носії заряду переміщаються відтіля, де їхня концентрація більше, туди, де їхня концентрація менше. Таким чином, з напівпровідника p-типу в полупроводник n-типу дифундують дірки, а з напівпровідника n-типу в полупроводник p-типу дифундують електрони. При цьому, вони поєднуються з наявними в сусідніх областях основними носіями протилежного знака - рекомбінують. У цьому випадку, у границі перехідного шару виникає область збіднена рухливими основними носіями заряду й володіюча високим опором - p-n перехід. Нерухомі іони, що залишаються по обох сторони граничного шару створюють однакові за значенням, але різні за знаком просторові об'ємні заряди: у p-шарі - негативний, а в n-шарі - позитивний. Цей подвійний електричний шар створює електричне поле, що перешкоджає подальшому проникненню носіїв заряду і виникає стан рівноваги (мал. 1.2). При підключенні джерела струму так, що до області p-провідності приєднаний негативний полюс джерела, а до області n-провідності - позитивний полюс виникає поле, під впливом якого електрони і дірки будуть у великій кількості відповідно відштовхуватися в глиб напівпровідників (мал. 1.3).
P-n перехід збільшиться, його опір зросте й у ланцюзі напівпровідникового діода електричного струму практично не буде. Однак незначній кількості неосновних носіїв зарядів (позитивних) з n-області і (негативних) з p-області, що мають великі швидкості, удасться проскочити p-n-перехід, і в ланцюзі буде протікати дуже невеликий струм, називаний зворотним струмом.
Подвійний електричний шар аналогічний конденсатору, у якому роль діелектрика грає замикаючий шар, що має значний опір. Ємність p-n-переходу, що виникає в цьому випадку зветься бар'єрної. Ця ємність виявляється нелінійно залежної від зворотного замикаючого напруги. З ростом зворотної напруги товщина замикаючого шару збільшується, а ємність - зменшується (мал.1.4).
При зміні полярності джерела, підключеного до діода, електрони n-області і дірки p-області будуть взаємно притягатися і переміщатися до границі цих напівпровідників. P-n перехід звужується, його опір різке зменшується, і створюються умови для переходу великої кількості електронів з n-області в p-область, а отже, для переходу дірок у протилежному напрямку. При такім включенні напівпровідникового діода в ланцюзі з'явиться значний електричний струм, що носить назва прямого струму.
Сила прямого струму в напівпровідниках нелінійно залежить від величини прикладеного до них напруги.
З опису процесу, що відбуває на границі двох напівпровідників з різної за знаком провідністю, випливає, що вони володіють, як і електронна лампа- діод, однобічною провідністю. Це значить, що при напрямку електричного полючи, створюваного прикладеним до напівпровідників прямою напругою , діод пропускає струм і опір його малий, а при зворотному напрямку цього полючи , створюваного прикладеним до напівпровідників зворотною напругою, опір діода великий, а струм у його ланцюзі дуже малий.
На мал.1.5 показана типова нелінійна характеристика діода. Вольтамперна характеристика діода описується співвідношенням , де I0 - зворотний струм p-n переходу, U прикладена напруга, j - температурний потенціал, при 300К j =26мв . Для більшої наочності крива прямого струму (права частина графіка) і крива зворотного струму (ліва частина графіка) побудовані в різних масштабах. Схожими властивостями володіє і контакт напівпровідника з металом, що використовується в діодах Шотки.