Методи адсорбційної хроматографії.

В адсорбційній хроматографії стаціонарна фаза завжди є твердою і представлена гранульованими, високодисперсними та хімічно стійкими сорбентами. Рухомою фазою виступом рідина або газ, тому розрізняють рідинну та газову адсорбційну хроматографію.

Технологічно адсорбційну хроматографію проводять на колонках, або на спеціальних пластинах — тонкошарова хроматографія. В першому випадку нерухома фаза знаходиться колонці, у другому - сорбент наносять у вигляді тонкого шару на скляну або металеву пластик;

Рідинно-адсорбційна хроматографія на колонках.

Колонкову хроматографію проводять трьома способами: елюетним, фронтальним і метод витіснення.

Елюетний метод, або метод промивання, полягає в тому, що на поверхню сорбента наносять невелику кількість проби, компоненти якої адсорбуються у верхній частині колонки. Після чого через колонку пропускають розчинник, який повинен мати значно менше адсорбційну здатність ніж компоненти проби, які розділяють. Компонент з найменшою адсорбційною та найбільшою десорбційною здатністю буде рухатись по колонці найшвидше вимиватись з неї першим.

Метод витіснення відрізняється від елюетного тим, що в якості розчиниш використовують речовину, яка має значно кращі адсорбційні властивості ніж компоненти проб] Розчинник, попадаючи в колонку, витісняє із. сорбенту компоненти суміші і першим буї витіснятьсь компонент з найменшою сорбційною здатністю.

При фронтальному методі, через колонку пропускають тільки вихідну суміш яку хочуть розділити. При проходжені проби через колонку з суміші, як правило, відділяється тільки оди компонент. Цей метод використовують для виділення невеликих кількостей цінних речовин, наприклад рідкоземельних металів. В лабораторних дослідженнях найбільш широко використовують елюентний метод.

Колонка для адсорбційної хроматографії, в найпростішому варіанті, являє собою скляну трубку заповнену сорбентом і розчинником (мал.№ 2.4.4). На дно колонки поміщають паперовий фільтр поверх якого поступово насипають гранульований або порошкоподібні* і сорбент на % її висоти. Заповнену сорбентом колонку промивають відповідним розчинником висушують. На поверхню промитого і висушеного сорбенту наносять пробу і починають процес елюювання. Краном промивної лійки регулюють подачу елюенту, а випускним краном само колонки - швидкість елюювання.

Хроматографія

Термін хроматографія походить від грецького - колір і - пишу. Під хроматографією розуміють метод розділення сумішей, який базується на різниці в коефіцієнтах розподілу речовин між двома фазами, одна з яких є нерухомою, а друга спрямовано рухається відносно першої.

Відкриття хроматографії, як методу розділення, належить російському ботаніку Михайлу Цвєту, який в 1903 році описав новий метод розділення рослинних пігментів за допомогою сорбентів. Згодом цей метод дістав стрімкий розвиток завдяки таким своїм якостям як: універсальність, висока степінь розділення, можливість працювати як з мікро- так і макрокількостями речовин, доступність контролю, регулювання та автоматизації самого процесу розділення.

Процес хроматографічного розділення може відбувається тільки при певних умовах, які повинні реалізовуватись в будь-якій хроматографічній системі:

¦ різна сорбційна здатність компонентів суміші, що містяться в рухомій фазі;
¦ різна розчинність компонентів суміші у рухомій і нерухомій фазах;

¦ різна здатність іонів рухомої фази зв'язуватись з іонітами твердої фази;

Самі ж хроматографічні методи класифікують як на основі механізмів розділення так і на основі агрегатного стану фаз хроматографічної системи.

План.

Поняття терміни хроматографії.

Методи адсорбційної хроматографії.

Методи роздільчої хроматографії.

Хроматографія на паперах.