерних прикладів. Оптимізація планів транспортних перевезень методами динамічного програмування набагато покращить ефективність використання транспорту. Однак, якщо основним показником плану і системи стимулювання залишаються тонно-кілометри, така оптимізація не може успішно використовуватися.
Другий приклад стосується застосуванню мереживих графіків в будівництві. Будучи потужним інструментом контролю і управління, мереживий графік може в той же час бути відірваним від системи фінансування будівельних організацій. Іншими словами, будівельники отримують гроші не тоді, коли відбувається та чи інша подія на мереженому графіку, а по виконанні етапів, котрі прямо з мереживим графіком не зв’язані. Оскільки система стимулювання не витікає безпосередньо з мереживого графіка, його ефективність знижується, а у ряді випадків і взагалі зводиться до нуля.
Впровадження АСОУ повинно супроводжуватися значними заходами організаційного характеру: зміни звичних (а інколи навіть і нормативних) форм документів, зміни структури органів управління, функціональних обов’язків управлінського апарату, форм контролю і відповідальності не тільки власного апарату, але також і апарату суміжників. Не завжди всі питання можуть бути вирішені в рамках самої системи, що розробляється. Принцип системного підходу вимагає, щоби всі такі питання були виявлені та поставлені у відповідних інстанціях.
Наведемо приклад, що стосується форм документів. Ефективність створюваних і вже діючих АСОУ в автомобільному транспорті могла б бути значно збільшеною при об’єднанні всіх документів, що стосуються вантажів, і шляхового листа в один документ типу дуаль-картки.
Успішна реалізація сформульованих принципів робить цілковито необхідним, щоб замовлення на АСОУ, а також її розробка та впровадження виконувалися під безпосереднім керівництвом першого керівника відповідного об’єкта (заводу, об’єднання, міністерства і інше). В цьому полягає принцип першого керівника. Вітчизняна і закордонна практика з достатньою впевненістю свідчить, що всяка спроба передовірити справу створення АСОУ другорядним особам неминуче приводить до того, що система орієнтується на рутинні задачі управління і не дає бажаного ефекту.
При створенні АСОУ необхідно мати чітку систему розподілу обов’язків і взаємодій замовника та виконавця. Функція замовника – сформулювати цілі, критерії та загальну концепцію системи, що проектується. Замовник повинен приймати безпосередню участь у створенні інформаційної бази системи (нормативи, кадри, обладнання і т.п.).
Принцип максимально розумної типізації проектних рішень.
Принцип неперервного розвитку системи.
Принцип автоматизації документообігу.
Принцип єдиної інформаційної бази.
Принцип погодженості пропускних можливостей окремих частин системи.
Запитання для роздумів, самоконтролю, повторення
Зміст
Передмова.................................................................................................................................
Лекція 1. Вступ. Об’єктивна необхідність комп’ютеризації розв’язку задач планування і управління. Інформаційні бар’єри…...............................................................
Лекція 2. Основні математичні методи розв’язку задач в автоматизованих системах.....
Лекція 3. Системний аналіз. Методи теорії ігор……...........................................................
Лекція