при умові, що x>x0 зліва, то використовують такий запис:
,
а число А1 називають однобічною границею функції у = f(x) зліва. Якщо число А2 є границею функції у =f(х) при х>х0 справа, то використовують запис:
,
а число А2 називають однобічною границею функції у = f(х) справа. Цi границі функції називають однобічними.
Для існування границі А функції f(х) i точці х0 необхідно і достатньо, щоб існували в цій точці границі функції зліва та справа і щоб вони були рівні, тобто А1 = А2 = А.
Порівняння нескінченно малих та нескінченно великих
Ділення двох нескінченно малих або двох нескінченно вели-ких величин не визначено тому, що їх відношення може бути нескінченно малою або нескінченно великою або постійною величиною.
Дійсно, нехай б — нескінченно мала величина, тоді в = а2 , у = Зб , також нескінченно малі величини.
Маємо:
- нескінченно мала величина;
- нескінченно велика величина;
- постійна величина.
Використовуючи (ділення, можна порівнювати нескінченно малі та нескінченно великі величини.
Означення 6. Нескінченно малі величини б та в називаються нескінченно малими одного порядку, якщо їх відношення має скінченну границю, підмінну від нуля, тобто якщо lim
Якщо k= 1, то б та в називають еквівалентними нескінченно малими величинами.
Означення 7. Якщо відношення двох нескінченно малих величин є нескінченно мала величина, тобто lim то б нази-вають нескінченно малою величиною вищого порядку малості в порівнянні з в.
Наприклад, якщо б = в3 то lіm
Нескінченно великі величини порівнюють таким же чином.
Знаходження границі відношення двох нескінченно малих або двох нескінченно великих величин називають розкриттям невизначеності їх відношення.