У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


Видатні українські математики

Історію української математики можна починати ще з давніх часів, однак найбільш повно українська математична наука почала себе проявляти в першій половині ХХ ст.

Так, у 1910 році проф. Граве організовує в Київському університеті свій знаменитий семінар, у якому в 1910-1912рр. навчались і робили перші кроки в науці М.Ф.Кравчук, О.Ю.Шмідт, Б.М.Делоне, М.Г.Чеботарьов, А.М.Островський та інші. Проф.Граве не вагаючись ставив перед учнями складні проблеми з теорії груп і теорії алгебраїчних чисел. І такий педагогічний підхід дав блискучі результати. Так, ще в студентські роки О.Ю.Шмідт (згодом академік АН СРСР) публікує дві видатні праці з теорії груп і теорії Галуа. У першій з них доведено теорему про розклад скінченних груп у прямий добуток прямо нерозкладних множників, яку нині називають теоремою Ремака-Шмідта (або Круля-Шмідта). А в 1916 р. 25-річний випускник друкує у видавництві Київського університету свою монографію “Абстрактна теорія груп”, за якою вивчали теорію груп кілька поколінь алгебраїстів СРСР (друге видання книги вийшло в 1933р. в Москві). Після революції 1917р. О.Ю.Шмідт переїздить до Москви, де займається різноманітною громадською, політичною і науковою діяльністю. З 1930р. він очолює кафедру вищої алгебри Московського університету, організовує теоретико-груповий семінар, який згодом перетворився у Московську алгебраїчну школу.

У Києві традиції Граве продовжував розвивати академік АН України, професор М.Ф.Кравчук. Він викладав у Київському університеті та Київському політехнічному інституті, деякий час був директором Інституту математики АН України. Математик широкого профілю М.Ф.Кравчук відомий своїми працями з геометрії, аналізу, теорії диференціальних рівнянь. Алгебраїстам добре відомі його роботи з теорії перемінних (комутуючих) матриць, теорії білінійних та квадратичних форм, а введені ним многочлени —тепер відомі як многочлени Кравчука — є одним з основних робочих інструментів сучасної алгебраїчної комбінаторики.

Але в кінці 30-х років Київська алгебраїчна школа зазнала страшного удару. Академіка М.Ф.Кравчука та його учнів звинуватили в українському націоналізмі та контрреволюційному саботажі, бо замість застосувань математики до практичних завдань будівництва соціалізму вони буцім-то штовхали її на ідеалістичні манівці (що для створення атомної бомби треба знати теорію груп, більшовики довідаються пізніше). Більшість київських алгебраїстів зазнала цькувань і репресій, академік М.Ф.Кравчук загинув у таборах. Перед початком Другої Світової війни Київ повністю втратив свою роль одного з алгебраїчних центрів.

Відродження алгебри в Київському університеті почалося з 1955 року, після приїзду в Київ добре відомого на той час математика-алгебраїста, професора Берлінського університету Льва Аркадійовича Калужніна. Лев Аркадійович був людиною нелегкої, але дуже цікавої долі. Народився він 30 січня 1914р. в Москві. В 1923 році мати з 9-річним Львом емігрує до Німеччини, де він закінчує реальне училище, навчається спочатку в Берлінському, а потім у Гамбурзькому університетах. У 1938 році Лев Аркадійович переїздить до Франції, де слухає лекції в Сорбонні. Його вчителями в студентські роки були, зокрема, такі видатні математики як І.Шур, Е.Артін, Х.Гекке, Г.Цасенгауз, Е.Картан.

Великий вклад у розвиток математики вніс український математик Ігор Васильович Скрипник. Народився Ігор Васильович Скрипник у 1940 році, м. Жмеринка. Академік АН України, академік-секретар Відділення математики АН.

В внесок українського математика Віктора Михайловича Глушкова у математику, кібернетику та обчислювальну техніку був добре помітний і високо оцінений ще за життя вченого. Але чим далі, тим очевиднішим стає те, що у процесі творчої діяльності він зумів спрямувати свої величезні знання на формування нового наукового напряму, зорієнтувавши створений і керований ним науковий колектив на розробку інформаційних технологій.

З початком війни Німеччини проти Радянського Союзу Льва Аркадійовича було інтерновано. Майже 4 роки, аж до середини квітня 1945р., він був в’язнем кількох концтаборів. Після визволення Лев Аркадійович повертається у Францію, де поновлює заняття математикою, інтенсивно публікується, готує до захисту докторську дисертацію. Для проведення захисту потрібен був спеціальний дозвіл Вищої Атестаційної Комісії Франції, бо диплома про вищу освіту Лев Аркадійович так і не отримав. У 1948р. він захистив у Сорбонні докторську дисертацію “Будова силовських p-підгруп симетричних груп та їх узагальнень”. Після захисту Лев Аркадійович публікує ряд фундаментальних праць, доповідає про свої результати на міжнародних конференціях. У 1951 році він переїжджає до Німецької Демократичної Республіки, де розпочинає читати лекції в Берлінському університеті спочатку як доцент, а після захисту габілітаційної дисертації “Стабільні групи автоморфізмів” як професор математичного факультету.

Після переїзду до Києва Льва Аркадійовича відразу було затверджено в званні професора і він почав працювати на кафедрі алгебри, аналізу і теорії ймовірностей. В 1957р. Л.А.Калужнін захистив докторську дисертацію на тему “Силовські p-підгрупи симетричних груп. Вінцеві добутки груп. Узагальнена теорія Галуа”, ставши (без диплома про вищу освіту) унікальним володарем докторських ступенів трьох країн.

В 1963р. було відкриту Республіканську фізико-математичну школу-інтернат при Київському університеті. Викладачі кафедри з самого початку беруть діяльну участь у її становленні. Особливо значна роль тут належить доц.В.А.Вишенському, який уклав програми з математики для цієї школи, брав безпосередню участь у навчальному процесі, викладаючи курс алгебри, керував роботою гуртків і підготовкою учнів школи до математичних олімпіад. В цей же час В.А.Вишенський стає лектором українського телебачення з математики, де протягом 25 років читає курси лекцій для студентів-заочників, веде телевізійну математичну школу для школярів.

В 1970р. під жорстким тиском тодішнього керівництва Київського університету, який здійснювався виключно з політичних мотивів, Л.А.Калужнін був змушений залишити посаду завідувача кафедрою і з цього часу до 1985р. займав посаду професора кафедри алгебри і


Сторінки: 1 2 3 4