Індекси у статистиці: суть, принципи, обчислення.

План лекції

1. Індексом у статистиці називається відносний показник, який характеризує зміну явища у часі, просторі або порівняно з планом. Його отримують порівнянням числових значень однойменних показників, що мають однаковий економічний зміст. Слово “індекс” у статистиці означає узагальнюючий показник, який характеризує рівень досліджуваного явища відносно рівня, прийнятого за основу порівняння.

За допомогою індексів вивчають зміну обсягу виробництва різнорідної продукції, цін на різні види товарів, продуктивності праці у галузях матеріального виробництва. Їх також використовують і для визначення ступеня впливу окремих факторів на зміну окремого явища.

У статистиці розрізняють кілька видів індексів. В основу класифікації покладено два різні критерії: за ступенем охоплення елементів; за способом побудови.

За ступенем охоплення елементів розрізняють індекси: індивідуальні; зведені.

У свою чергу індивідуальні бувають: базисні; ланцюгові.

Зведені індекси поділяються на: загальні; групові.

За способом побудови зведені індекси поділяються на: агрегатні; середньозважені.

Цю класифікацію можна показати схематично

Будь-який індекс у статистиці – це співвідношення двох однойменних показників.

Індивідуальний індекс характеризує зміну у динаміці величини окремого елемента складного явища (наприклад, зміну ціни на один вид продукції за певний період часу).

Зведений індекс – це відносний показник динаміки та порівняння таких складних сукупностей, окремі елементи яких не можна підсумовувати. Він характеризує зміну складного явища. Тобто є співвідношенням рівнів показника, до складу якого входять різнорідні елементи.

Наприклад, якщо треба визначити, у скільки разів або на скільки відсотків збільшились ціни на основні життєво необхідні продукти харчування за певний період (рік, квартал чи місяць), тоді складають зведений індекс цін на різні види продуктових товарів і обчислюють його. Такий індекс називають загальним.

Економічні індекси широко використовують у соціально-економічному аналізі явищ, як макроекономічних (для вимірювання інфляції, ступеня зайнятості населення), так і мікроекономічних – для контролю за виконанням плану та вимірювання динаміки зростання виробництва і т.п.

2. Індивідуальний індекс – це відношення показника звітного (або поточного) періоду до аналогічного показника базисного періоду, позначається буквою “і”, вимірюється у коефіцієнтах та відсотках.

Показник базисного періоду (з яким порівнюють) називається базисним і умовно позначаються через “о”.

Наприклад: ціна базисного періоду – ро; обсяг виробництва – q0; собівартість одиниці продукції - zo; продуктивність праці - wo; трудомісткість -to; товарообіг - po*qo.

Показник звітного періоду (який порівнюють) називається звітним і умовно позначається через “1”. Наприклад, p1, q1, z1, w1, t1, p1*q1.

Якщо зміна явища вивчається більше, ніж за два періоди, то кожен з показників цих періодів позначається відповідно цифрами “2”, “3” і т.д. У цьому випадку “базисним” може служити як показник початкового періоду, так і будь-який інший показник, що передує звітному показнику. Ім'я “звітного” показника надається по черзі всім наступним показникам з номерами “1”, “2”, “3”, …, і далі. Показник, зміну якого вивчають, називають індексованим.

Використавши наведені умовні позначення, складемо основні економічні індивідуальні індекси з формулами:

Індекси | Формули

Цін

Обсягу продукції

Товарообігу

Собівартості одиниці продукції

Продуктивності праці

Трудомісткість – це затрати часу на виробництво одиниці продукції, а продуктивність праці – це обсяг продукції, випущеної за одиницю часу, то ці величини взаємообернені, тому .

Залежно від вибору базисного періоду (якщо є декілька періодів) розрізняють ланцюгові та базисні індивідуальні індекси.

Приклад 1. У січні ціна на товар а становила 20 грн., а в квітні – 25 грн. Наприкінці року товар А коштував 50 грн. З'ясувати, як змінилася ціна на товар А протягом ІІ кварталу та за рік.

Позначимо р0 – 20 грн., р1 = 25 грн., р2 = 50 грн.

; - отже, за І квартал ціна на товар зросла на 25% (1,25*100% - 100% = 25%).

Отже, ціна за рік зросла у 2,5 рази.

Індивідуальні ланцюгові та базисні індекси пов'язані між собою властивостями.

1. Добуток ланцюгових індексів дорівнює кінцевому базисному індексу, тобто

.

2. Частка від ділення наступного базисного індексу на попередній дорівнює відповідному ланцюговому індексу:

.

3. Індивідуальні індекси, що характеризують зміну явищ, поєднаних між собою як співмножники, мають такий взаємозв’язок: добуток індексів співмножників дорівнює індексові добутку.

Наприклад, індекс товарообігу дорівнює добутку індексу цін і індексу фізичного обсягу

.

Такі індекси називають взаємозалежними.

4. Частка від ділення одиниці, на індивідуальний індекс прямого показника дорівнює індивідуальному індексу, що характеризує зміну оберненого йому показника.

Наприклад, якщо індекс продуктивності праці (кількості виробленої за одиницю часу продукції) дорівнює 1,25, то індекс трудомісткості становить

Зведені індекси характеризують зміну складних явищ, які складаються у свою чергу з несумованих елементів. Позначаються зведені індекси І, а підпорядковий знак вказує на показник, зміну якого характеризує певний індекс. Кожен зведений індекс складається з двох елементів: індексованої величини і “ваги”, або співвимірника. Для чого потрібен співвимірник?

Соціально-економічні явища, що їх характеризують, можуть бути незіставлюваними з різних причин. Так, товари одного і того самого виду, які реалізуються у різних магазинах, є порівнюваними, їх загальну кількість можна підсумувати (це зіставлювані величини). Обсяги різних видів товарів безпосередньо не можна, вони є непорівнюваними. Причинами незіставлюваності цих величин є та, що окремі види продукції мають різні одниці вимірювання та різну споживчу вартість (ціну). Тому, щоб порівняти обсяги реалізованої продукції різних видів у двох магазинах, спочатку ці види продукції потрібно звести до порівнювального вигляду . це можна зробити за допомогою співвимірника (ваги). У нашому прикладі такою вагою слід обрати ціни на дані види товарів. Адже перемноживши обсяг реалізованої продукції кожного виду