РЕФЕРАТ
на тему:
„Використання імпульсного струму низької частоти і напруги в медицині. Кардіостимуляція і електросон”
План
1. Поняття та розвиток імпульсного струму низької напруги.
2. Апарати для електротерапії імпульсним струмом низької частоти.
3. Електросон.
4. Кардіостимуляція.
Використана література.
1. Поняття та розвиток імпульсного струму низької напруги
В останні десятиріччя все ширше упроваджуються в повсякденну лікарську практику імпульсні дії в ритмі, відповідному фізіологічним ритмам органів і процесів. Застосовують різні форми імпульсів. Трикутний імпульс — струм швидко досягає максимальної величини і так само швидко падає до нуля. Час наростання і спаду імпульсу можна змінювати в широких межах. Прямокутний імпульс — струм миттєво досягає максимуму, тримається певний час на цьому рівні і потім миттєво падає до нуля. Експоненціальний імпульс — струм, поступово наростаючи, досягає максимуму » потім плавно, особливо в кінці, падає до нуля. Напівсинусоїдальний імпульс — струм поступово досягає максимуму і поступово падає до нуля. При синусоїдальному імпульсі відбувається періодична зміна напряму струму на зворотне. Синусоїдальний струм можна модулювати по амплітуді, тоді він називається синусоїдальним модульованим. Застосовують також синусоїдальний флюктуіруючий струм, при якому відбувається безладна зміна величини амплітуди і частоти викидів в межах 100—2000 Гц.
В механізмі фізіологічної дії імпульсних струмів грають роль не тільки параметри вживаного струму (сила, час), але і форма і частота імпульсів, що додає специфічне забарвлення різним діям. При наростанні напруги під час подачі імпульсу в тканинах хворого відбувається швидке переміщення іонів, що приводить приблизно до таких же біофізичних процесів, як і при дії постійного струму, зокрема швидкому накопиченню іонів на напівпроникних - клітинних мембранах. Слідством зміни іонної кон'юнктури є збудження нервових рецепторів, які при тривалому ритмічному роздратуванні переходять в стан парабіоза, і поява м'язових скорочень. Після падіння напруги в імпульсі іони за рахунок процесів дифузії і осмосу повертаються в початкове положення рівноваги.
При застосуванні імпульсних струмів звичайно користуються такими ж електродами, як і при гальванізації, по «активний» електрод вибирається площею від 1 до 16 см2, другий же — так званий індиферентний — до 100—200 см2. Процедури проводить тільки лікар.
Електростимуляцію м'язів проводять шляхом дії імпульсного струму на руховий нерв, а якщо останній недоступний для безпосередньої дії, струм підводять до м'яза. У обох випадках активний електрод, що сполучається звично з катодом, розташовують на руховій крапці, тобто на ділянці шкіри, до якого близько знаходиться руховий нерв. Другий же електрод, що сполучається з анодом, розташовують в зоні виходу відповідних нервових корінців на область хребта. Тільки при різко вираженому переродженні нерва, коли неможливо викликати скорочення м'язів описаним вище способом, обидва однакові електроди невеликої площі розташовують л межах м'яза.
Для стимуляції вибирають такі форми струмів і їх параметри, які при якнайменшій силі струму і якнайменшому неприємному відчутті давали б найбільш виражений ефект. По можливості прагнуть викликати теталічне скорочення, що чергується з відпочинком м'язів, в ритмі, властивому стимульованому м'язу, і залежно від тяжкості патологічного процесу, визначуваного при електродіагностиці.
Тривалість процедури від 1—2 до 10—15 мін, щодня або через день, в окремих призначеннях рідше—1—2 разу на тиждень; кількість на курс лікування до 12—15.
Для дії користуються апаратами для стимуляції м'язів типа АСМ-3, універсальним електроімпульсатором УЕІ-1, апаратами для діадінамотерапії або типа «Ампліпульс».
При застосуванні синусоїдальних модульованих або діадінамічних струмів (ампліпульс- або діадінамотерапія) дію струму по можливості направляють в зону патологічного осередку або в іннерваційно пов'язані з нею ділянки. Тому беруть електроди, по величині і формі приблизно відповідні розмірам і контурам патологічного осередку або поверхні тіла, де з'являються болі при пальпації. Залежно від розмірів електродів їх утримують на тілі хворою за допомогою ручних утримувачів або фіксують бинтами, лямками, мішечками з піском. З метою зменшення адаптації до струму, розширення діапазону порушуваних тканин і підвищення ефективності на одну ділянку, як правило, впливають двома — трьома видами струму. Число локальних дій в одні відвідини може бути 2—3 при загальній тривалості до 25— 30 мін. Як джерела синусоїдальних модульованих струмів використовують згадані вище апарати типа «Ампліпульс»: «Амшшпульс-3», «Ампліпульс-ЗТ», «Ампліпульс-4»; для діадінамічних струмів — аппарати «СНІМ-1», «Модель-717», «Тонус-1», «Тонус-2», «Діадінамік» виробництва ПНР, «Біпульсатор».
При лікуванні діадінамічеськими струмами від імпортних апаратів замість рекомендованого «двотактного хвильового» струму (при больових станах) можна застосовувати «двофазний фіксований» струм.
2. Апарати для електротерапії імпульсним струмом низької частоти
Апарати для електротерапії імпульсним струмом низької частоти (у діапазоні до 999 Гц) містять стаціонарний електронний блок генератор імпульсного струму, а також комплект підключаються до нього моно- та/або біполярних електродів. Ці електроди призначені для примусового збудження певних груп м'язів пацієнта. З цієї причини дані апарати іноді називають апаратами для «пасивної гімнастики». Крім того, дія будь-яких низькочастотних імпульсів забезпечує посилення крово- і лімфообігу у області стимульованого м'яза, інтенсифікацію доставки живильних речовин і виведення продуктів окислення і токсинів; при цьому в м'язах не накопичується молочна кислота, що викликає характерні больові відчуття після фізичних вправ.
Електричні сигнали можуть бути одиночними або ритмічними. Форми електричних сигналів, використовуваних для лікувальної мети, багатоманітні, оскільки лікувальний ефект залежить від них напряму. У косметології для збудження мімічних м'язів особи, пекторальних м'язів (м'язи грудей), м'язів живота, талії, стегон, м'язів сідниць і т.д. використовується правильна трапецоїдальна хвиля (мал. 1а), яка забезпечує спалювання жиру (електроліполіз), ступінчаста трапецоїдальна хвиля (мал. 1б) лікування целюліту; хвилі Н-образної форми (рис.1в) підтягання (ліфтінг) м'язів і т.д.
В результаті дії