РЕФЕРАТ

на тему

Вимірювання частоти

Методи вимірювання частоти .

Діапазон вимірюваних частот в радіоелектроніці, автоматиці, в техніці зв’язку і т.д. простягається від долей герца до десятків гігагерц, тобто від інфранизьких до надвисоких частот. Вибір методу вимірвання частоти визначається її діапазоном, необхідною точністю вимірювання та іншими факторами. Вимірювання частоти змінного струму від 20 до 2500 Гц в ланцюгах живлення здійснюється з відносно невисокою точністю частотомірами електромагнітної, електродинамічної і феродинамічної систем з безпосереднім відліком частоти по шкалі логометричного вимірювача. Для вимірювання низьких та високих частот застотсовують частотоміри, принцип дії яких оснований на методах заряду і розряду конденсатора, мостовому, порівняння вимірюваної частоти із зразковою, резонансному . Найбільш широкополосними і точними є цифрові частотоміри, побудовані по методу дискретного підрахунку .

Резонансний метод вимірювання частоти .

Резонансний метод базується на порівнянні вимірюваної частоти з частотою власних коливань коливальної ланки . Застосовується для вимірювання частот від 100 кГц до 100ГГц . Основним вузлом резонансного частотоміра є коливальна система . На частотах до 100 МГц в якості коливної системи застосовуються резонансні контури із зосередженими постійними , на більш високих частотах до 1 ГГц – контури з розділеними постійними у вигляді відрізків коаксіальної або смугової лінії , на ще більш високих частотах використовуються об’ємні резонатори , на частотах більше 30 ГГц – відкриті резонатори.

На рис.1 приведена схема резонансного хвилеміра з коливною системою у вигляді контура із зосередженими параметрами L та C . Резонасна частота визначається за формулою:

Рис. 1 Схема резонансного хвилеміра.

Вимірювальний контур має індуктивний зв’язок з ланцюгом джерела коливань і автотрансформаторний зв’язок з індикатором. Індикатор фіксує напругу на частині котушки L . Резонасна частота визначається за формулою:

Вплив вхідних та індикаторних ланцюгів на вимірювальний контур можливо оцінити введенням в нього вносимих реактивного Xвн та активного Rвн опорів. Напруга, яка поступає на індикаторний ланцюг визначається так:

де r та x – активний та реактивний опір вимірювального контуру;

p – коефіцієнт включення індикаторного ланцюга;

U – амплітуда напруги на контурі.

Напруга буде максимальною при X?Xвн . Частоту відлічують по шкалі конденсатора змінної ємності при настроюванні на максимум напруги . В резонансних частотомірах зв’язок з джерелом коливань і індикатором повинен бути дуже слабким , тому що виникає похибка при вимірюваннях через вплив реактивного опору джерела коливань . Основна похибка обчислюється формулою :

,

де дfобр – відносна похибка зразкового приладу , на якому проводилось градуювання ;

дfнр – відносна похибка настроювання в резонанс;

дfгр – похибка градуювання , обумовлена неточністю нанесення поділок на шкалі;

дfотс – похибка відліку.

Метод заряду і розряду конденсатора .

Суть цього методу полягає у вимірюванні струму розряду Iср конденсатора , який періодично перзаряджається в такт із вимірюваною частотою fx (рис. 2).

Рис.2 Спрощена схема конденсаторного частотоміра.

Якщо конденсатор C за допомогою перемикача П заряджати від джерела Е.Р.С. E до напруги U1 , а потім розряджати через мікроамперметр магніто-електричної системи до напруги U2 , то кілкість електрики , отримана при заряді, буде рівна кількості електрики , яка віддається мікроамперметру , тобто q=C*(U1-U2) . Якщо перемикач П перемикати fx раз в секунду , де

fx- – вимірювана частота , то кількість елктрики , яка протікає через мікроамперметр в секунду , являє собою середнє значення розрядного струму за період , тобто Iср=q*fx=C*(U1-U2)*fx . З даного виразу випливає , що струм який протікає через прилад лінійно зв’язаний з вимірюваною частотою і звідси частота виражається формулою :

Якщо ємність C і напругу U=U1-U2 підтримувати постійними , то шкалу мікроамперметра можна проградуювати в одиницях частоти . На цьому принципі працюють конденсаторні частотоміри , в яких перемикання конденсатора із заряду на розряд здійснюється електронним комутатором з частотою перемикання fx при подачі на його вхід напруги вимірюваної частоти . Лінійна залежність між струмом Iср та частотою fx можлива при виконані умови C*(U1-U2)=const . Тому в схемі частотоміра пердбачено обмежувач , який підтримує постійною напругу U1 – при заряді і U2 при розряді конденсатора у всьому робочому діапазоні частот. Піддіапазон вимірювальних частот регулюють включенням конденсаторів різної ємності, а також шунтуванням мікроамперметра . Конденсаторні частотоміри застосовують для вимірювання частот 10 Гц 500 кГц з основною похибкою 2% , при рівні вхідної напруги 0,5 200 В .

Електромеханічний частотомір.

Електромеханічний частотомір являє собою логометри електромагнітної , електродинамічної феродинамічної , випрямних систем з реактивними опорами в ланцюгах сприймаючих елементів . Працюють вони на принципі зміни реактивного опору в залежності від частоти змінного струму на рис. 3.а приведена схема електродинамічного частотоміра .

Послідовно з котушкою 1 з’єднаний конденсатор С1 , який забезпечує зсув по фазі між напругою вимірюваної частоти Ufx і струмом I1 на кут приблизно рівний 90 . Нерухома котушка 3 , конденсатор С2 , індуктивність L2 і опір R2 включені послідовно з рухомою котушкою 2 . Векторна діаграма , яка пояснює роботу приладу приведена на рис. 3.б .

Рівняння шкали електродинамічного логометра :

В схемі частотоміра I2 = I , тому cos 2 = 1 , cos 1 = cos (90 - 2) = sin 2 = x2/z2 ; де x2 , z2 – відповідно рективний та повний опір ланцюга струму I2 ;

2 – кут зсуву між Ufx і I2 .

Замінивши відношення струмів I1/I2 відношенням обернених опорів віток