Протипоказання:

гнійні процеси;

схильність до кровотеч;

капіляротоксикоз;

хвороба язви (кровотеча в анамнезі);

новоутворення;

індивідуальна непереносимість тепла.

Низькочастотна магнітотерапія застосовується з лікувальною метою змінних або переривистих постійних магнітних полів низької частоти. Найширше застосування магнітних полів отримали змінні і імпульсуючі з частотою 50 Гц при індуктивності у полюсів 40 мТВ, хоча є апарати, генерувальні магнітні поля з частотами 700-1000 Гц. При таких частотах магнітні поля є слабо діючими фізичними чинниками, що не викликають побічних ефектів.

Магнітне поле надає збудливу дію, відбуваються зміни в корі, підкіркових утвореннях, стимулюється ендокринна система. Дія на серцево-судинну систему: підвищується швидкість кровотоку, змінюється структура серцевого циклу, знижується ПЕКЛО, поліпшується периферичний кровообіг, мікроциркуляція.

Змінюються властивості реологій, протиотікаюча дія, стимулюються процеси регенерації, підвищується вміст фібробластів, остеобластів. Змінюється стан згущаючої системи - гіпокоагуліруючий ефект. Збільшується кількість еритроцитів, зміст гемоглобіну у зв'язку з посиленням дії кісткового мозку, посилюється фагоцитируча активність лейкоцитів, змінюється білковий обмін, посилюється перекисне окислення ліпідів. Це приводить до зміни процесів проліферації і регенерації. Підвищується неспецифічна резистентність організму, підвищується м'язова працездатність, виявляється седативний ефект.

Свідчення:

1) хірургічні захворювання: рани, гнійні захворювання шкіри, підшкірної клітковини, посттравматичні і післяопераційні набряки, трофічні язви, облитеруючі захворювання нижніх кінцівок, тромбофлебіт, келлоідні рубці, переломи, остеоартроз, хронічний остеоміелит;

2) акушерство і гінекологія: хронічні запальні захворювання жіночої статевої сфери, профілактика спаєчної хвороби;

3) офтальмологія: ранні стадії герпесу, опіки очей, початкова форма глаукоми, кон'юнктивіти, атрофія зорового нерва;

4) внутрішні хвороби: гіпертонічна хвороба, вірусний гепатит, ревматизм, язва, бронхіальна астма, панкреатит, отит, риносинусит, вазомоторний риніт;

5) дерматологія: лишай, нейродермит;

6) неврологія: поліневрити, астеноневрози, фантомні болі, остеохондроз, неврити (діабетичні і ішемічні);

7) деструктивна фаза туберкульозу;

8) стоматологія: парадонтоз, стоматит, гінгівіт, язви слизистих, перелом нижньої щелепи, запалення височно-нижнещелепного суглоба.

Протипоказання:

виражена гіпотонія;

системні захворювання крові;

індивідуальна переносимість;

базедова хвороба;

диенцефальний синдром;

вагітність;

схильності до кровотеч;

ранній постінфекційнний період.

Література

1. Резимов А.Н. Медицинская и биологическая фізика. – М.: Высшая школа, 1987. – с. 288 – 290, 342 – 352.

2. Ливенцев Н.М. Курс физики – М.: Высшая школа, 1978. – Т.П. с. 146-154, 164 – 181.

3. Лабораторні і медичні прилади та апарати. – Івано-Франківськ, 1992. – с. 65 – 74.

4. Ливенцев Н.М., Ливенсон А.П. Электромедицинская аппаратура, - М: Медицина, 1974. – с. 81 – 88, 93 – 99, 148 – 170.