Курсова робота
з дисципліни
“Електротехніка і електромеханіка”
“Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси та виробництва”
Київ 2001
1)Складаємо вхідні дані для свого варіанту:
E1, В | E2, В | Ш1,град | Ш2,град | R,Ом | L1, мГн | L2, мГн | C1, мкф | C2, мкф | K
120 | 100 | 590 | -70 | 100 | 110 | 100 | 15 | 35 | 3
Для зручності виконання розрахунків спростимо електричну схему наступним чином та визначимо комплексні опори, що складаються з активних та реактивних складових.
; |
Z1= | 100-57.1428571428571i
Z2= | 100
Z3= | 100+50i
Z4= | -133.333333333333i
e1= | -77.1345-91.93i; | e2= | 34.202-93.97i | Z5= | 55i
2) Визначимо напрямок струмів у вітках схеми та розрахуємо їх методами: контурних струмів, вузлових потенціалів, еквівалентних перетворювань.
Використовуючи метод контурних струмів, довільно обираємо напрям контурних струмів і струмів у кожній вітці. Далі розраховуємо власні та загальні опори контурів:
Z11=Z4+Z1; Z22=Z1+Z2+Z5; Z33= Z2+Z3; Z12=Z21=Z1; Z23=Z32=Z2;
Складаємо систему рівнянь за методом контурних струмів:
I11*Z11+I22*Z12 =e1;
I11*Z21+I22*Z22+I33*Z23=e2;
I22*Z32+I33*Z33=e2;
Систему розв’язуємо за правилом Крамера, для чого обчислюємо наступні визначники:
Визначаємо напрямок контурних струмів ,а потім і струми у їх вітках у відповідності з напрямками.
; ;
I11=I4; I22=I5; I33=I3; I1=I11+I22; I2=I22+I33;
Підставляючи відповідні значення, отримаємо:
I1= | 0.4913-0.5465i
I2= | 0.2544-0.3447i
I3= | -0.1679-0.5110i
I4= | 6.8990E-002-0.7128i
I5= | 0.4223+0.1663i
Д= | 2915476.1904-2828571.4285i
Д1= | -1815062.3294-2273290.3842i
Д2= | 1701732.374268-709809.0968i
Д3= | -1935005.2617-1014884.0699i
Для перевірки вірності розрахунків складемо рівняння балансу потужностей:
Sджер=E1*I4+E2*I2; Sспож=I12*Z1+I22*Z2+I32*Z3+I42*Z4+I52*Z5;
Sджер= | -94.5366157853344+12.9406945170768i
Sспож= | -94.5366157853343+12.9406945170765i
Обчислимо відносні похибки:
Після обчислень отримаємо: |
1.05225E-13 %
2.31985E-12 %
Використовуючи метод вузлових потенціалів, необхідно один з вузлів електричної схеми заземлити, тобто прийняти його потенціал рівним нулю. Тоді кількість вузлів, потенціали яких необхідно визначити зменшується на одиницю, оскільки потенціал одного вузла вже відомий і дорівнює нулю. Якщо кількість вузлів в електричному ланцюгу дорівнює k, то необхідно скласти (k-1) рівнянь для визначення усіх необхідних потенціалів.
В нашому випадку приймемо потенціал третього вузла рівним 0 та запишемо систему рівнянь за першим законом Кірхгофа.
-I1+I4+I5=0; I1=(ц1- ц3)*g3= ц1*g3;
I2-I3-I5=0; I2=(ц3- ц2+E2)*g2=E2*g2- ц2*g2;
I3=(ц2- ц3)*g3= ц2*g3;
I4=(ц3- ц1+E1)*g4=E1*g4- ц1*g4;
I5=(ц2- ц1)*g5= ц2*g5- ц1*g5;
Після відповідних підстановок отримаємо наступну систему рівнянь:
ц1(g3+g4+g5)-ц2*g5=e1*g4;
-ц1*g5+ц2(g2+g3+g5)=e2*g2;
Обчисливши, отримаємо наступні значення:
g1= | 7.53846153846154E-003+4.30769230769231E-003i
g2= | 1E-002
g3= | 8E-003-4E-003i
g4= | 7.50000000000002E-003i
g5= | -1.81818181818182E-002i
ц1= | 17.9052811713808-82.7266518987844i
ц2= | 8.75893429536352-59.4974499740023i
I1= | 0.491339235471327-0.546501241575657i
I2= | 0.254430800372034-0.344718121045885i
I3= | -0.167918325533101-0.511015336973472i
I4= | 6.8990109566197E-002-0.712798457503243i
I5= | 0.42234912590513+0.166297215927587i
Метод еквівалентних перетворень грунтується на тому, що складну конфігурацію електричного ланцюга змінюють на просту одноконтурну, а потім визначають струм за законом Ома. В нашому випадку доцільно перетворити всі паралельні з’єднання опорів та ЕРС на еквівалентні.
;
Далі у відповідності з законом Ома для ділянки кола визначаємо напругу між вузлами, відносно яких здійснювалися еквівалентні перетворення:
Повертаючись до початкової схеми, знаходимо струми у вітках:
Після необхідних підстановок отримаємо:
Z14= | 38.4125428711415-60.1665850073493i
Z23= | 52.9411764705882+11.7647058823529i
E11= | -8.32375831263161-63.7032462484035i
E22= | 29.1621560676638-45.7246664730696i
I= | 0.422349125905131+0.166297215927586i
U13= | 17.905281171381-82.7266518987844i
U32= | -8.7589342953638+59.4974499740021i
U21= | -9.14634687601723+23.2292019247822i
I1= | 0.491339235471328-0.546501241575657i
I2= | 0.254430800372031-0.344718121045887i
I3= | -0.167918325533098-0.511015336973472i
I4= | 6.89901095661977E-002-0.71279845750i
I5= | 0.422349125905131+0.166297215927586i
3) Для вітки електричного ланцюга, яка містить активний і реактивний опір, побудуємо графіки миттєвих значень струму, напруги, потужності від часу за один період. Миттєві значення струму, напруги, потужності визначаються за наступними формулами:
p=u*i;
При побудові графіків необхідно початкові фази перевести в радіани і визначити період коливань (w=500 рад/с) і крок за часом
Розрахуємо струм I1, вітка якого містить активний і реактивний опір.
Т | I1(abs)
0.012566 | -0.8385 | 0.7349
t | i
0 | -0.77287
0.001047 | -0.3219
0.002094 | 0.215329
0.003142 | 0.694858
0.004189 | 0.9882
0.005236 | 1.016754
0.006283 | 0.77287
0.00733 | 0.321896
0.008378 | -0.21533
0.009425 | -0.69486
0.010472 | -0.9882
0.011519 | -1.01675
0.012566 | -0.77287
Побудуємо графік залежності миттєвої напруги від часу.
Т | U1(abs)
0.012566 | -1.3576 | 84.64218
t | u
0 | -116.992
0.001047 | -88.6545
0.002094 | -36.562
0.003142 | 25.32716
0.004189 | 80.42997
0.005236 | 113.9816
0.006283 | 116.992
0.00733 | 88.65447
0.008378 | 36.56204
0.009425 | -25.3272
0.010472 | -80.43
0.011519 | -113.982
0.012566 | -116.992
Побудуємо графік залежності миттєвої потужності від часу.
t | p
0 | 90.41964
0.001047 | 28.53755
0.002094 | -7.87288
0.003142 | 17.59878
0.004189 | 79.48087
0.005236 | 115.8913
0.006283 | 90.41964
0.00733 | 28.53755
0.008378 | -7.87288
0.009425 | 17.59878
0.010472 | 79.48087
0.011519 | 115.8913
0.012566 | 90.41964