одержали назву п'єзокристалів, міняють свої розміри в змінному електричному полі, тобто стискаються протягом одного напівперіоду я розтягуються протягом подальшого.
У фізіотерапевтичних ультразвукових апаратах найважливішими деталями є високочастотний генератор і ультразвуковий вібратор. До коливального контура генератора підключають виробляючий ультразвук кварцовий елемент або з барію титанату, який називається п'єзоелектричним перетворювачем або вібратором. Вібратор вноситься в окрему головку (випромінювач), пов'язаний з апаратом гнучким шлангом (кабелем) і забезпечений ручкою (утримувачем).
В даний час у фізіотерапевтичній практиці застосовують наступні стаціонарні і портативні вітчизняні апарати ультразвукової терапії: «УТС-1» і «УТС-1М» (ультразвукові терапевтичні стаціонарні, площа випромінювача —10 см2, максимальна потужність озвучування через воду — 20 Вт, частота — 880 кГц); «УТП-1» і «УТП-Ш» (ультразвукові терапевтичні портативні апарати, частота — 880 кГц, площа випромінювача — 4 см2, регулювання потужності—10 ступенів, максимальна потужність при озвучуванні через воду—8 Вт).
«УТП-ЗМ» — ультразвуковий терапевтичний портативний апарат, що застосовується в основному в дерматологічній і косметичній практиці, має два знімні випромінювачі (головки площею 1 і 4 см2), максимальна потужність при озвучуванні через воду ~ 8 Вт, частота — 2640 кГц.
Ультразвук Т-5 (мал. 69) випускається заводом ЕМА замість знятого з виробництва УТП-1, працює на частоті 880 кГц, в безперервному і імпульсному режимі, вельми зручний в експлуатації. Має десятісту-пенчатий клавішний регулятор потужності (від 0,05 до 2 Вт). Кварцовий випромінювач замінений в ньому барію титанатом, що дешевше, не вимагає високої напруги для отримання ультразвукових коливань (замість 1500—100 Вт) і дозволило спростити схему, конструкцію апарату, застосувати низьковольтний кабель. Має дві знімні гсГловки площею 4 і 1 см2. В даний час до апарату розроблені нові ультразвукові випромінювачі олівцевого типу (ІУТ-0,88—1-^-1) з випромінюючою поверхнею 1 і 4 см2, які можуть застосовуватися при офтальмологічних, неврологічних, гінекологічних захворюваннях, а також випромінювачі з бічною випромінюючою поверхнею 0,5 і 1 см2 (ІУТ — 0,88—1—4 і ІУТ — 0,88—0,5—2), що застосовуються в отоларингології, стоматології, урології, зігнутий випромінювач (ІУТ—0,88—4—2) і ін.
«УЗТ—31» випускається заводом ЕМА, працює на частоті 2640 кГц, застосовується в основному при гінекологічних захворюваннях.
Має два випромінювачі з площею випромінюючої поверхні 2 і 0,5 см2.
Крім того, розроблені нові апарати: «УЗТ-101», використовуваний при захворюваннях периферичної нервової системи і опорно-рухового апарату (мал. 70); «УЗТ-102»— при стоматологічних захворюваннях і поразках у області особи, виконані на інтегральних схемах і напівпровідникових приладах; «ЛОР-1», «ЛОР-1А», «ЛОР-2», «ЛОР-3», «УЗТ-103» — при урологічних захворюваннях; «Стрижень» і «Стрижень-1» — при урологічних захворюваннях; «УЗТ-104» — офтальмологічних.
Потужність апаратів періодично (раз в 1—2 мес) перевіряють за допомогою спеціальних приладів «ІМУ—3» — вимірників потужності ультразвука (мал. 71).
Лікування ультразвуком проводять у вигляді дій на осередок ураження або на рефлексогенні зони. Озвучується певна ділянка тіла розміром в 100—250 см2. При необхідності впливати на велику поверхню її ділять на декілька полів. У перший день озвучують 1—2 поля, а потім — до 3—4 полів.
Озвучування проводять в безперервному або імпульсному режимах, останній більш щадний, в ньому менш виражений тепловий компонент, його звичайно застосовують при гостріших стадіях захворювань, при виражених нервово-вегетативних проявах хвороби, при дії на паравертебральні зони і т.п. Для ліквідації повітряного прошарку між поверхнею випромінювача і тілом пацієнта і поліпшення передачі ультразвукових коливань застосовують різні контактні середовища. Зокрема, для озвучування дистальних відділів кінцівок використовують дегазовану воду, а для інших ділянок — найчастіші вазелін або його суміш з ланоліном. На думку А. А. Чиркина і співавторів (1978), кращим контактним середовищем є безводий ланолін, який проникає в товщу шкіри, легко поглинає різні рідини і забезпечує хороше проникнення ультразвука.
J. Griffin (1980), вивчаючи на експериментальній моделі передачу ультразвука через гліцерин, мінеральне масло і водопровідну воду, дійшов висновку, що водопровідна вода є ефективнішим «передавальним» середовищем для ультразвука.
Для озвучування використовують дві основні методики: стабільну (при ній випромінювач ультразвука встановлюють нерухомо на ділянці дії) і лабільну (вібратор протягом всієї процедури поволі пересувається по полю дії).
По А. П. Сперанському (1970), розрізняють малі (0,05—0,4 Вт/см2), середні (0,4—0,8 Вт/см2) і великі (0,9—1,2 Вт/см2) терапевтичні дози ультразвука. В даний час з лікувальною метою застосовують дози малої і середньої інтенсивності (від 0,05 до 0,8 Вт/см2) і дуже рідкісно великою. Максимальна тривалість озвучування—15 мін. Процедури проводять щодня або через день, на курс лікування — 64-14 дій. Повторний курс лікування можна призначити через 2 і більше місяців.
Свідчення до ультразвукової терапії: захворювання внутрішніх органів (хронічний бронхіт, астматичний бронхіт, хронічна пневмонія, бронхіальна астма, початкові форми пневмоконіоза, хвороба язви шлунку і дванадцятипалої кишки в неускладненій формі, хронічний коліт, хронічний холецистит, дискінезія жовчних шляхів, хронічний пієлонефрит, панкреатит, облітеруючі захворювання судин кінцівок); захворювання опорно-рухового апарату (дегенеративно-дистрофічні і запальні захворювання суглобів і хребетного стовпа — деформуючий остеоартроз, міжхребцевий остеохондроз, спонділез, ревматоїдний артрит, анкилозірующий спонділоартріт, псоріатичний поліартрит, періартрит, бурсит, эпиконди-літ, контрактура Дюпюїтрена і Лідерхоза, шпори п'ят, травми опорно-рухового апарату — поразка менісків, розтягування зв'язок і т. п.); захворювання периферичної нервової системи (радикуліт, неголений, невралгія, міальгия, травми периферичних нервів).
Протипоказання: гострі інфекційні захворювання, гарячковий стан, різко виражений невроз, виражений атеросклероз, ішемічна хвороба серця (із стенокардією, порушенням ритму, аневризмою серця), гіпертонічна хвороба ПБ—III стадії, тромбофлебіт, недостатність кровообігу ПБ—III ступеня, сирінгомієлія, хвороби крові, схильність до кровотечі, вагітність, кахексія.
Відносним протипоказанням є новоутворення. В даний час вивчається питання про застосування ультразвука в лікуванні хворих з новоутвореннями. Дослідження по цій проблемі ведуться в трьох напрямах: застосування ультразвука високої