Отже, формування показників поглинання (ослаблення) для кожної крапки досліджуваного шару відбувається після обчислення відношення величини сигналу на виході рентгенівського випромінювача до значення його після проходження об'єкту дослідження (коефіцієнти поглинання).

У ЕОМ виконується математична реконструкція коефіцієнтів пог-лощіння і просторовий їх розподіл на квадратній багатоклітинній матриці, а одержані зображення передаються для візуальної оцінки на екран дисплея.

За одне сканування одержують два дотичних між собою зрізу завтовшки 10 мм кожен. Картина зрізу відновлюється на матриці розміром 160х160.

Одержані коефіцієнти поглинання виражають у відносних еді-ніцах шкали, нижня межа якої (-1000 ед.Н.) (ед.Н. - одиниці Хаунсфільда або числа комп'ютерної томографії) відповідає ослабленню рентгенівського проміння в повітрі, верхня (+1000 ед.Н.) - ослабленню в кістках, а за нуль приймається коефіцієнт поглинання води. Різні тканини мозку і рідкі середовища мають різні по величині коефіцієнти поглинання. Наприклад коефіцієнт поглинання жиру знаходиться в межах від -100 до 0 ед.Н., спинно-мозкової рідини - від 2 до 16 ед.Н., кров - від 28 до 62 ед.Н. Це забезпечує можливість одержувати на комп'ютерних томограммах основні структури мозку і багато патологічних процесів в них. Чутливість системи в уловлюванні перепаду рентгенівської густини в звичному режимі дослідження не перевищує 5 ед.Н., що складає 0,5%.

На екрані дисплея високим значенням густини (наприклад, кістки) відповідає світлі ділянки, низьким - темні. Градаційна здатність екрану складає 15-16 півтонових ступенів, розрізняні людським оком. На кожен ступінь, таким чином, доводиться близько 130 ед.Н.

Для повної реалізації високої роздільної здатності томографа по густині в апараті передбачені засоби управління так званої ширини вікна і його рівня (положення), щоб дати рентгенологу можливість аналізувати зображення на різних ділянках шкали коефіцієнтів поглинання. Ширина вікна - це величина різниці найбільшого і якнайменшого коефіцієнтів поглинання, відповідна вказаному перепаду яскравості. Положення або рівень вікна (центр вікна) - це величина коефіцієнтів ослаблення, рівна середині вікна і вибирана з умов якнайкращого виявлення густини групи структур або тканин, що цікавить. Найважливішою характеристикою є якість одержуваного зображення.

Відомо, що якість візуалізації анатомічних утворень головного мозку і осередків ураження залежить в основному від двох чинників: розміру матриці, на якій будується томограмма, і перепаду показників поглинання. Величина матриці може робити істотний вплив на точність діагностики. Так, кількість помилкових діагнозів при аналізі томограмм на матриці 80х80 кліток складала 27%, а при роботі на матриці 160х160 - зменшилося до 11%.

Комп'ютерний томограф володіє двома видами дозволяючої способ-ності: просторової і по перепаду густини. перший тип визначається розміром клітки матриці (звичайно - 1,5х1,5 мм), другої рівний 5 ед.Н. (0,5%). Відповідно до цих характеристик теоретично можна розрізняти елементи зображення розміром 1,5х1,5 мм при перепаді густини між ними не менше 5 ед.Н. (1%) вдається виявляти вогнища велічиной не менше 6х6 мм, а при різниці в 30 ед.Н. (3%) - деталі розміром 3х3 мм. Звична рентгенографія дозволяє уловити мінімальну різницю по густині між сусідніми ділянками в 10-20%. Проте при дуже значному перепаді густини рядом розташованих структур виникають специфічні для даного методу умови, що знижують його роздільну здатність, оскільки при побудові зображення в цих випадках відбувається математичне усереднювання і при цьому вогнища невеликих розмірів можуть бути не знайдені. Частіше це відбувається при невеликих зонах зниженої густини, розташованих поблизу масивних кісткових структур (піраміди скроневих кісток) або кісток зведення черепа. Важливою умовою для забезпечення проведення комп'ютерної томографії є нерухоме положення пацієнта, бо рух під час дослідження приводять до виникнення артефактів - наведень: смуг темного кольори від утворень з низьким коефіцієнтом поглинання (повітря) і білих смуг від структур з високим КП (кістка, металеві хірургічні кліпси), що також знижує діагностичні можливості.

ПОСИЛЕННЯ КОНТРАСТНОСТІ

Для отримання чіткішого зображення патологічно змінених ділянок в головному мозку застосовують ефект посилення контрастності, ко-торих досягається внутрішньовенним введенням рентгеноконтрастної речовини, Збільшення густини зображення на комп'ютерній томограмме після внутрішньовенного введення контрастної речовини пояснюється внутрі- і позасудинними компонентами. Внутрішньосудинне посилення знаходиться в прямій залежності від вмісту йоду в циркулюючій крові. При цьому збільшення концентрації на 100 міліграм йоду в 100 мл обумовлює величини абсорбції на 26 ед.Н. (ед.Н. - одиниці Хаунсфільда або числа комп'ютерної томографії). При компьютерно-томографічеськіх вимірюваннях венозних проб після введення 60% контрастної речовини в дозі 1 мл на кг маси тіла, густина потоку підвищується в середньому протягом 10 мін після ін'єкції, складає 39,2 плюс-мінус 9,8 ед.Н. Вміст контрастної речовини в протікаючій крові змінюється в результаті того, що відносно швидко починається виділення його нирками. Вже протягом перших 5 мін після болюсной ін'єкції концентрація речовини в крові в середньому знижується на 20%, в подальші 5 мін - на 13% і ще через 5 мін - на 5%.

Нормальне збільшення густини мозку на комп'ютерній томограмме після введення контрастної речовини пов'язано з внутрішньосудинною кон-центрацией йоду. Можна одержати зображення судин діаметром до 1,5 мм, якщо рівень йоду в крові складає приблизно 4 мг/мл і за умови, що судина розташована перпендикулярно до площини зрізу. Спостереження привели до висновку, що контрастна речовина накопичується в пухлинах.

ЦИФРОВІ РЕНТГЕНОГРАФІЧНІ СИСТЕМИ

Перетворення традиційної рентгенограми в цифровий масив з подальшою можливістю обробки рентгенограм методами обчислювальної техніки стало поширеним процесом. Такі аналогові системи часто мають дуже жорсткі обмеження на експозицію