Нехай задано функцію однієї змінної у = f(х) з областю визначення .
Візьмемо два значення х з проміжку х10 і х1. Різниця між двома значеннями аргументу називається приростом аргументу і позначається через :
xl - х10 = (51)
Звідси випливає, що приріст аргументу > 0, якщо х1 > х10, і < 0, якщо х1 < х10. Знайдемо значення функції в точках х10 і х1:
і
Приростом функції називається різниця між двома значеннями функції (рис. 1) і позначається :
Часто одне із значень аргументу або функції, наприклад х10 або у10, називається початковим значенням аргументу або функції, a xl або у1 — нарощеним значенням аргументу або функції.
рис.1
За формулами (5.1) і (5.2) можна виразити нарощене значення аргументу (функції) через початкове значення і приріст:
,
або
Пропустимо індекс «10» у позначенні аргументу х10 і функції у10 = f(х10), під-креслюючи тим самим довільний вибір фіксованого значення незалежної змінної. Нарощене значення аргумен-ту позначимо через х1 = х + , а відповідне йому значення функції .. Тоді
Нехай задано функцію n змінних и = f(х1, х2, ..., хn), визначену у деякій області D. Виберемо в D фіксовану точку М0 (х10, х20, ..., хn0) і змінну точку М (х1, х2, ..., хn).
Знайдемо значення функції у кожній з цих точок
і
Різниці
,
,
…….
(5.3)
називаються приростами незалежних змінних х1, х2, ..., хn.
Прирости прийнято позначати через і, або h1 і = 1,2, 3, ..., n.
Різниця значень функцій у змінній та фіксованій точках називається повним приростом функції п змінних у фіксованій точці.
Позначають повний приріст символом , тобто
,
або
Як і для функції однієї змінної, числа називаються початковими значеннями функції і аргументів, а — нарощеними значеннями.
Якщо з рівностей (5.3) знайти нарощені значення аргументів
,
то повний приріст функції
виразимо через прирости всіх незалежних змінних.
Для функції двох незалежних змінних
приростами незалежних змінних є
,
а повний приріст функції
Для функції трьох незалежних змінних
приростами незалежних змінних є
,
а повний приріст функції
(5.5)
Якщо початкові значення аргументів або функції позначити че-рез х1, х2, ..., хn або и то повний приріст функції n змінних запи-шемо у вигляді
Якщо у виразі (5.4) покласти х1 = х, у1 = у, то повний приріст функції двох змінних запишемо у вигляді
Аналогічно, поклавши в (5.5) х1 = х, у1 = у, z1 = z, знаходимо
При визначенні повного приросту функції багатьох змінних припускають, що всі незалежні змінні одночасно набувають приросту. Однак приріст кожної незалежної змінної, у свою чергу, є величи-ною, що не залежить від приросту інших незалежних змінних.
Припустимо, що серед незалежних змінних функції
лише одна хі набула приросту і, а решта змінних не змінили свої значення. Тоді нарощеним значенням функції є
а початкове
.
Запишемо приріст функції, спричинений приростомі:
Частинним приростом функції п змінних по одній змінній називається різниця між нарощеним значенням функції і початковим у припущенні, що лише ця змінна набула відмінного від нуля приросту.
Очевидно, що для функції n змінних можна побудувати n частинних приростів.
Так, для функції двох змін-них частинний приріст по х за-пишемо у вигляді
,
а частинний приріст по у
Для функції трьох змінних частинні прирости по х, у і z відповідно мають вигляд
Зазначимо, що частинні прирости функції багатьох змінних, а також їх сума не завжди збігаються з повним приростом. На рис. зображено частинні прирости , і повний приріст функції двох змінних z = f(х, у).
Приклад. Для функції z = f (х, у) = х2у знайти прирости , , .
Розв’язання.
;
;
Всі прирости різні і
.