В С Т У П

З початком відкриття електрона вченими Йоффе і

Мілікена , житті людства настала нова ера . Пізніше були виведені

закони постійного струму,розпочалося будівництво електростанцій.

На основі дії електричного струму людство почало застосовувати

нові технології і прилади , що змінили життя мільйонам, відбулась

індустріальна революція , погляди на життя змінилися. Тепер не

можливо уявити собі світ без напрямленого руху електронів.

Напрямлений рух електронів зумовлюється силами стаціонарного

електричного поля , наявність якого є однією з необхідних умов

існування струму.

Електричним струмом називається упорядкований рух заряджених

частинок під дією електричного поля. До заряджених частинок

відносяться електрони , іони , протони. Оскільки протони

знаходяться в ядрі атома , то вони ніякої ролі не можуть мати в

процесі передачі електричного струму . З технічної точки зору

електричний струм передається по металевих провідниках , у яких

основними носіями є електрони.

“ Електрони та їх роль в електричному струмі ”

( НАУКОВИЙ РЕФЕРАТ)

ПЛАН

1 . Як відкрили електрон ?

2 . Дрейф електронів в металах .

3 . Як Ом математично розробляв свій закон .

4 . Четвертий стан речовини .

1 . Як відкрили електрон ?

Існування найдрібніших частинок , що мають найменший електричний заряд доведено багатьма дослідами. Електричний заряд одна з основних властивостей електрона. Не можна собі уявити , що цей заряд можна “ зняти” з електрона , вони невіддільні один від одного.

Електрон частинка з найменшим від’ємним зарядом.

-31

Маса електрона м =9,1*10 кг.

-19

Заряд електрона е=1,6 *10Кл.

Перенесення заряду – це перехід з одного тіла на інше . Щоб уявлення про заряд електрона зробити наочнішим , зазначимо , що коли в провіднику сила струму дорівнює 1А , тобто за 1с

18

переноситься 6,288 *10 електронів. Через лампочку потужністю

18

60 Вт при напрузі 120 В за секунду проходить 3,144 *10 електронів!

Мимоволі виникає запитання , наскільки можна вірити наведеним числам . Що це – сміливе припущення чи результат дійсних вимірювань ? Якщо вимірювань , то ким , коли і як ці вимірювання зроблені.

Історія електрона починається з другої половини 19 ст. ,коли англійський фізик Фарадей установив закон електролізу . Розкладання хімічних сполук під дією електричного струму було відоме ще до Фарадея. Саме слово “електроліз” він увів , так само як і терміни “електроліти” для розчинів кислот , солей , лугів і основ , “електроди “ для полюсів , підводять до рідини струм , “іони” для частинок , на які розпадається розчинена речовина . Зазначимо , що слово “іон” грецьке , в перекладі означає “подорожній” , “мандрівник”. Розкладання електролітів на іони –

електролітична дисоціація – зумовлюється не електричним струмом, а тим , що вода має властивість у 81 раз послаблювати притягання між іонами в кристалічній решітці хімічних сполук.

Наша основна мета – з’ясувати , як зародилася думка про існування електронів. Власне кажучи , на цю думку наштовхує вже закон електролізу , встановлений Фарадеєм.

- 2 -

Закон електролізу формулюється так : маса речовини , яка виділяється на електроді за час t під час проходження електричного струму , пропорційна силі струму і часу : m=klt , де k- коефіцієнт пропорційності , що залежить від природи речовини .

У 1879 р. Уільям Крукс прочитав перед Лондонським Королівським товариством доповідь під заголовком “Молекулярна фізика при великих розрідженнях”. У цій доповіді він показав , що коли відкачати повітря в трубці з впаяними електродами , то в трубці на протилежному до катода кінці при високій напрузі виникає зеленувате світіння скла – фосфоресценція. Якщо позитивний полюс впаяти в інше місце , то світіння все одно виникає на кінці протилежному до поверхні катода , ніби від катода йде потік проміння в прямому напрямі (катодне проміння).Розміщуючи на шляху катодного проміння металевий екран , наприклад ,у вигляді зірки , можна дістати тінь його в зеленувато-фосфореціюючій ділянці трубки ; це ще більше підтверджує прямолінійність катодного проміння (мал.№1).

У Кембриджі працював один з найвидатніших фізиків 19 ст. Джозеф Джон Томсон . Він ретельно дослідив катодне проміння .

Визначні в історії фізики досліди Томсона на відхилення катодного

Проміння в магнітному або електричному полі показали , що катодне проміння – це пучок швидких електрично заряджених частинок. Томсону довелося довести , що заряд цих частинок тотожний елементарному заряду, виявленому Фарадеєм у дослідах з електролізу. Отже, катодне проміння – це потік заряджених частинок-електронів. Оскільки електричний струм має магнітні властивості, то природно, що електрони, які летять в трубці ,відхиляються під впливом магніту. Електричне поле також діє на заряджену частину.

Томсон ставив досліди в багатьох варіантах. Малюнок № 2 показує одну з установок, які він застосував: на малюнку виділено частину цієї установки, яка дасть змогу зрозуміти ідею досліду.

Камінь кинутий горизонтально, відхиляється від горизонтальної лінії силою земного притягання. Так само електрон відхиляється силою, з якою діє на нього магнітне чи електричне поле. Для

- 3 -

магнітного поля ця сила F=BeV , де В – магнітна індукція , е- заряд електрона .V- швидкість його руху. Для електричного поля відхиляюча сила дорівнюватиме Ее. Під дією цієї сили електрон набуде прискорення а= Ее/m в напрямі до нижньої позитивно зарядженої пластинки конденсатора і зміститься від горизонталі на

2 2

відстань S=1/2at=1/2*Ee/m*t.Час проходження між пластинками конденсатора довжиною l